Справа № 180/1946/20
2/180/126/21
16 березня 2021 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Янжули О.С.,
при секретарі - Котовій Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Марганець, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська -135" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання багатоквартирного будинку,-
Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська -135", звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання багатоквартирного будинку.
В обґрунтування позову вказує, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська -135" забезпечує утримання багатоквартирного будинку за адресою; АДРЕСА_1 , в якому розташоване і нежиле приміщення, яке є єдиним комплексом з будинком, з єдиними конструктивними елементами, з єдиною енергосистемою, каналізацією, водозабезпеченням, димовентиляційною системою, власником якого є боржник - ОСОБА_1 .
Відносини з приводу діяльності об'єднань співвласників багатоквартирних будинків регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статутом ОСББ. Відповідно до ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», вищим органом управління ОСББ є загальні збори, до виключної компетенції загальних зборів ОСББ належить затвердження кошторису ОСББ та визначення порядку сплати, переліку, та розмірів платежів співвласників.
17 грудня 2016 року установчими, зборами ОСББ було прийнято рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська-135» для самозабезпечення утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 силами ОСББ.
30 січня 2017 року Загальними зборами ОСББ було затверджено кошторис утримання будинку, а також перелік та розмір внесків і платежів, що мають сплачуватися співвласниками багатоквартирного будинку, а також перелік та розмір внесків та платежів, що мають сплачуватися співвласниками багатоквартирного будинку для його утримання, та збереження у непогіршувальному стані.
Боржник, затверджені Загальними зборами ОСББ внески та платежі, не сплачує, проте фактично спільним майном користується та споживає результат належного утримання будинку.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», до обов'язків співвласників зокрема належить виконання рішення статутних органів ОСББ, прийнятих у межах їхніх повноважень, а також своєчасна і в повному обсязі сплата належних внесків та платежів.
Відповідно до статті 20 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонт технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, перебувають у його власності. На підставі даної норми закону Правління ОСББ розрахувало розмір внеску співвласника, що дорівнює - 1, 313 грн. з квадратного метру.
Згідно відомості з реєстру прав на нерухоме майно нежиле приміщення загальною площею 876,50 кв.м: на праві приватної спільної часткової власності належать: 1/17 - комерційному банку «Приватбанк», який щомісячно сплачує свої внески до ОСББ та 16/17 - ОСОБА_1 , який взагалі не сплачує внески.
Враховуючи той факт, що площа нежитлового приміщення, що належить боржнику, дорівнює - 824,94 квадратних метрів (16/17 від 876,50 квадратних метрів), щомісячна плата за утримання будинку, яка має сплачуватися боржником становить - 1083 грн. 15 коп. Загальна сума боргу за період з листопада 2017 року по жовтень 2020 року складає - 38993,40 грн.
Відповідно Закону України «Профоб'єднання співвласників багатоквартирного будинку» контроль за сплатою внесків та платежів співвласників покладено на Правління ОСББ. На виконання своїх повноважень Правління ОСББ неодноразово зверталося до боржника з вимогами сплатити заборгованість з утримання будинку. Але Боржник у всіляко намагався уникнути отримання листів від ОСББ.
Досудові засоби не допомогли врегулювати наявну ситуацію та усунути порушення прав ОСББ та всіх інших співвласників.
02 листопада 2020 року Правлінням ОСББ було прийнято рішення щодо звернення до суду для стягнення з Боржника заборгованості за утримання будинку та надано відповідні повноваження Голові правління ОСББ.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином загальний розмір нарахованих 3% річних складає 1805.29 грн., сума на яку збільшився загальний борг внаслідок інфляційних процесів складає - 2679.33 коп.
Законом України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку та Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не передбачено наявність в ОСББ обов'язку для укладення договору, адже ОСББ за своєю правовою природою не є виконавцем житлово-комунальних послуг, а є особливою формою самоорганізації населення, з метою самостійного утримання свого будинку. Відсутність обов'язку у ОСББ на укладення договору з відповідачем та факт того, що неукладення договору не надає право відповідачу не сплачувати внески до ОСББ підтверджується і установленою практикою суду касаційної інстанції ( правовий висновок ВС у постанові від 15.03.2018 року по справі № 401/710/15-ц, у постанові ВСУ від 20.04.2016 року по справі № 6-2951цс, у постанові ВС від 15.03.2018 року по справі № 401/710/15-ц). Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська-135» заборгованість по оплаті витрат за утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 за період з листопада 2017 року по жовтень 2020 року в розмірі 43478 (сорок три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 02 коп., в тому числі, три відсотки річних в розмірі - 1.805 (одна тисяча вісімсот п'ять) грн. 29 коп. та інфляційні втрати у розмірі - 2679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 33 коп. та понесені ОСББ витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяві у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Також стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська1135», понесені ОСББ витрати, у зв'язку підготовкою позову та розглядом справи у суді у розмірі-2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача - адвокат Левченко А.В. надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, з підстав викладених у позовній заяві, на їх задоволенні у повному обсязі наполягає.
