справа № 208/6705/14-ц
№ провадження 2/208/1207/21
Іменем України
11 лютого 2021 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
Головуючого, судді: Івченко Т.П.,
за участю: секретаря - Корнієнко К.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області
клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демінова О.І «про залишення позовної заяви без розгляду», в порядку статті 257 ЦПК України, суд -
встановив:
В провадженні Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки».
В серпні 2014 року позивач ОСОБА_6 звернувся із позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа, Приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Моісеєнко Денис Олександрович «про визнання права спадкоємця на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях та про визнання права власності на нерухоме майно».
15 вересня 2014 року відкрито провадження по справі (а.с. 33, т.1).
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 грудня 2014 року в задоволення позовних вимог ОСОБА_6 звернувся із позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа, Приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Моісеєнко Денис Олександрович «про визнання права спадкоємця на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях та про визнання права власності на нерухоме майно» - відмовлено (а.с. 51-52, т.1).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2015 року Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 грудня 2014 року змінено в частині обґрунтування відмови в задоволені позову відповідно з даним рішенням, в іншій частині залишено без змін.(а.с. 154-158, т.1).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2015 року Рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 грудня 2014 року та Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2015 року - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 190-192, т.1).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Нельга Д.В.
04 вересня 2015 року від позивача ОСОБА_6 надійшла уточнена позовна заява, відповідно до прохальної частини якої зазначено:
-У рахунок погашення заборгованості за договором позики від 19.05.2012 року в сумі 50000,00 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 яка є власністю ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 шляхом визнання за ОСОБА_6 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,8 кв.м , житловою площею 27,4 кв. м.;
-У рахунок повернення суми позики, стягнення відсотків за користування позикою, індексу інфляцій та 3 % річних за договором позики від 19.05.2012 року, що перевищує заставну вартістьпереданого в іпттеку майна стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 53 988 гривень 83 копійки (а.с. 198-202, т.1).
Ухвалою від 27 січня 2016 року провадження по справі зупинено, для проведення експертизи (т.2 а.с.23-24).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 01.06.2016 року у зв'язку з закінченням у судді Нельги Д.В. терміну повноважень справу передано судді Дячкову С.В. (а.с. 32,т.2).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 05.01.2017 року у зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_8 справу передано судді Івченко Т.П. (а.с.58а т.2).
31 травня 2017 року від позивача ОСОБА_6 надійшла уточнена позовна заява .в новій редакції (а.с. 61-67, т.2).
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.02.2018 року, цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки» - вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження, призначивши підготовче судове засідання (а.с. 131-132, т.2).
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.04.2018 року, провадження по цивільній справі зупинено, з підстав передбачених п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України, до залучення до участі у справі правонаступника померлого ОСОБА_6 (а.с. 165, т.2).
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.02.2019 року витребувано докази, а саме належним чином завірену копію спадкової справи після померлого ОСОБА_6 (а.с. 168, т.2).
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.03.2019 року провадження по справі відновлено (а.с. 189, т.2).
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.08.2019 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демінова О.І. «про залучення правонаступника» по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки» - задоволено, залучено до участі у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки» в якості правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою - АДРЕСА_2 (а.с. 196-197, т.2).
Розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки» в підготовче судове засідання було призначено на:
-124 жовтня 2019 року, на 16 годин 35 хвилин;
-На 05 грудня 2019 року на 08 годин 20 хвилин,
-На 15 січня 2020 року на 09 годин 30 хвилин,
-На 16 березня 2020 року на 10 годин 00 хвилин,
-На 21 травня на 10 годин 15 хвилин - надійшло клопотання від позивача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи (а.с. 218, т.2),
-На 16 липня 2020 року на 11 годин 15хвилин,
-На 16 вересня 2020 року на 11 годин 30 хвилин,
-На 15 жовтня 2020 року на 10 годин 30 хвилин,
-На 10 грудня 2020 року на 09 годин 15 хвилин,
-На 11 лютого 2021 року на 13 годин 15 хвилин, позивач ОСОБА_2 , не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомила, судова повістка - виклик направлена позивачу на відому суду адресу і в силу ст.131 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає причини неявки неповажними.
В судове засідання представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Демінова О.І подав клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки» без розгляду, бо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали стави, суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права частина перша статті 8 Конституції України. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права відповідно до частини перша статті 129 Конституції України в редакції, чинній на час розгляду заяви про скасування заочного рішення.
Суд здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права, а судді - керуючись відповідним принципом (частина перша статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; частина перша статті 47 цього Закону в редакції, що була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції; частина перша статті 48 вказаного Закону у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» [ВП] (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999-VII). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (див. рішення заява № 52854/99, пункт 52, ЄСПЛ 2003-IX).
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Ч. 2 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
У відповідності до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляду справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Також суд зауважує, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Суд наголошує, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Встановивши, що позивач та її представник, бувши належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися в судове засідання місцевого суду, і від них не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності, суди дійшли правильного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Данна позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 658/1141/18.
Суд керує ходом процесу, спрямовує дії осіб, що беруть участь у процесі, забезпечує виконання та здійснення ними прав і обов'язків, виносить рішення, які мають владний характер, вирішує матеріально-правовий спір, чим і здійснює захист порушеного або оскарженого суб'єктивного права. Також, суд виступає як учасник процесуальних відносин, як владний орган, наділений повноваженням вирішувати правові питання, які можуть виникнути у зв'язку з розглядом конкретної справи. Та те, що наділяючи суд правом вимагати від учасників процесу в рамках наданих їм процесуальним законодавством повноважень, належної поведінки, держава одночасно з цим встановлює і для самого суд у рамки дозволеної поведінки. З метою встановлення справедливого та ефективного захисту прав відповідно до частини 1 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керуючись принципом верховенства права та у відповідності до пункту 11частини 2 статті 1 ЦПК України неприпустимості зловживання процесуальними правами
Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач ОСОБА_2 неодноразово не з'явилася в судове засідання без поважних причин, поштові конверти з викликом направлялись на адресу: АДРЕСА_2 , та повернулись за закінченням терміну зберігання.
Суд враховує, що розгляд справі відбувається під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та те, що строки, визначені статтями ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину, та будь яких клопотань сторона позивача не подавала, неодноразово направлялися повістки за місцем її реєстрації, однак поштова кореспонденція поверталася на адресу суду з відміткою про закінчення терміну зберігання, тому суд приходить до висновку, що позивач не з'явилась в судове засідання та не повідомили про причини неявки без поважних причин. Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демінова О.І, про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 257 ЦПК України, суд-
постановив:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Демінова О.І «про залишення позовної заяви без розгляду», в порядку статті 257 ЦПК України - задовольнити повністю.
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки» - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Копію ухвали вручити учасникам цивільного провадження в залі судового засідання під розписку, позивачу надіслати невідкладно рекомендованою поштою для відому.
Апеляційна скарга на ухвалу суду - подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. 15.8) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Суддя Івченко Т. П.