Справа № 365/363/20
Номер провадження: 2/365/25/21
іменем України
15.03.2021 року смт. Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі :
головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.
за участю
секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.
представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2
представника відповідача Згурівської селищної ради МОКРОНОСА В.І.
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Згурівської селищної ради Броварського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Згурівського районного суду Київської області із позовною заявою до Красненської сільської ради Згурівського району Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 , будучи інвалідом ІІ групи довічно, непрацездатною, з 1994 року по день смерті ОСОБА_6 , проживала разом з ОСОБА_6 та перебувала на її утриманні.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина за законом на все її майно, в тому числі на право на земельну частку (пай) 4,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості), в землі, що перебувала в колективній власності КСП « Красненське», з місцем розташування на території Красненської сільської ради, що належало ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0176653, що зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за № 103 від 22.12.1997 року.
Оригінал Сертифікату втрачений.
Позивачка є єдиний спадкоємцем померлої за законом. ОСОБА_6 була одинокою, родичів не мала, її чоловік ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка спадщину прийняла фактичними діями.
Можливості оформити свої спадкові права в досудовому порядку позивачка немає, у зв"язку із відсутністю підтвердження належності до спадкоємців померлої, а також відсутністю правовстановлюючих документів на спадщину.
Враховуючи вищевикладене, позивачка просить суд встановити, що вона перебувала на утриманні померлої ОСОБА_6 не менше одного року до дня її смерті, та визнати за позивачкою в порядку спадкування право на земельну частку (пай) згідно сертифікату серії КВ № 0176653, а також покласти на неї судові витрати.
Ухвалою суду від 09.09.2020 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого засідання.
Враховуючи рішення Згурівської селищної ради Броварського району Київської області від 01.12.2020 № 20-01-VІІІ «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання Згурівської селищної ради», ухвалою суду від 13.01.2021 року залучено до участі у справі Згурівську селищну раду Броварського району Київської області, як правонаступника відповідача Красненської сільської ради. Даною ухвалою також до участі у справі залучено як третю особу без самостійних вимог ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 18.02.2021 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити. Враховуючи визнання позову відповідачем, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні представник відповідача Згурівської селищної ради Мокронос В.І. позовні вимоги визнав повністю, зазначивши, що наслідки визнання позову відповідачу зрозумілі.
В судове засідання третя особа ОСОБА_4 не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином. Заяв чи клопотань, зокрема про відкладення судового засідання до суду не направила. В підготовчому судовому засіданні, а також у письмових поясненнях поданих до суду, проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що ОСОБА_6 дійсно подарувала ОСОБА_1 житловий будинок в АДРЕСА_1 . Проте ОСОБА_1 ніколи не була утриманкою ОСОБА_6 , навпаки ОСОБА_6 сама потребувала утримання. Батько ОСОБА_4 був братом ОСОБА_6 та доглядав її до смерті. Від батька їй відомо, що ОСОБА_6 склала заповіт на нього.
Суд визнав можливим розглядати справу без участі третьої особи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав.
Оцінюючи добуті в ході судового розгляду докази, враховуючи визнання позову відповідачем, яке прийняте судом, як таке, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Обставини, викладені у позовній заяві підтверджуються показами свідків.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що із ОСОБА_6 та позивачкою ОСОБА_1 вона була знайома особисто та підтримувала добросусідські відносини. У 1994 році позивачка за домовленістю переїхала проживати до ОСОБА_6 . Разом вони проживали до смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільне господарство та мали спільний побут. Проживали вони за разом за рахунок пенсії та доплат ОСОБА_6 . Кошти отримані від ОСОБА_6 були основним джерелом доходів ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_10 надала суду покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_9 .
Обставини, викладені в позові підтверджуються письмовими доказами.
Дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_6 згідно сертифікату серії КВ № 0176653 належало право на земельну частку (пай) 4,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості), в землі, що перебувала в колективній власності КСП « Красненське», з місцем розташування на території Красненської сільської ради. Сертифікат зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за № 103 від 22.12.1997 року. Земельній частці (паю) по схемі поділу відповідає невитребувана земельна ділянка № НОМЕР_1 (копія Сертифікату - а.с.39, довідка - а.с.40, схема розташування земельної ділянки - а.с.41, Витяг з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) - а.с.42-43).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Сертифікат був втрачений (оголошення - а.с.46-47).
