Справа № 524/8357/20
Провадження 3/524/391/21
18.03.2021 суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олейнікова Г.М., за участю захисника Кінаша А.Г., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП, -
В протоколі про адміністративне правопорушення №161 зазначено, що станом на 10 годину 40 хвилин 22 листопада 2020 року в закладі торгівлі продовольчими товарами «Свіже м'ясо» фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 зафіксовано: не дотримується одночасне перебування відвідувачів у закладі з розрахунку не більше однієї особи на 10 метрів квадратних зали обслуговування. Відсутня розмітка для дотримання соціальної дистанції. Працівники закладу неправильно змінюють маски, не миють та не дезінфікують. Відсутнє в санвузлі мило, одноразові паперові рушники, відсутня ємність для збору використаних засобів індивідуального захисту. Відсутні дезінфікуючі засоби. Адміністрацією не проведено навчання серед працівників щодо правил використання засобів індивідуального захисту, їх утилізацію, що є порушенням п. 4,5,6,8 Постанови Головного державного санітарного лікаря України №17 від 09.05.2020 року «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» та постанови Кабінету міністрів України №641 від 22 липня 2020 року зі змінами «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на територіях із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV2»
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, оскільки за адресою вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 , згідно відмітки працівника пошти судові повістки не отримує, вони повертаються в провадження суду «за закінченням терміну зберігання» (а.с.18), тому судові повістки і не були вручені адресату та повернуті Автозаводському районному суду м.Кременчука, тобто суд у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП не міг належним чином повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про дату, час і місце судового розгляду справи.
Захисник Кінаш А.Г. в судовому засіданні просив закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУАП , в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що 22.11.2020 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області заступником начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Кременчуцького міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Потребою Юлією Олександрівною та головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Кременчуцького міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_3 на підставі Посвідчення (направлення) на проведення перевірки № 3526 від 20.11.2020 року на виконання наказу № 3733-ОД від 20.11.2020 року була проведена перевірка магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 . За результатом перевірки складено Акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта без номера за формою №315/0 від 22.11.2020 року. На підставі Акта санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта без номера за формою № 315/0 від 22.11.2020 року було складено протокол про адміністративне правопорушення № 161 від 22.11.2020 року відносно ОСОБА_1 , згідно якого він начебто вчинив правопорушення, передбачене ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Стосовно Акта санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта без номера за формою № 315/0 від 22.11.2020 року (далі по тексту Акт), звертає увагу суду, що в Акті керівником об'єкта, який перевірявся визначено ФОП ОСОБА_2 , а уповноваженим представником визначено ОСОБА_1 . Вважає, що така інформація не відповідає дійсності. Згідно Договору найму (оренди) нерухомого майна № 01/08-20 від 01 серпня 2020 року вказаний об'єкт знаходиться в оренді у ФОП ОСОБА_4 . Згідно п. 1.2. Договору найму (оренди) нерухомого майна № 01/08-20 від 01.08.2020 року: об'єкт, що передається в оренду, являє собою нежитлове приміщення, загальною площею 125,00 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно Акту приймання-передачі об'єкту оренди до договору № 01/08-20 найму (оренди) нерухомого майна від 01.08.2020 року: орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт - нежитлове приміщення, загальною площею 125,00 кв. м., яке розташоване на 1-му поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно довідки про місце роботи, ОСОБА_1 працює у ФОП ОСОБА_4 за формою працевлаштування - основне та займає посаду - керуючий магазином. Таким чином, Акт складено по відношенню зовсім до іншого суб'єкта господарювання. Далі в Акті вказано, що позаплановий захід проводиться з відеофіксацією (камера № 111302574). З цього Акту неможливо встановити ні виробника цієї камери, ні її моделі. Також неможливо встановити, чи сертифікований даний виріб в Україні та чи допущений він до використання на території України. Стосовно протоколу про адміністративне правопорушення № 161 від 01.01.2021 року відносно ОСОБА_1 . Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень статті 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення, окрім іншого зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення №161 від 22.11.2020 зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 4, 5, 6, 8 Постанови Головного державного санітарного лікаря України № 17 від 09.05.2020 р. «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» та постанови Кабінету міністрів України № 64-1 від 22.07.2020 р. «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на територіях із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом Sars-СОV-2» (зі змінами), за що відповідальність була передбачена статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: порушив правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Застосувавши до цієї справи принципи кримінального провадження, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення не може ґрунтуватись на припущеннях, приймається у разі доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а усі сумніви, які виникають у ході провадження у справі тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Обґрунтовуючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, заступник начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Кременчуцького міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Потреба