"19" березня 2021 р. Справа № 363/3425/14-к
19 березня 2021 року Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням адвоката ОСОБА_2 , яка дії в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту, -
Адвокат ОСОБА_2 , яка дії в інтересах ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Київ на земельні ділянки.
Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання підлягає поверненню заявнику для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Питання щодо накладення арешту на майно та його скасування врегульовані ст. ст. 171 - 175 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Так, відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
З аналізу ст.171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту, в обов'язковому порядку, має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт на який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт.
Положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.
Згідно ч. 6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів, заявником не долучені докази, а саме відсутня належним чином засвідчена копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва про накладення арешту та копія витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження.
Також, відсутні докази, що свідчать про те, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У той же час, слідчий суддя звертає увагу, що заявником подано клопотання в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна до слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області, тоді як арешт у кримінальному провадженні № 12013100150001927 від 23.11.2013 року накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19.06.2015 року.
Разом з тим, як згаданою нормою кримінального процесуального закону, так і іншими процесуальними нормами, не врегульовано питання щодо підсудності клопотань про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України.
У зв'язку з такою прогалиною в законодавстві Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав роз'яснення, що містяться в п. 1 постанови № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», згідно з якими, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Таким чином, з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України слід звертатися до суду, що наклав арешт або надати належні докази з приводу звернення до слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області.
В такому випадку слідчий суддя вважає за доцільне клопотання про скасування арешту повернути заявнику для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 171 - 175 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , яка дії в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту повернути заявнику для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1