Справа № 210/97/21
Провадження № 1-кп/210/366/21
іменем України
"03" березня 2021 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040710001177 від 11.10.2020 року, суд -
В провадженні судді перебуває вказане кримінальне провадження.
04.02.2021 року представник потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно обвинуваченого - цивільного відповідача ОСОБА_4 для забезпечення цивільного позову у даному кримінальному провадженні.
В судовому засідання представник потерпілого ОСОБА_6 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволеного клопотання про арешт майна, оскільки відсутнє майна для накладення арешту та таке клопотання є передчасним.
Захисник та обвинувачений, кожен окремо, заперечували щодо заявленого клопотання та просили відмовити в його задоволенні.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи в обсязі необхідному для вирішення клопотання про арешт майна, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися цивільний позивач з метою забезпечення цивільного позову. Відповідно до ч.3 ст.171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна обвинуваченого для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Відповідно до ч. 5 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; заборону обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно.
Згідно ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження
У поданому суду представником потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_6 клопотанні не зазначено перелік майна, на яке, на його думку, слід накласти арешт, місце знаходження такого майна, його вартість та ідентифікаційні ознаки. Не додано до клопотання також будь-яких документів, які б підтверджували право власності ОСОБА_4 на майно, на яке слід накласти арешт. Також, подана суду заява про накладення арешту на майно не містить відомостей щодо вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, що не дає можливості суду визначити співмірність такого виду забезпечення позову з заявленими в позовній заяві вимогами. Крім того, будь-яких даних щодо вжиття ОСОБА_4 заходів, спрямованих на відчуження майна, суду не надано.
Таких даних не містять і матеріали судового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.170-173, 372, 392 КПК України, суд
В клопотанні представника потерпілого ОСОБА_6 про арешт майна відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 05 березня 2021 року о 14 годині 35 хвилин.
Суддя: ОСОБА_1