Справа № 296/8546/19
2-а/296/25/21
26 лютого 2021 рокум.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді - Драча Ю.І.
Секретаря судового засідання - Алексеєнко В.В.
Представника позивача - Юхимчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за адміністративним позовом Управління державної міграційної служби України в Житомирській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про надання дозволу на затримання та примусове видворення за межі території України,-
Представник позивача Управління державної міграційної служби України в Житомирській області звернувся в суд з адміністративним позовом до ромадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про надання дозволу на затримання та примусове видворення за межі території України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.04.2018 працівниками Богунського РВ виявлений громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тимчасово перебуває з 2017 року, з його слів, з порушенням правил перебування, на території України та ухиляється від виїзду з України, чим порушує вимоги ст.ст. 9, 16,23 Закону.
З метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, відповідно до ст. 26 Закону начальником Богунського РВ 03.04.2018 затверджено рішення № 15 про примусове повернення Відповідача з України із подальшою забороною в'їзду на територію України терміном на три роки.
Вказаним рішенням гр. ОСОБА_1 зобов'язано залишити територію України не пізніше 23.04.2018 року, однак Відповідач у визначений термін добровільно не виїхав за межі України. Дане рішення про примусове повернення останнім отримано та оскаржено до Корольовського районного суду м.Житомира.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 10.06.2019 у справі №296/3662/18, що набрало законної сили 21.06.2019, залишене чинним.
При цьому, гр. ОСОБА_1 законних джерел доходу, постійного місця проживання на території України не має, дозвіл на працевлаштування, приймаюча сторона в Україні - відсутні, з громадянкою України в офіційному шлюбі не перебуває, проживає на території України без засобів на належне існування, достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з подальшим перебуванням в Україні теж немає. Підстав для тимчасового проживання, встановлених статтею 4 Закону, у Відповідача не встановлено.
Враховуючи вище викладені факти, відповідач порушує встановлені правила перебування в Україні, ухиляється від виїзду у строки, визначені законодавством, проживає без документів на право проживання в Україні, що дає обґрунтовані підстави вважати, що гр. ОСОБА_1 , ухиляючись від виконання рішення територіального підрозділу ДМС про примусове повернення, буде ухилятися від виконання рішення суду про його видворення.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївського О.П. від 03.09.2019 року справу прийнято до провадження.
15.09.2020 року представник відповідача - адвокат Норов Г.О. подав заяву про відвід судді ОСОБА_2 ..
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 21.09.2020 року заявлений відвід задоволено. Справу передано до канцелярії Корольовського районного суду м.Житомира для здійснення автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020 року справу передано для розгляду судді Драч Ю.І.
Ухвалою судді Драча Ю.І. від 23.11.2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
Заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України врегульованийЗаконом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»(далі - Закон).
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено підстави та строк для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.
Судом встановлено, що 03.04.2018 працівниками Богунського РВ виявлений громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тимчасово перебуває з 2017 року, з його слів, з порушенням правил перебування, на території України та ухиляється від виїзду з України, чим порушує вимоги ст.ст. 9, 16,23 Закону.
Особа гр. ОСОБА_1 встановлена і підтверджується паспортом громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 виданим 13.10.2009(а.с.12).
Начальником Богунського РВ 03.04.2018 затверджено рішення № 15 про примусове повернення ОСОБА_1 з України із подальшою забороною в'їзду на територію України терміном на три роки (а.с.8).
Вказаним рішенням гр. ОСОБА_1 зобов'язано залишити територію України не пізніше 23.04.2018 року, однак відповідач у визначений термін добровільно не виїхав за межі України.
Вказане рішення про примусове повернення ОСОБА_1 отримано (а.с.11) та оскаржено до Корольовського районного суду м.Житомира.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 10.06.2019 у справі №296/3662/18 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, третя особа: Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Однак, ОСОБА_1 законних джерел доходу, постійного місця проживання на території України не має, дозвіл на працевлаштування, приймаюча сторона в Україні - відсутні, з громадянкою України в офіційному шлюбі не перебуває, проживає на території України без засобів на належне існування, достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з подальшим перебуванням в Україні теж немає.
На день розгляду справи в суді до територіальних органів (підрозділів) ДМС щодо оформлення документів на проживання не звертався. З цього випливає, що вищевказаний іноземець, після закінчення дозволеного строку перебування не виїхав за межі України. Підстав для продовження терміну перебування в Україні станом на сьогодні в останнього немає.
Рішення від 03.12.2020 №18 про примусове повернення доведено до відома іноземця під розпис. Відповідач зобов'язався покинути територію України не пізніше 06.12.2020 (а.с.9). Станом на день розгляду справи в суді вказане рішення відповідач не виконав.
Частиною 11 ст. 289 КАС України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Згідно вимог п. п. 1, 3, 4 ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», органи охорони державного кордону, можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Відповідно до ч. ч. 1-3 та 4 ст. 30 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби Безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особи без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Як визначено в п. 1.8 інструкції «Про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без ромадянства» затвердженою наказом МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби Безпеки України, від 23.04.2012 року № 353/271/150, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 21.05.2012 року № 806/21119 зі змінами внесеними наказом МВС України № 38/77 від 22.01.2018 року, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 24.04.2018 року № 482/31934, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.
Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;
2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів чи підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вчинили порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, до завершення процедури розгляду цієї заяви.
Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Відповідно до ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
Беручи до уваги, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , не виконав рішення від 03.04.2018 року №15 про примусове повернення, а відтак є підстави для затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 з метою забезпечення в подальшому примусового видворення за межі території України.
Також суд вважає, що строк затримання слід встановити у шість місяців, як це передбачено ч. 11 ст. 289 КАС України.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 371 КАС України визначено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задовольнити.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 77, 79, 241-246, 293, 295 КАС України,ЗУ «Проправовий статусіноземців таосіб безгромадянства», суд, -
Позов Управління державної міграційної служби України в Житомирській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про надання дозволу на затримання та примусове видворення за межі території України - задовольнити.
Затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, для подальшої його ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України.
Примусово видворити за межі території України громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після завершення процедури його ідентифікації, у країну його громадянської належності (походження) - Російську Федерацію.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Cуддя Ю. І. Драч