Житомирський апеляційний суд
Справа №274/196/17 Головуючий у 1-й інст. Корбут В.В.
Категорія 76 Доповідач Трояновська Г. С.
18 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Микитюк О.Ю.
з участю секретаря судового засідання Коберник Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 274/196/17 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин та дати звільнення, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, стягнення моральної шкоди
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2021 року, постановлену під головуванням судді Корбута В.В. у м. Бердичеві,
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась із вказаним позовом.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду.
У поданій апеляційній скарзі, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , посилаючись на незаконність ухвали суду, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається обґрунтування яким чином неявка позивача в судове засідання у цьому випадку, з урахуванням категорії справи та предмету позову, перешкоджала вирішенню спору по суті за наявними у матеріалах справи доказами, не вказано, які саме вимоги суду не було виконано позивачем з урахуванням того, що його явка не була визнана обов'язковою.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Залишаючи без розгляду позовну заяву на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлені позивач та її представник повторно не з'явилися в судове засідання, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам процесуального закону.
У відповідності до ч. ч. 2, 6 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд зазначає, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи (зокрема, ухвала Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року у справі № 757/5359/18-ц).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2020 року справу прийнято до провадження суддею Корбутом В.В. та призначено до розгляду на 04.06.2020 року (а.с. 222).
В судове засідання, призначене на 04.06.2020 року позивач та її представник не з'явилися, від ОСОБА_1 надійшла заява про перенесення судового засідання у зв'язку з закінченням строку дії довіреності її представника.
Ухвалою суду від 04.06.2020 року причину неявки позивача визнано неповажною, розгляд справи відкладено 30.06.2020 року.
30.06.2020 року справа в судове засідання не вносилася у зв'язку із зайнятістю судді в іншому процесі, судовий розгляд відкладено до 03.11.2020 року.
У судове засідання, призначене на 03.11.2020 р., ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, не з'явились, про причини неявки не повідомили, розгляд справи було відкладено на 13.01.2021 р.
У судове засідання, призначене на 13.01.2021 р., ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, не з'явились повторно, про причини неявки не повідомили.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що, оскільки явка позивача до суду обов'язковою не визнана, то у суду першої інстанції були всі підстави для розгляду справи та ухвалення рішення, оскільки ані позивач, ані представник позивача до суду з клопотанням (заявою) про розгляд справи без участі не звертались.
Виходячи з аналізу ч. 1 п. 3 ст. 257 ЦПК України суд може розглянути справу у відсутності позивача у разі наявності його заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, і ці умови повинні існувати одночасно.
Як вбачається з матеріалів справи, причини неявки позивача в судове засідання 04 червня 2020 року були визнані судом неповажними.
Позивач та її представник, будучи повідомленим про дату, час і місце судового засідання 03.11.2020 та 13.01.2021 не повідомили суд про причини своєї неявки та не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що неявка позивача та її представника в судове засідання 13.01.2021 року, в якому була постановлена оскаржувана ухвала, є другою поспіль (повторною) неявкою, що дає підстави для залишення позову без розгляду.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не повідомили суд про причини своєї неявки, не подали заяв про розгляд справи за їх відсутності, а їх нез'явлення в судове засідання 13.01.2021 року перешкоджало розгляду справи по суті, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала про залишення позову без розгляду постановлена правомірно.
Доводи представника позивача адвоката Гуменюка О.В. про те, що судом не враховано категорію справи та тривалість її розгляду не можуть бути враховані апеляційним судом, оскільки таких підстав для відмови в залишенні позовної заяви без розгляду норми цивільно-процесуального законодавства не містять.
З метою дотримання законних процесуальних прав та інтересів обох сторін по справі, суд не вправі нехтувати прямими нормами процесуального закону, які однозначно вказують на допущені порушення позивачем, його представником, пов'язані з участю у судових засіданнях, та мають очевидним наслідком застосування процесуальних норм щодо залишення позову без розгляду. В іншому випадку суд діяв би, переслідуючи надуману підставу доцільності розгляду справи, в інтересах лише однієї сторони (позивача) та всупереч вимог закону.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Так, відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, є такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 18.03.2021.
Головуючий Судді