Відповідач у судове засідання неодноразово не з'являвся, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань не надходило.
Згідно інформації центру надання адміністративних послуг міста Маргнанця Марганецької міської ради від 09.12.2020 року, яка надійшла на адресу суду 10.12.2020 року ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 69).
У зв'язку з цим відповідач, крім виклику за вказаною адресою, був викликаний до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Оголошення про виклик відповідача опубліковано 15.02.2021 року.
Відповідно до ч. 11 статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд розглядає справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, нежиле приміщення у багатоквартирному будинку за адресою; АДРЕСА_1 , загальною площею 876,50 кв.м., належить на праві приватної спільної часткової власності: 1/17 частина - комерційному банку "ПриватБанк", 16/17 частина - ОСОБА_1 , що підтверджується відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.10-11). Воно є єдиним комплексом з вказаним будинком, з єдиними конструктивними елементами, єдиною енергосистемою, каналізацією, водозабезпеченням, димовентиляційною системою.
Утримання та обслуговування даного будинку здійснює Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська -135".
Рішення про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 прийнято 17 грудня 2016 року, що підтверджується копією протоколу установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська-135 від 17.12.2016 року ( а.с. 5-8).
Установчими зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 було затверджено статус ОССБ ( а.с. 15-20).
Відповідно до п.1 розділу 2 Статуту ОСББ «Київська, 13, метою створення об'єднання є: забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська-135» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( а.4) .
Згідно статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, в свою чергу, є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно статті 4 цього Закону ОСББ створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю ОСББ.
Відносини з приводу діяльності об'єднань співвласників багатоквартирних будинків регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статутом ОСББ.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», вищим органом управління ОСББ є загальні збори ОСББ, до виключної компетенції загальних зборів ОСББ належить затвердження кошторису ОСББ та визначення порядку сплати, переліку, та розмірів платежів співвласників.
Статтею 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання.
30 січня 2017 року загальними зборами ОСББ було затверджено кошторис на утримання будинку, а також перелік та розмір внесків і платежів, що мають сплачуватися співвласниками багатоквартирного будинку, а також перелік, та розмір внесків та платежів, що мають сплачуватися співвласниками багатоквартирного будинку для його утримання та збереження у непогіршувальному стані, що підтверджується копією протоколу № 2 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Київська ,135 від 30 січня 2017 року ( а.с. 12-14), розміром внеску (тарифу) з утримання будинку та прибудинкової території ОССБ "Київська,135", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 21) та калькуляцією послуг (внесків) з утримання нежитлових приміщень на 2017 рік розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.22).
Згідно статті 15 цього Закону співвласник зобов'язаний, в тому числі, виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до статті 20 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, перебувають у його власності.
Згідно статті 23 цього Закону внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
На підставі вищевказаних норм закону, Правління ОСББ "Київська, 135" розрахувало розмір внеску співвласника, що дорівнює - 1,313 грн. з квадратного метру, що підтверджується калькуляцією послуг (внесків) з урахуванням нежитлових приміщень ( а.с. 22), а так, як площа нежитлового приміщення, яка належить ОСОБА_1 дорівнює - 824,94 квадратних метрів (16/17 від 876,50 квадратних метрів), то щомісячна плата за утримання будинку , яка має ним сплачуватися становить - 1083 грн. 15 коп. ( а.с. 22).
До матеріалів справи позивачем додані письмові докази, які підтверджують фактичне надання та отримання житлово-комунальних послуг, а саме: копія договору на поточний ремонт мереж внутрішнього живлення будинку; копію угоди між ОСББ та оператором газорозподільної системи; копію договору про дератизацію, угоду про обслуговування вентиляційних каналів ( а.с. 38-57), акти виконаних робіт, а також копію протоколу № 2 від 30.01.2017 року загальних зборів членів ОСББ, яким затверджений перелік послуг, розрахованих платежів та внесків ( а.с. 12-14;21,22).
Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків, об'єднання має право, зокрема, вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів (ч. 1 ст. 17 Закону 2866-ІІІ).
У позовній заяві позивач вказує, що співвласник приміщення "Приватбанк» щомісячно сплачує свої внески до ОСББ.
Проте боржник, затверджені Загальними зборами ОСББ внески та платежі, не сплачує взагалі, хоча фактично користується спільним майном та споживає результат належного утримання будинку.
Статтею 9 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.
