Справа № 554/4589/19 Номер провадження 22-ц/814/670/21Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
18 березня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі: судді-доповідача Чумак О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2019 року та ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року, ухвалені суддею Бугрій В.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності, -
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення в житловому будинку літер. А-1, А-1м загальною площею - 122,9 кв.м., а саме: 1 поверх - літер. А-1: нежитлове приміщення, що складається згідно експлікації: І - Тамбур пл. 6,3 кв.м., 1 - коридор пл. 7,1 кв.м., 2 - коридор пл. 12,1 кв.м., 3 - кабінет пл. 8,7 кв.м., 4 - вбиральня пл. 3,0 кв.м., 5 - операційна зала пл. 33,1 кв.м., 6 -внутрішній тамбур пл. 6,7 кв.м.; мансардний поверх - літер. А-1м: 7 -приміщення пл. 21,1 кв.м., 8 - архів пл. 2,5 кв.м., 9 - кабінет пл. 14,3кв.м., 10 - кабінет пл. 14,3 кв.м.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року виправлено описку в цьому рішенні та викладено другий абзац резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення в житловому будинку літер. А-1, А-1м загальною площею - 122,9 кв.м., а саме: 1 поверх - літер. А-1: нежитлове приміщення, що складається згідно експлікації: І - Тамбур пл. 6,3 кв.м., 1 - коридор пл. 7,1 кв.м., 2 - коридор пл. 12,1 кв.м., 3 - кабінет пл. 8,7 кв.м., 4 - вбиральня пл. 3,0 кв.м., 5 - операційна зала пл. 33,1 кв.м., 6 -внутрішній тамбур пл. 6,7 кв.м.; мансардний поверх - літер. А-1м: 7 -приміщення пл. 21,1 кв.м., 8 - архів пл. 2,5 кв.м., 9 - кабінет пл. 14,3кв.м., 10 - кабінет пл. 14,3 кв.м.» за адресою АДРЕСА_1 ».
13.01.2021 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , як від особи, яка не брала участь у справі, проте вважає, що вказані рішення та ухвала стосуються його прав, оскільки він є власником спірного нерухомого майна, право власності на яке визнано за позивачем. Апелянт прохає скасувати рішення та ухвалу місцевого суду, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.02.2021 р. апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки не в повній мірі відповідає вимогам ч. 4 ст. 356 ЦПК України, п. 1.9. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», так як за подання апеляційної скарги в частині оскарження ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року апелянтом не сплачено судовий збір. Надано строк протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та сплати судового збору у розмірі 454 грн.
На виконання вимог вказаної ухвали апелянт надав апеляційному суду оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 454 грн. Отже, усунув виявлені судом недоліки.
Також ухвалою апеляційного суду від 25.02.2021 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2019 року та ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року залишено без руху.
Надано ОСОБА_1 строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для подачі мотивованої заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення та ухвали місцевого суду.
При цьому, судом зазначено, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана 13.01.2021 р., з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 354 ЦПК України, та він не заявляє клопотання про поновлення цього строку і не наводить підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що оскаржуване рішення ухвалено 25.07.2019 р., ухвала постановлена 10.09.2019 р.
На виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1 надав апеляційному суду заяву, в якій прохає поновити строк на апеляційне оскарження рішення та ухвали, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що він не був залучений до участі у справі, йому не направлялися копії оскаржуваних рішень та ухвали, про їх існування йому стало відомо при ознайомленні з матеріалами справи 17.12.2020 року та 13.01.2021 р. подана апеляційна скарга як на рішення, так і ухвалу.
При цьому, апелянт вказує, що положення ч. 2 ст. 354 ЦПК України, яка визначає строк на оскарження, стосується учасників справи, тоді як він не був залучений до участі у справі та не є її учасником.
Також зазначає, що оскільки для осіб, які не були залучені до участі у справі, проте суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, законодавцем не встановлено строки, подібні до передбачених у ч. 2 ст. 354 ЦПК України, то прохає визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення та ухвали, поновити строк на їх апеляційне оскарження на підставі ч. 3 ст. 354 ЦПК України, враховуючи принципи пропорційності, в тому числі врахування часу, необхідного для вчинення тих чи інших дій, забезпечення права на апеляційний розгляд, розумність строків розгляду справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.
Крім того, вказує, що оскільки законодавець встановив строк на апеляційне оскарження рішення вдвічі більше, ніж на ухвалу, то подання апеляційної скарги на рішення та ухвалу у строки, встановлені учасникам справи для оскарження ухвал, вплинуло б на її якість.
Згідно з положеннями ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно зі ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Згідно із ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Таким чином, законодавець передбачив процедуру, яка має передувати відкриттю апеляційного провадження у разі перевищення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції чи п'ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції - апелянт має подати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Пунктом першим частини другої ст. 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи.
Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов'язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Перевіривши матеріали справи та надану апелянтом заяву, здійснивши аналіз вищенаведених правових норм апеляційний суд приходить до висновку про можливість поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, який пропущений з поважних причин, враховуючи те, що він не був залучений до участі у розгляді справи, йому не направлялися копії оскаржуваних судових рішень, про їх існування йому стало відомо при ознайомленні з матеріалами справи 17.12.2020 року та 13.01.2021 р. подана апеляційна скарга на рішення та ухвалу.
При цьому, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України, яка визначає строк на оскарження, стосується учасників справи, тоді як ОСОБА_1 не був залучений до участі у справі та не є її учасником, а пропущений ним строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду є невеликим та склав вісім днів.
Апеляційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України. Підстави для подальшого залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті апеляційного провадження відсутні.
За таких обставин апеляційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити, вирішивши питання зупинення дії оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 354, 359, 360, 361 ЦПК України, -
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2019 року та ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року, як пропущений з поважних причин.
Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2019 року та ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року.
Зупинити дію рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 липня 2019 року та ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 10 вересня 2019 року до закінчення апеляційного розгляду.
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів направити учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи право подачі відзиву в письмовій формі на апеляційну скаргу в 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали з дотриманням норми ч. 4 ст. 360 ЦПК України.
Звернути увагу учасників справи, що відзив на апеляційну скаргу повинен відповідати вимогам ч. 2 ст. 360 ЦПК України. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду О. В. Чумак