ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5448/21
провадження № 1-кс/753/1054/21
"18" березня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: квартира АДРЕСА_1 , раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що групою слідчих СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 16 березня 2021 року № 12021100020000849 стосовно ОСОБА_5 за ознаками вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другоюстатті 185 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 16 березня 2021 року ОСОБА_5 приблизно о 13 год 30 хв, знаходячись у приміщенні торгівельної зали супермаркету «МЕТРО», розташованого за адресою: м. Київ, пр-кт. П. Григоренка 43, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна, умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ Україна». Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись та вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, перебуваючи в торговому залі супермаркету «МЕТРО» за вищевказаною адресою, взяв із торгових стелажів наступні товари: масло «Галичина вартістю 37 грн. 71 коп., жувальну гумку «Мамба» вартістю 19 грн. 92 коп., батарейки «VARTA»в кількості 2 упаковки загальною вартістю 199 грн. 84 коп., батарейки «VARTA»в кількості 3 упаковки загальною вартістю 104 грн. 76 коп., батарейки «СР'в кількості 3 упаковки загальною вартістю 149 грн. 76 коп., «згущувач вершковий» в кількості 3 упаковки загальною вартістю 34 грн. 50 коп., «порошок для випічки'в кількості 2 упаковки загальною вартістю 29 грн. 16 коп., «декор для тортів» загальною вартістю 10 грн. 75 коп., драже «Tic-Tac» в кількості 7 упаковок загальною вартістю 75 грн. 25 коп., та поклав їх до кишень власного одягу в який був одягнутий. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу та утримуючи при собі вищевказаний товар, ОСОБА_5 пройшов через касу супермаркету, не маючи наміру сплачувати за товар, чим намагався повторно таємно викрасти чуже майно, однак довести свій злочинний умисел до кінця та розпорядитись вказаним майном не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони магазину.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 раніше судимий: 17 січня 2020 Дарницьким районним судом міста Києва за частиною другою статті 15, частиною першою статті 185 КК України до штрафу у вигляді 850 гривень, 12 серпня 2020 року Дарницьким районним судом міста Києва за частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік,обґрунтовано підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненим повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України, та існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України:
переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 знає про тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у цьому злочині, обізнаний в мірі покарання та усвідомлює, що за цей злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'яти років, а також він не має міцних соціальних зв'язків;
вчинити інший злочин, оскільки ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та засобів для власного забезпечення, у зв'язку з цим він продовжуватиме свій злочинний шлях для отримання власної вигоди, також він неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, однак навіть ці обставини не змусили підозрюваного припинити свій злочинний шлях;
незаконно впливати на свідків або потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки свідки та потерпілий у цьому кримінальному провадженні надають покази, які у своїй сукупності підтверджують вину підозрюваного у вчиненні злочину, тому з метою уникнення відповідальності або її пом'якшення з боку підозрюваного може здійснюватися незаконний вплив на них.
При цьомубільш м'які запобіжні заходи недостатні для запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема:
запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що він вчинив умисний злочин, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до п'яти років позбавлення волі;
запобіжний захід у вигляді особистої поруки неможливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддявважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те що, вони поручаються за виконання підозрюванимпокладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б виступати в якості поручителя, відсутні;
запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований у зв'язку з тим, що така міра обмеження особистої свободи буде абсолютно не дієвою, зважаючи на обставини вчинення злочину та встановлені і обґрунтовані у цьому клопотанні ризики, а також потрібно взяти до уваги те, що підозрюваний не надав підтвердження свого місця проживання в м. Києві.
На підставі протоколу автоматичного розподілу від 18 березня 2021 року вказане клопотання передане слідчому суді ОСОБА_1 .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а не тримання під вартою, обґрунтував тим, що відсутні докази,які б свідчили про наміри підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, ризик впливу на свідків відсутній, оскільки підозрюваний визнає вину та щиро кається, зареєстрований в м. Києві та має постійне місце проживання із батьками, має хронічну хворобу та потребує постійного лікування, тому не може перебувати в ізоляторі тимчасового тримання.
ОСОБА_5 зазначив, що переховуватись від слідства не має наміру, щиро кається, визнає вину, буде співпрацювати з органом досудового розслідування, має постійне місце проживання з батьками у м. Києві, має хронічну хворобу, пояснив вчинені ним дії необхідністю отримати набір продуктів для приготування матері торта на день народження.
Свідок ОСОБА_7 - мати ОСОБА_5 , позитивно охарактеризувала сина, зазначила, що він постійно проживає з нею, має хронічну хворобу.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення начальник охорони магазину «Метро» ОСОБА_8 зазначила, що близько 13 год 30 хв ОСОБА_5 здійснив крадіжку товарів з магазину «Метро» на суму 661 грн 65 коп.
