Справа №295/16528/18
Категорія 1
2/295/295/21
18.03.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
представника позивача Касянчука С.В., Довгаль І.О. ( за його участі в судовому засіданні), відповідача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №ML-010/009/2007 від 03.07.2007 року в розмірі 479118,34 грн, та судовий збір в розмірі 7186,78 грн. В обгрунтування позовних вимог вказано, що 03 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №МL-010/009/2007 відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 45 095,00 швейцарських франків, строком користування до 03.08.2029 року. Порядок виконання боргових зобов'язань був визначений, зокрема, додатковими договорами, останній з яких №5 від 13.02.2017 року до кредитного договору, відповідно до якого було встановлено, що повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів буде здійснюватись шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів у розмірі, строки та з періодичністю, що визначені у графіку платежів. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, натомість, позичальником його зобов'язання не виконуються, а саме не вносяться чергові платежі для виплати кредиту згідно графіку платежів. Внаслідок допущених порушень, у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором, що станом на 21.11.2018 року становить 479 118,34 грн. Вимога банку про погашення заборгованості відповідачем виконана не була.
29.08.2019 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по кредиту згідно кредитного договору, в загальному розмірі 10 000,00 грн, у зв'язку з відсутністю предмету спору; відмовити в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в загальному розмірі 81 270,29 грн, у зв'язку з безпідставністю та недоведеністю. У відзиві ОСОБА_1 вказала, що сума, заявлена позивачем до стягнення не відповідає дійсним обставинам справи та існуючим фактам, так, в таблиці №1 розрахунку заборгованості по клієнту в графі сума погашеного кредиту банк зазначив, що відповідачем за період з 10.08.2011 року по 21.11.2018 року було сплачено всього 10 623,93 грн, проте, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки згідно з випискою по поточному рахунку лише в період з 10.08.2011 року по 04.06.2013 року відповідачем було сплачено, а банком зараховано в погашення кредиту кошти в загальному розмірі 81 270,29 грн. Відповідач вважає, що банк безпідставно списував частину сплачених коштів в рахунок пені, при цьому, банком жодного разу не надавалось детального розрахунку вказаних сум пені, тому зробити висновок про правомірність її нарахування не можливо. Крім того, відповідач вказала, що до подачі позову до суду, а саме 04.02.2019 року нею були сплачені кошти в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору в загальному розмірі 10 000,00 грн, з призначенням платежу поповнення поточного рахунку для погашення кредиту, що підтверджується квитанцією (а.с. 105-107).
В судовому засіданні 18.03.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач та її представник заперечували щодо задоволення позову, при цьому просили врахувати обставини викладені в відзиві на позовну заяву. Відповідач не заперечувала, що станом на день отримання вимоги про повне дострокове погашення суми заборгованості, остання відповідає розміру зазначеному в вимозі.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.08.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №ML-010/009/2007 (далі по тексту - Кредитний договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах - розмір кредиту 49 095,00 швейцарських франків, дата остаточного повернення кредиту - 03.09.2029 року, для розрахунку процентів з встановленою плаваючою процентною ставкою у розмірі фіксований відсоток + FIDR, де фіксований відсоток становить 4,49% річних, а FIDR - процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору; повернення кредиту та сплати процентів здійснюється шляхом сплати позичальником ануїтет них платежів (а.с. 9-12).
Пунктом 4.1.1. Кредитного договору обумовлено, що за порушення взятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитним коштами у визначені цим договором строки. позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочки.
10.08.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до Кредитного договору, яким внесено зміни та доповнення у Кредитний договір, а саме розмір кредиту - 378 843,66 грн, проценти розраховуються на підставі плаваючої процентної ставки - фіксований відсоток (0,49% річних) + FIDR, графік повернення платежу викладено в новій редакції (а.с. 36-37).
04.06.2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №2 до Кредитного договору, яким внесено зміни та доповнення у Кредитний договір, а саме на період з 04.06.2013 року по 05.06.2013 року для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка - фіксований відсоток (0,49% річних) + FIDR, на період з 06.06.2013 року до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка - фіксований відсоток (0,58% річних) + FIDR; графік платежів викладено у новій редакції (а.с. 43-45).
30.09.2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №3 до Кредитного договору, яким внесено зміни та доповнення у Кредитний договір, а саме на період з 26.09.2013 року по 31.07.2014 року включно для розрахунку процентів буде використовуватись плаваюча процентна ставка - фіксований відсоток (2,42% річних) + FIDR, на період з 01.08.2014 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка - фіксований відсоток (0,58% річних) + FIDR; графік платежів викладено у новій редакції (а.с. 51-53).
06.07.2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №4 до Кредитного договору, яким внесено зміни та доповнення у Кредитний договір, а саме на період з 06.07.2016 року по 05.12.2016 року включно для розрахунку процентів буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 11,00%, на період з 06.12.2016 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка - фіксований відсоток (0,58% річних) + FIDR; графік платежів викладено у новій редакції (а.с. 59-60).
