Справа №705/1165/21
2-а/705/76/21
19 березня 2021 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Гудзенко В.Л.
при секретарі Юрченко А.І.
за участю:
представника позивача Панасюка Р.В.
відповідача Каська Д.А.
розглянувши у відкритому судового засідання в м. Умань адміністративну справу за позовом Уманського районного відділу Управління Державної Міграційної служби України в Черкаській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
15.03.2021 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернувся Уманський районний відділ Управління Державної Міграційної служби України в Черкаській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В позові позивач посилається на те, що згідно листа № 1206 від 12.03.2021 року ДУ «Старобабанівська ВК № 92 Міністерства юстиції України», 19.03.2021 з СВК № 92 звільняється громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 13.06.2018 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області до 3 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України. Згідно інформації з міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією «АРКАН» встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 в період часу з 10.03.2016 по 09.03.2021 державний кордон України не перетинав, з його слів він перетнув державний кордон України в 2011 році, через КПП «Могилів-Подільський», та більше державний кордон України не перетинав. Рішенням Уманського міськрайонного суду в Черкаській області від 13.06.2018 року ОСОБА_1 був засуджений до 3 років 1 місяця позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. На даний час відбуває покарання в місцях позбавлення волі. Враховуючи те, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 засуджений за скоєння злочину 13.06.2018 року, він набув статусу порушника міграційного законодавства, оскільки перебував на території України з порушенням встановленого терміну перебування. У відповідача відсутні документи, які б надавали право законно перебувати на території України, згідно листа ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області №8010.6.1/13354-21 від 19.02.2021 року, відповідач з приводу отримання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне чи тимчасове проживання до ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області не звертався, посвідками на постійне або тимчасове проживання на території України не документувався. За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованим по місту Києву та Київській області не значиться. На особистому рахунку іноземця кошти відсутні, законних джерел доходу в Україні не має. Інформація про працевлаштування іноземця відсутня. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно порушує законодавство на території України, чим впливає на криміногенну обстановку, раніше мав судимість, за час відбування покарання на шлях виправлення не став, на виробництві установи не працевлаштований за відсутністю бажання, при наявності боргу за вироком суду 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень, які не відшкодовано, до консульських установ чи інших уповноважених органів з метою відновлення документів та легалізації свого становища в Україні самостійно не звертався, жодних інших документів не має. 01.03.2021 року на ім'я ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 видано «Посвідчення особи на повернення» до Республіки Молдова MD НОМЕР_1 з терміном дії до 31.03.2021 року. Тобто, у ОСОБА_1 відсутні підстави та документи, що дають право законно перебувати на території України, здійснити виїзд з території України самостійно, та відсутні фінансові заощадження. Враховуючи, що у відповідача не має постійного місця проживання, законних джерел доходів, достатнього фінансового забезпечення для виїзду за межі України, відсутній паспортний документ, та порушення ним міграційного законодавства щодо терміну тимчасового перебування на території України, неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності з 2002 року на території України, є всі підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення про його примусове повернення. Зважаючи, що відповідач порушив міграційне законодавство України, під час незаконного перебування на території України постійно скоював злочини, дотримується кримінальних «понять» та «звичаїв», а його перебування на території України створює умови до виникнення суспільно-небезпечних передумов, до негативного впливу на «кримінальне середовище» в області, існує ризик його втечі. Згідно листа УСБУ в Черкаській області № 45/23 від 10.03.2021 за наявною в Управлінні СБУ інформацією гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повертатися до Республіки Молдова не передбачає, а після звільнення з місць позбавлення волі планує переховуватися від Державної міграційної служби, та підтримуючи тісні контакти з представниками місцевого криміналітету, може брати участь або сприяти останнім у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів різного характеру. В зв'язку з чим, позивач просить примусово видворити громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України.
В судовому засіданні представник позивача просив суд примусово видворити громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі території України.
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, врахувавши процесуальну позицію сторін по справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до такого висновку.
За правилами ч. 7 ст. 5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист в адміністративних справах, що і громадяни України.
Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України.
Судом встановлено, що згідно довідки ДУ «Старобабанівська ВК (№92)» від 10.03.2021, 19 березня 2021 року звільняється громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відбуттю строку покарання, засуджений 13.06.2018 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області до 3 років 1 місяця позбавлення волі за ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України.
Згідно інформації з міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією «АРКАН» встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 в період часу з 10.03.2016 по 09.03.2021 державний кордон України не перетинав.
Згідно листа ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області №8010.6.1/13354-21 від 19.02.2021 року, громадянин Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу отримання дозволу на імміграцію в Україну та документування посвідкою на постійне чи тимчасове проживання до ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області не звертався, посвідками на постійне або тимчасове проживання на території України не документувався. За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованим по місту Києву та Київській області не значиться.
Згідно відповіді на запит № 285/22.7-04-03 від 16.02.2021 Уманського міськрайонного відділу ДРАЦС ЦМУМЮ (м. Київ), за наявних архівним фондом Уманського МВ ДРАЦС ЦМУМЮ (м. Київ), у тому числі по поновлених актових записах та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян в межах відділу, актових записів про шлюб, народження дітей складених на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - не виявлено.
Відповідно до листа Управління Служби безпеки України в Черкаській області № 45/23 від 01.03.2021, за наявною інформацією гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повертатися до Республіки Молдова не передбачає, а після звільнення з місць позбавлення волі планує переховуватися від Державної міграційної служби, та підтримуючи тісні контакти з представниками місцевого криміналітету, може брати участь або сприяти останнім у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів різного характеру.
01.03.2021 року на ім'я ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 видано «Посвідчення особи на повернення» до Республіки Молдова НОМЕР_2 з терміном дії до 31.03.2021 року.
Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
Відповідно до п. 14 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - це іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Частиною 3 статті 3 розділу І Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до частини 1 статті 9 розділу ІІ Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, документи які б підтверджували законне перебування відповідача на території України відсутні, що є підставою для прийняття рішення про примусове видворення.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
Згідно вимог ч. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Як роз'яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію».
Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Судом встановлено, що відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, з відповідними заявами до працівників ДМС України відповідач не звертався.
Крім того, останній не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.
Відповідно до пункту 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства у разі, коли вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони ухилятимуться від виконання такого рішення, або прийнято адміністративним судом постанову про їх примусове видворення за межі України, або вони прибули на територію України відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, або не мають законних підстав для перебування на території України і підлягають примусовому видворенню за її межі.
Згідно ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
З огляду на те, що відповідач незаконно перебуває в Україні та є всі обґрунтовані підстави, що підтверджують його ухилення від добровільного виїзду, він не має законного джерела існування, власності та родинних зв'язків на території України, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вимоги, заявлені позивачем в прохальній частині адміністративного позову, суд приходить до висновку про можливість звернення рішення до негайного виконання у відповідності до вимог п. 3 ч. 2ст. 371 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.26,30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 371 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Уманського районного відділу Управління Державної Міграційної служби України в Черкаській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Примусово видворити громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за межі території України до Республіки Молдова.
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк із дня його проголошення.
Головуючий Валентина Леонідівна Гудзенко