Юлія Олександрівна, як на докази, посилається на протокол про адміністративне правопорушення, Акт санітарно - епідеміологічного обстеження об'єкта від 22.11.2020 року, а також на відеозапис події зроблений за допомогою невідомої камери невідомо кому належної. Однак із таким висновком заступника начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Кременчуцького міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_5 погодитись безспірно неможливо. Так, протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», слід прийти до висновку про те, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Щодо акта санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта від 22.11.2020 року, то із матеріалів справи вбачається, що цей Акт складений у вигляді рукописної інформації про свідків та про певні обставини. Інші обставини завчасно були надруковані на відповідному бланку. Стосовно відеозаписів із невідомої камери, яка невідомо кому належить, чи за ким закріплена. В розумінні ст. 251 КУпАП відеозапис з невідомої камери не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення № 161 від 22.11.2020 року не містить ні даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, ні даних про його приналежність та допуск до використання, як наслідок, в силу положень ч. 3, 4 ст. 70 КАС України відеозаписи з невстановленої відеокамери є недопустимими доказами, оскільки одержані з порушенням порядку, встановленого нормами процесуального права. А тому надані заступником начальника відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Кременчуцького міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Потребою Юлією Олександрівною докази (відеозапис з невідомої відеокамери) як доказ є неприйнятним. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Із матеріалів адміністративної справи неможливо встановити технічний засіб, яким вчинено відеозапис. Він вважає , що матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання. Доказів того, що він є найманим працівником ФОП ОСОБА_2 матеріали справи також не містять. Крім того, до протоколу не додано жодного документу, який би підтверджував, хто саме здійснює підприємницьку діяльність за вказаною адресою. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Враховуючи вищезазначене, він вважає , що наявні усі підстави для висновку, що у справі відсутні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Суд, вислухавши захисника Кінаша А.Г., дослідивши матеріали справи , приходить до наступних висновків:
Статтею 44-3 КУпАП ( в редакції від 17.03.2020 року ) визначено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, суб'єктивна та об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, полягає в умисному порушенні особою правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб".
Ст.44-3 КУпАП є бланкетною правовою нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст.
Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Зазначаючи в протоколі фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, ініціатор його складення вказав про порушення нею правил щодо карантину людей, а саме п. 4,5,6,8 Постанови Головного державного санітарного лікаря України №17 від 09.05.2020 року «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при торгівлі продовольчими (окрім ринків) та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» та постанови Кабінету міністрів України №641 від 22 липня 2020 року зі змінами «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на територіях із значним поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV2»
За юридичною термінологією нормативно-правовий акт є офіційним письмовим документом, який приймається уповноваженим органом, установлює, змінює або скасовує норми права.
З огляду на те, що постанова Головного державного санітарного лікаря України № 17 від 09.05.2020 року «Про затвердження тимчасових рекомендацій протиепідемічних засобів при торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби covid-19» не зареєстрована у Міністерстві юстиції України , носить рекомендаційний характер, тому суд приходить до висновку , що порушення положень останньої не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП.
Суб,єктом відповідальності за ст. 44-3 КУпАП є згідно Постанови КМУ №641 від 22 липня 2020 року зі змінами " Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" суб,єкт господарювання .
Відповідно до ст.55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крімвипадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
У частині 1 статті 128 ГК України зазначено , що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 , форма працевлаштування - основна, на посаді «керуючий магазину», що підтверджується копією довідки про місце роботи від 16.02.2021 року (а.с.44). Тобто з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 виконував функції керівника підприємства або здійснював господарську діяльність, тому в контесті ст. 55 , 128 ч.1 ГК України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не є суб,єктом господарювання в закладі торгівлі продовольчими товарами «Свіже м'ясо» фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , та не може нести відповідальність за ст. 44-3 КУпАП ( в редакції від 17.03.2020 року )
Також Постанова КМУ № 641 від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" не регламентує порядок оснащення закладів торгівлі продовольчими товарами тими чи іншими засобами .
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv.Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є суб,єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАПпри обставинах, зазначених у протоколі, а отже склад вказаного правопорушення в його діях відсутній, а тому провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 8 ч.2, ст. 44-3, 247 ч.1 п.1 , 284 КУпАП України, суд,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.. 44-3 КУпАП ( в редакції від 17.03.2020 року) - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його законним представником, адвокатом, потерпілим, його представником або прокурором в Полтавський апеляційний суд, через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її винесення.
Головуючий суддя: