Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
29 квітня 2010 р. № 2-а- 2523/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді -Перцової Т.С.
секретаря -Міхно А.О.
за участю представників сторін :
позивача -Вишневецької Т.А.
відповідача -Пікалова О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕСК” до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕСК» (надалі -ТОВ «ХЕСК») - звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції (надалі -Нововодолазька МДПІ, відповідач), в якому, з урахування доповнень, прийнятих судом, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000081505/0 від 09.11.2009 р., № 0000081505/1 від 08.12.2009 р., № 000081505/2 від 31.12.2009 р., № 0000081505/3 від 04.03.2010 р. про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40143,23 грн., в т.ч. за основним платежем -26762,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13381,08 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що суми податкового кредиту ТОВ «ХЕСК» за жовтень 2008 року повністю підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. Вважає, що ані Законом України «Про податок на додану вартість»№ від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (надалі -Закон про ПДВ), ані Законом «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі -Закон № 2181) не поставлено виникнення у платника податків права на податковий кредит у залежність від подання податкових декларацій з ПДВ та сплати податкових зобов'язань контрагентом такого платника. За таких обставин, не вбачає підстав для відмови у прийнятті до заліку суми податкового кредиту, сформованого за результатами відносин з ПП «Техноіндустрія» в сумі 26762,15 грн. та вважає податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач в наданих до суду письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Пояснили, що позивачем на запит податкового органу не було надано первинних документів, які б належним чином підтверджували правомірність формування ТОВ «ХЕСК» податкового кредиту: товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі, документів аналітичного обліку по рахунку 10 «Основні засоби». Вказують на те, що свідоцтво платника ПДВ ПП «Техноіндустрія», за результатами взаємовідносин з яким позивачем сформовано податковий кредит на спірну суму, анульоване 07.11.2008 р. Звертають увагу суду на ту обставину, що вказаним контрагентом позивача не задекларовано відповідну суму податкових зобов'язань по результатам відносин з позивачем. За таких обставин, стверджують про те, що за виписаними ПП «Техноіндустрія» податковими накладними зазначені в них сум податків на додану вартість фактично до бюджету не сплачувались. Вважають, що спірні податкові накладні не можуть підтверджувати суму податкового кредиту, задекларовану позивачем у жовтні 2008 року, і не вбачають підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, 02.11.2009 р. фахівцем Нововодолазької МДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації ТОВ «ХЕСК» з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 1769/15-024/35777085 від 02.11.2009 р.
Перевіркою виявлено порушення ТОВ «ХЕСК» пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ -завищення податкового кредиту за жовтень 2008 р. на суму ПДВ 26762,15 грн.; пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ -заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за жовтень 2008 р. на суму ПДВ 26762,15 грн.
На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000081505/0 від 09.11.2009 р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40143,23 грн., в т.ч. за основним платежем - 26762,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13381,08 грн.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Нововодолазької МДПІ, ДПА в Харківській області, ДПА України. За результатами розгляду скарги позивача залишились без задоволення, податкове повідомлення -рішення № 0000081505/0 від 09.11.2009 р. -без змін, та відповідачем відповідно були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000081505/1 від 08.12.2009 р., № 000081505/2 від 31.12.2009 р., № 0000081505/3 від 04.03.2010 р. про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість на ту ж суму, що й з дріб'ю 0.
Судом встановлено, що ТОВ «ХЕСК» у жовтні 2008 року було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 26762,15 грн., сплачену згідно з податковими накладними, виписаними на адресу позивача ПП «Техноіндустрія»: № 7 від 10.10.2008 р. на суму 45464,31 грн., в т.ч. ПДВ -7577,39 грн., № 6 від 10.10.2008 р. на суму 52575,55 грн., в т.ч. ПДВ - 8762,95 грн., № 11 від 13.10.2008 р. на суму 27128,06 грн., в т.ч. ПДВ -4521,34 грн., № 12 від 13.10.2008 р. на суму 35405,00 грн., в т.ч. ПДВ -5900,00 грн..
Для відображення операцій, за результатами яких позивачем було сплачено вказану суму ПДВ, ПП «Техноіндустрія» було видано рахунок-фактуру № 359 від 10.10.2008 р. на суму 160572,92 грн., в т.ч. ПДВ -26762,15 грн.
Як вбачається з наданих до матеріалів справи банківської виписки по рахунку позивача, а також копій платіжних доручень № 63 від 10.10.2008 р., № 62 від 10.10.2008 р., № 64 від 13.10.2008 р., № 65 від 13.10.2008 р., ТОВ «ХЕСК» на рахунок ПП «Техноіндустрія» було перераховано грошові кошти у сумі 160572,92 грн.
