справа 2-498/10
10 березня 2010 року Бродівський районний суд Львівської області
в складі: головуючої - судді Бунда А.О.
при секретарі Музичка Л.Т.
з участю прокурора Онищука Т.Н.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Бродівської РДА про позбавлення батьківських прав, суд, -
Позивачка звернулася з даним позовом, де свої вимоги обґрунтовує тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який розірвала 14.12.2004 р. Від шлюбу народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Після розірвання шлюбу відповідач постійно проживає в м. Петровське Луганської області. З того часу жодним чином не цікавиться дитиною, її життям, вихованням, навчанням, не надає будь-якої матеріальної допомоги. За рішенням суду він має сплачувати аліменти в розмірі ? частки від заробітку, однак аліменти не сплачує. У зв'язку з тим, що відповідач ніде не працює, немає стабільного доходу та враховуючи ту обставину, що дитина пішла в школу і значно збільшились фінансові потреби, то просить змінити розмір аліментів та позбавити відповідача батьківських прав, так як він не виконує свого батьківського обов'язку по вихованню дитини.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала, просить позов задовольнити так як відповідач без поважних причин не виконує батьківського обов'язку по вихованню дитини, а також не бере участі у її матеріальному забезпеченні.
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився хоча в установленому порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Третя особа представник органу опіки та піклування Бродівської РДА позов підтримала та пояснила, що комісією з питань захисту прав дитини обстежено житлово-побутові умови проживання дитини ОСОБА_3,2003 р.н. та комісія прийшла до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, так як батько не приймає участі у вихованні дитини, проживає окремо, не цікавиться її життям, навчанням, відчужився від дитини, не надає їй ніякої матеріальної допомоги, дитина повністю перебуває на вихованні та утриманні позивачки.
В судовому засіданні прокурор висловив свою думку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, оскільки для цього є всі підстави і це не буде порушувати прав та інтересів малолітньої дитини. Вважає, що ОСОБА_2 без поважних причин не бере участі у вихованні дитини. Крім цього слід змінити розмір аліментів, так як позбавлення батьківських прав не позбавляє його обов'язку сплачувати аліменти, оскільки добровільно матеріальної допомоги він дитині не надає.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, третьої особи, думку прокурора, свідків, з'ясувавши обставини по справі приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 являється батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно п.16 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Оцінюючи зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 свідомо нехтував своїми батьківськими обов'язками та внаслідок своєї винної поведінки не піклувався про свою дитину.
Зокрема, судом встановлено, що відповідач з 2004 р. після розірвання шлюбу з ОСОБА_1, не піклувався про фізичний і духовний розвиток дитини, стан здоров'я, не спілкувався з дитиною, матеріальної допомоги на її утримання не надавав. Дане також підтверджується показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтвердили, що дитина проживає разом з ОСОБА_1, яка сама займається її вихованням. Батько з дитиною не проживає. Він не цікавиться її життям та навчанням. В той же час дитина доглянута, вихована, навчається в 1-му класі, забезпечена всім необхідним. Дитина фактично не пам'ятає батьківського піклування, оскільки він залишив сім'ю коли їй було вісім місяців і того часу жодного разу її не провідував. Судом не встановлено жодних причин, які б перешкоджали відповідачу в спілкуванні з дитиною та виконанню ним батьківських обов'язків.
З висновку органу опіки і піклування Бродівської райдержадміністрації вбачається за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3,2003 р.н. (а.с.9-10). З акту обстеження житлово-побутових умов проживання малолітньої ОСОБА_4.(а.с.11) вбачається, що всі обов'язки по вихованню та матеріальному забезпеченню виконує мати ОСОБА_1 Батько разом з дитиною не проживає, у її вихованні участі не приймає.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 без поважних причин повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, не спілкується з нею, не приймає участі у її вихованні, не цікавиться її життям, здоров'ям, навчанням, не турбується про неї, не приймає участі в утриманні дитини, а тому враховуючи інтереси дитини суд вважає, що доцільно ОСОБА_2 позбавити батьківських прав.
Крім цього суд вважає, що позовна вимога про зміну розміру аліментів також підлягає до задоволення. За рішенням суду від 23.05.2006 р. (а.с.15) постановлено стягувати з ОСОБА_2 аліменти в розмірі ? частки від заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. В даний час відповідач не працює, немає стабільного доходу, однак є працездатним, інших утриманців немає. Позивачка одна утримує дитину, яка навчається у першому класі і у зв'язку з навчання у школі збільшились матеріальні витрати на придбання шкільного приладдя, підручників. Тому суд вважає, що є підстави для зміни розміру аліментів та слід стягвати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн., що дасть змогу забезпечити потреби дитини.
На підставі ст.ст.19, 164 ч.1 п.2,166 ч.2, 180-182,184,192,СК України, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218,224-226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно дочки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_5.
Змінити розмір аліментів стягуваних за рішенням суду від 23.05.2006 р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. в розмірі ? частки від заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини дочки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі розмірі 400 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в користь держави в сумі 59.50 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Головуюча: А.О.Бунда