Після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрилась спадщина за законом, до складу якої входить і вказане вище право на земельну частку (пай). Позивачка належить до спадкоємців за законом як утриманець, тобто непрацездатна особа,
що перебувала на утриманні померлої не менше одного року до її
смерті (ЦК 1963 року ст. 531). Позивачка спадщину прийняла своїми фактичними діями, шляхом вступу у фактичне володіння та користування спадковим майном, а саме шляхом користування речами померлої (копія свідоцтва про смерть - а.с.37, довідка - а.с.20)
24.02.1999 року ОСОБА_6 було складено заповіт, яким остання все своє майно заповіла ОСОБА_11 . Спадкоємець за заповітом ОСОБА_11 спадщину не приймала, з питання прийняття чи оформлення спадщини до нотаріальної контори не зверталась. З досліджених доказів, зокрема копії заповіту, ідентифікувати ОСОБА_11 , з метою її залучення до участі у справі, не видалось можливим (інформаційна довідка із Спадкового реєстру - а.с.63, копія заповіту - а.с.80). Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_11 , як особа, яка не брала участь у справі, проте суд вирішив питання про її спадкові права та обов'язки, матиме право на апеляційне оскарження рішення суду.
Чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інші спадкоємці відсутні. Спадкова справа до майна померлої не заводилась (копія свідоцтва про смерть - а.с.45, повідомлення - а.с.38, інформаційні довідки із Спадкового реєстру - а.с.62-63).
Також ОСОБА_6 був складений заповіт від 17.07.1991 року, яким ОСОБА_6 належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1 . Проте пізніше вказаний будинок ОСОБА_6 подарувала позивачці за договором дарування від 03.04.1996 року, чим заповіт від 17.07.1991 року було скасовано (копія договору дарування - а.с.16-19, копія заповіту - а.с.96).
Інших заповітів ОСОБА_6 , зокрема на ОСОБА_12 , не складала (інформаційна довідка із Спадкового реєстру - а.с.63).
Третьою особою ОСОБА_4 жодних доказів на підтвердження родинних зв'язків між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 надано не було.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року ).
На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 чинним був ЦК УРСР 1963 року, тому саме норми зазначеного Кодексу підлягають до застосування до даних спадкових правовідносин, зокрема в частині визначення порядку прийняття спадщини та визначення належності до спадкоємців.
В силу ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Положеннями п. 4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України передбачено, що даний Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 8 відносини спадкування регулюються правилами ЦК України якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.
Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР 1963 року, до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його
смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні
з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Позивачці було відмовлено державним нотаріусом Згурівської державної нотаріальної контори Саркісян Л.М. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), у зв"язку з ненаданням правовстановлюючого документу на право на земельну частку (пай) - Сертифікату (нотаріальна відмова - а.с.48).
Через відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай), а також відсутністю доказів своєї належності до спадкоємців, позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права у нотаріуса.
Згідно положення п. 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосовуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.
В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року N 7 передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Пунктом 3.5 Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що позивачкою обрано належний спосіб захисту своїх спадкових прав шляхом звернення до суду з вимогою про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Також підставою для відмови нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) у зв"язку із ненаданням доказів належності до спадкоємців померлої ОСОБА_6 (копія нотаріальної відмови - а.с.48).
В частині встановлення факту перебування позивачки на утриманні померлої ОСОБА_6 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_6 не менше одного року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей період вони проживали разом, позивачка була непрацездатною, як інвалід ІІ групи, кошти, які надавала їй ОСОБА_6 були основним джерелом засобів існування позивачки, що підтверджується показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , а також письмовими доказами: копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.11-14), копією пенсійного посвідчення (а.с.15), актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї (а.с.21), копіями записів погосподарської книги (а.с.22)
Суд вважає за необхідне встановити, що позивачка ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_6 не менше одного року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначений факт доводить належність позивачки до спадкоємців померлої ОСОБА_6 .
Суд визнає за позивачкою ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_6 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0176653.
Враховуючи клопотання позивачки, суд вважає за можливе не застосовувати ст. 141 ЦПК України та судові витрати покласти на позивачку.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 524,529,531,549 ЦК УРСР 1963 року, ст.5 ЦК України,
ст.ст.141,206,263-265,273,293,315 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до Згурівської селищної ради Броварського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Встановити, ОСОБА_1 перебувала на утриманні ОСОБА_6 не менше одного року до її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 4,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі (на місцевості) в землі, що перебувала в колективній власності КСП «Красненське», з місцем знаходження на території Красненської сільської ради Згурівського району Київської області, яке належало ОСОБА_6 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КВ № 0176653, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку за № 103 від 22.12.1997 року.
Судові витрати покласти на ОСОБА_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює строк апеляційного оскарження, встановлений нормами цього Кодексу, якщо визнає причини його пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Згурівська селищна рада Броварського району Київської області, адреса: смт. Згурівка, вул. Українська, 10, Броварського району Київської області, код за ЄДРПОУ 04360296.
Третя особа: ОСОБА_4 , жителька АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 19.03.2021 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