Обґрунтовуючи правомірність віднесення до складу податкового кредиту спірної суми ПДВ, позивач наполягає на тому, що вказана сума повністю підтверджена належним чином оформленими податковими накладними.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у покупця (в даному випадку, ТОВ «ХЕСК») належно оформлених документів, які відповідно до Закону про ПДВ необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для зменшення такому платнику податкового зобов'язання, та не погоджується з вищевказаними доводами позивача з наступних підстав.
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Положеннями пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка, згідно із пп.7.2.3 п.7.2 цієї статті є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Як вбачається з пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Згідно із пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Слід відмітити, що контрагентом позивача - ПП «Техіндустрія» суму податкового зобов'язання, що виникло в результаті відносин з ТОВ «ХЕСК», не задекларовано та не сплачено до бюджету.
Так, із заперечень відповідача, а також акту № 04/15-3 від 07.11.2008 р., складеного фахівцями Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції, у якій знаходиться на обліку ПП «Техіндустрія», вбачається, що податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2008 року останнім не подано.
У зв'язку з неподанням ПП «Техіндустрія» податкових декларацій з ПДВ протягом більш ніж 12 місяців, згідно акту Білоцерківської ОДПІ № 04/15-3 від 07.11.2008 р., свідоцтво платника податку останнього було анульоване згідно пп. «г» п.9.8 ст.9 Закону про ПДВ.
Вищенаведене дає суду підстави для висновку, що ПП «Техіндустрія» протягом 2008 року не вело господарської діяльності, не звітувало перед ДПІ, і відповідно податкове зобов'язання з ПДВ за спірними правовідносинами не нараховувало та до бюджету не сплачувало.
За таких обставин, суд вважає, що податкові накладні № 7 від 10.10.2008 р., № 6 від 10.10.2008 р., № 11 від 13.10.2008 р., № 12 від 13.10.2008 р., отримані ТОВ „ХЕСК” від ПП «Техіндустрія» не можуть бути безумовною підставою для підтвердження правомірності включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту за жовтень 2008 року.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що Нововодолазькою МДПІ позивачеві було направлено запит № 54/190/15-028 від 12.01.2009 р. про надання товарно-транспортних накладних, акту прийому-передачі по отриманому від ПП «Техіндустрія» у жовтні 2008 року товару, документів аналітичного обліку по рахунку 10 «Основні засоби».
Листом № 1/03 від 14.01.2009 р. підприємство повідомило Нововодолазьку МДПІ про неможливість надання вказаних документів. Так, згідно даного листа, товарно-транспортні накладні у ТОВ «ХЕСК» відсутні у зв'язку з тим, що на підставі усних домовленостей між останнім та ПП «Техіндустрія» доставка товару здійснювалася замовнику транспортом вказаного контрагента. Акти прийому-передачі придбаної від постачальника продукції на підприємстві відсутні; аналітичний облік по рахунку 10 підприємством не ведеться, а договір оренди основних засобів - відсутній, у зв'язку з відсутністю основних засобів.
Проте, слід відмітити, що згідно листа Білоцерківської ОДПІ № 376/7/15-3 від 01.04.2010 р. ПП «Техіндустрія» не надавалося звіту про транспортні засоби. Таким чином, неможливо підтвердити можливість доставки позивачеві продукції транспортом постачальника.
Також, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також відповідного акту Білоцерківської ОДПІ, ПП «Техіндустрія» відсутнє за місцезнаходженням.
Суд відмічає, що, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником вказаного підприємства є ОСОБА_3, а податкові накладні, згідно з якими ТОВ «ХЕСК» віднесено спірну суму до податкового кредиту, підписані іншою особою.
Таким чином, ТОВ «ХЕСК» ні до перевірки, ні до суду не було надано первинних документів, що підтверджували б факт здійснення господарських операцій з придбання продукції у ПП «Техіндустрія» та свідчили про настання реальних правових наслідків за спірними правовідносинами.
За таких обставин, податковий кредит у сумі 26762,15 грн., задекларований позивачем у жовтні 2008 року, не може бути прийнятий до заліку, оскільки не підтверджується податковим зобов'язанням продавця реалізованих товарів.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Крім того, слід відмітити, що умовою віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв'язку придбанням або виготовленням товарів та послуг пудпукнт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ визначає мету подальшого використання таких товарів та послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Суд зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів використання придбаних у ПП «Техіндустрія» товарів у межах своєї господарської діяльності.
Підсумовуючи викладене, суд вважає правомірним висновок акту перевірки про завищення податкового кредиту на суму 26762,15 грн. за результатами взаємовідносин з ПП «Техіндустрія», та не вбачає підстав для скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ у вказаному розмірі (за основним платежем).
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 19, 50, 94, 161-167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „ХЕСК” до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити в повному обсязі.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 30.04.2010 р.
Суддя Т.С. Перцова