Відповідач ОСОБА_1 не є членом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 135», договір про надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території між відповідачем та ОСББ «Київська,135» не укладався, оскільки Законом України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» та Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не передбачено наявність в ОСББ обов'язку для укладення договору, адже ОСББ за своєю правовою природою не є виконавцем житлово-комунальних послуг, а є особливою формою самоорганізації населення, з метою самостійного утримання свого будинку. Відсутність обов'язку у ОСББ на укладення договору з відповідачем та факт того, що неукладення договору не надає право відповідачу не сплачувати внески до ОСББ підтверджується і установленою практикою суду касаційної інстанції ( правовий висновок ВС у постанові від 15.03.2018 року по справі № 401/710/15-ц, у постанові ВСУ від 20.04.2016 року по справі № 6-2951цс, у постанові ВС від 15.03.2018 року по справі № 401/710/15-ц).
У зв'язку з невиконанням обов'язків по оплаті витрат з утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , у відповідача перед ОСББ «Київська,135» за період з листопада 2017 року по жовтень 2020 року утворилася заборгованість в сумі - 38993,40 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ( а.с. 23).
Відповідно Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» контроль за сплатою внесків та платежів співвласників покладено на Правління ОСББ.
З матеріалів справи вбачається, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська -135" неодноразово зверталося до боржника з вимогами сплатити заборгованість з утримання будинку, які останній ігнорує (а.с.24-30), однак до теперішнього часу сума заборгованості залишається несплаченою.
У зв'язку з тим, що боржник не сплачує вартість утримання будинку, чим завдає ОСББ значну матеріальну шкоду, позивач вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В даному випадку визначальним є той факт, що відповідач ОСОБА_1 є власником 16/17 частин нежилого приміщення у багатоквартирному будинку за адресою; АДРЕСА_1 , загальною площею 876,50 кв.м., який обслуговується ОСББ, яке в свою чергу, несе витрати по утриманню цього багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Обов'язок відповідача відшкодувати ОСББ понесені останнім витрати на утримання багатоквартирного будинку, в якому знаходяться належні відповідачу на праві приватної власності 16/17 частин нежилого приміщення у розмірі, визначеному відповідно до затверджених рішеннями ОСББ тарифів та виходячи з загальної площі належного відповідачу нежилого приміщення, передбачений статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
В той же час, ОСББ має передбачені статтею 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» права, в тому числі - вимагати від ОСОБА_1 своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, а в разі його відмови своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, звертатися до суду.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який отстрочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зважаючи на це і на підставі ст.625 ЦК України позивачем здійснено інфляційне нарахування на суму боргу у загальній сумі - 2679.33 грн та розраховано 3% річних від простроченої суми у розмірі 1805.29 грн.
Таким чином, загальна сума позовних вимог ОСББ до відповідача (без урахування судових витрат), складає 43478.02 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ( а.с. 23).
На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед позивачем у добровільному порядку не сплачена, а тому підлягає примусовому стягненню.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень.
Однак, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.
Витрати на правову допомогу - це витрати сторін та третіх осіб, які вони несуть у зв'язку із оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, котрі беруть участь у справі.
Правова допомога в цивільному судочинстві включає в себе юридичні консультації, участь у позасудовому врегулюванні спору, участь у переговорах, підготовка проектів юридичних документів (заяв, пояснень, клопотань, скарг), представництво в суді та інші фактичні та юридичні дії, яка вчиняє особа, яка надає правову допомогу.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною і особою, яка надає правову допомогу.
До складу витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, включаються витрати на оплату праці адвоката або іншого фахівця у галузі права (гонорар), а також відшкодування витрат, зумовлених наданням правової допомоги. Усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв'язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічні правові висновки були зроблені у постанові Верховного Суду №826/1216/16 від 27 червня 2018 року.
На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем надано договір про надання юридичних (адвокатських) послуг від 25.11.2020 ; ордер Серії ДП №925/21-33 від 23.11.2020 року; копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №2221 та довідку ОСББ про те, що орієнтовна вартість роботи адвоката буде складати 2000 гривень.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить із того, що позивачем не надано суду документів, які свідчать про оплату адвокату гонорару, пов'язаного із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, оскільки довідка особи яка отримує правову допомогу про орієнтовну її вартість, не є належним та допустимим доказом такої оплати, отже відсутні підстави для стягнення витрат на користь позивача за договором про надання правової допомоги.
Таким чином, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду в розмір 2102,00 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська -135" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання багатоквартирного будинку - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ,( РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська -135", (код ЄДРПОУ41057451, р/ НОМЕР_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299 23359034, місцезнаходження53400, м. Марганець, вулиця Київська, 135 заборгованість по оплаті витрат з утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 за період з листопада 2017 року по жовтень 2020 року в загальному розмірі 43478,02 грн., з яких:
- 38993.40 заборгованість по оплаті витрат з утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 ,
- 1805.29 грн. - 3% річних;
- 2679.33 грн -інфляційні витрати.
Стягнути ОСОБА_1 , ( РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська -135", (код ЄДРПОУ41057451, р/ НОМЕР_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299 23359034, місцезнаходження53400, м. Марганець, вулиця Київська, 135 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних.
Суддя: О. С. Янжула