Згідно з протоколами допиту свідків відеооператормагазину «Метро» ОСОБА_9 , начальник охорони ОСОБА_8 , старший охорони ОСОБА_10 , повідомили про аналогічні, як зазначено в клопотанні слідчого, обставини.
Згідно з протоколом затриманої особи, підозрюваної у вчиненні злочину, затриманий ОСОБА_5 , а під час особистого обшуку вилучено товари, зазначені в клопотанні слідчого.
Згідно з протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вони як поняті підтвердили наявність підчас обшуку ОСОБА_5 у нього продовольчих та господарських товарів.
Згідно з протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 повідомив, що частину товарів він оплатив на касі на суму близько 120 грн й оскільки у нього залишилось 80 грн, що було замало для оплати інших товарів, решту товарів він вирішив викрасти.
17 березня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України.
Таким чином, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що існує висока ймовірність, що зазначені слідчим обставини мали місце, а ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України. Причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується достатніми на цьому етапі розслідування доказами.
Ризик вчинення ОСОБА_5 іншогокримінального правопорушення підтверджується його неодноразовою судимістю за корисливі злочини, відсутністю постійного місця роботи та засобів для власного забезпечення.
Наявність ризику незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків слідчим не доведено. Разом з тим, слідчий суддя враховує надані у судовому засіданні показання ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 стосовно визнання ОСОБА_5 вини у вчиненому, його щирого каяття, співпраці із органами досудового розслідування.
Оцінюючи доводи слідчого про наявність ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя враховує наданудовідку-характеристику за підписом ДОП Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_13 , згідно з якою ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою в м. Києві, показання ОСОБА_5 та його матері щодо наявності постійного його місця проживання в м. Києві. Вказане свідчить про міцні соціальні зв'язки ОСОБА_5 у суспільстві та суперечать твердженню слідчого про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.
Тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом серед усіх запобіжних заходів, передбачених Кодексом. Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі незаконно впливати на потерпілого та свідків; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті; слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кодексом (частина друга).
Крім наявності вказаних ризиків, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (стаття 178 КПК України).
Визначивши такі критерії застосування слідчим суддею до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, законодавець дотримав міжнародних стандартів щодо тримання під вартою, збалансував необхідність у забезпеченні ефективного здійснення кримінального провадження та права особи, щодо якої воно відкрито, на свободу та особисту недоторканність і передбачив тримання такої особи під вартою виключно на підставі вмотивованого судового рішення.
При цьому, у пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корнійчук проти України» наголошено, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади; обов'язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання на додаток до наявності обґрунтованої підозри.
У рішенні у справі «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80). У рішенні у справі«Хайредінов проти України» вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили пункт 1 статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, § 31).
Водночас слід врахувати юридичну позицію Конституційного Суду України, згідно з якою тримання під вартою за вмотивованим рішенням слідчого судді у розумінні частини другої статті 29 Конституції України відповідає принципу верховенства права та мінімізує ризик допущення свавілля, чого неможливо досягти, враховуючи виключно тяжкість злочину та не оцінюючи конкретних обставин справи, реальних причин, що обумовлюють необхідність у триманні особи під вартою, неможливість застосування інших, більш м'яких, запобіжних заходів (абзац дев'ятийпункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 червня 2019 року № 7-р/2019).
Доводи слідчого щодо усвідомлення ОСОБА_5 тяжкості можливого покарання слідчий суддя бере до уваги, проте вважає, що за необґрунтованості інших доводівтяжкість покарання не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного виняткового запобіжногозаходу.
Частиною другою статті 181 КПК України передбачено можливість застосування домашнього арешту до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, та яке, враховуючи зміст статті 12 КК України, є нетяжким злочином.
Обираючи вид запобіжного заходу ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України, передбачений пунктом5частини першої статті177 КПК України ризик, оцінює в сукупності наведені у частині першій статті 178 КПК України обставини: вагомість доказів причетності ОСОБА_5 до вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання, наявність постійного місця проживання в м. Києві, міцність соціальних зв'язків, незадовільний стан його здоров'я тавважає, що доводи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованими, а донього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.
Встановлені обставини вказують на існування суспільної потреби у застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу, пов'язаного із обмеженням свободи, тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт,не буде дієвим і не зможе запобігти існуючому ризику вчинити інше кримі нальне правопорушення.
Керуючись статтями 131, 176, 177, 178, 181, 184, 194 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.
Заборонити ОСОБА_5 цілодобово залишати житло за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним обов'язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали закінчується 17 травня 2021 року.
Доставити ОСОБА_5 до місця проживання за адресою: квартира АДРЕСА_1 та звільнити з-під варти.
Виконання ухвали доручити органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1