13.02.2017 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №5 до Кредитного договору, яким внесено зміни та доповнення у Кредитний договір, а саме на період з 13.02.2017 року по 05.08.2017 року включно для розрахунку процентів буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 11,00%, на період з 06.08.2017 року до повного виконання боргових зобов'язань для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка - фіксований відсоток (0,58% річних) + FIDR; графік платежів викладено у новій редакції (а.с. 65-67).
24.05.2018 року позивачем було направлено ОСОБА_1 вимогу про погашення (виплату) заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 21.05.2018 року становила 465 575,84 грн, та встановлено строк виконання зобов"язання тривалістю в 60 днів. (а.с. 73).
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором, станом на 21.11.2018 року заборгованість становила 479 118,34 грн, з чого заборгованість по кредиту - 368 189,73 грн, заборгованість по відсоткам - 109 584,64 грн, заборгованість по штрафних санкціям - 1 346,94 грн (а.с. 8).
Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Дослідивши розрахунок заборгованості в частині нарахування тіла кредиту, суд вважає його обґрунтованим.
Так, 10.08.2011 року тіло кредиту (залишок на 10.08.2011 року - 42 093,74 швейцарських франків), конвертовано у гривню, сума виданого кредиту становила - 378 843,66 грн (а.с. 143).
З урахуванням суми погашеної ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 10 653,93 грн, заборгованість за тілом кредиту становить 368 189,73 грн.
Щодо нарахування заборгованості по відсоткам, суд зазначає таке.
Термін остаточного повернення кредиту сторони встановили - 03.08.2029 року.
Пунктом 1.9.1. Кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань вилому або у визначеній частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань шляхом направлення вимоги.
Як вже встановлено, 24.05.2018 року позивачем було направлено ОСОБА_1 вимогу про погашення (виплату) заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 21.05.2018 року становила 465 575,84 грн. Банк вимагав сплатити заборгованість протягом 60 днів з дня одержання цієї вимоги (а.с. 73).
У письмових поясненнях від 11.01.2021 року представником позивача ОСОБА_3 було зазначено, що направлена банком вимога вважалась отриманою відповідачем 31.05.2018 року, а зобов'язання по поверненню заборгованості у повному обсязі мали б бути виконані до 30.07.2018 року (а.с. 185-186).
Пунктом 1.5.1.3. Кредитного договору передбачено, що при надходженні бо данку коштів для виконання боргових зобов'язань, банк направляє такі кошти на погашення боргових зобов'язань у наступній черговості - 1) прострочені проценти за користування кредитом, 2) проценти, нараховані на прострочену до повернення суми кредиту, 3) прострочена до повернення сума кредиту, 4) пеня за несплату в строк процентів, 5) пеня за неповернення в строк кредиту, 6) строкові проценти за користування кредитом, 7) штраф за нецільове використання кредиту, 8) сума основного боргу за кредитом.
Посилання відповідача на те, що банком не було зараховано сплачені нею платежі в рахунок погашення тіла кредиту в сумі 81270,29 грн. спростовується умовами договорів та графіками платежів до них, якими визначено ануїтетність платежів та визначено конкретні розміри платежів на погашення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється. Що ж стосується нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, то Велика Палата ВС роз'яснила, що після закінчення строку кредитування, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно розрахунку (а.с. 8) заборгованість по відсоткам становить 109 581,64 грн та обрахована за період з 06.10.2016 року по 20.11.2018 року.
З аналізу викладених обставин та положень слідує, що у зв'язку з пред'явленням вимоги про дострокове погашення заборгованості, право позивача нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припинилось 31.07.2018 року. А тому є безпідставним нарахування заборгованості по відсоткам за період з 31.07.2018 року по 20.11.2018 року.
Відповідач зазначає, що 06.11.2018 року нею сплачено заборгованість в сумі 15000,00 грн., 04.02.2019 року 10 000,00 грн., що не заперечувалось представником позивача.
Враховуючи те, що строк дії договору принився 31.07.2018 року, позивач вимагав дострокового погашення всієї суми заборгованості за кредитом, позивач не заперечує, що відповідач 06.11.2018 року сплатив заборгованість в сумі 15000,00 грн., 04.02.2019 року 10 000,00 грн., відповідачем допущено порушення та не виконано взяті на себе зобов'язання згідно укладеного договору, заборгованість за договором не погашено в повному обсязі, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягує з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №ML-010/009/2007 від 03.07.2007 року, що становить 451725,46 грн, з них заборгованість за тілом кредиту - 368 189,73 грн, заборгованість по відсоткам - 82437,59 грн, заборгованість по штрафних санкціям - 1098,14 грн.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме судовий збір в сумі 6775,89 грн.
Керуючись ст.ст.12,77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 527, 551, 1054 ЦК України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №ML-010/009/2007 від 03.07.2007 року в розмірі 451725,46 грн, з них заборгованість за тілом кредиту - 368 189,73 грн, заборгованість по відсоткам - 82437,59 грн, заборгованість по штрафних санкціям - 1098,14 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 6775,89 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, 43; ідентифікаційний код: 21685166.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 19.03.2021 р.
Суддя Л.М. Чішман