Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
27 квітня 2010 р. № 2-а- 2930/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
секретаря - Міхно А.О.,
за участю представників сторін:
позивача - Артюха Ю.В.,
відповідача - Кондратовича Д.О., Сірої Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач -Відкрите акціонерне товариство „Харківська ТЕЦ-5” (надалі -ВАТ „Харківська ТЕЦ-5”) -звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі -Дергачівська МДПІ, відповідач), в якому просить суд прийняти постанову про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2009 р. №0000292310/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4681453,00 грн., в т.ч. за основним платежем -3601118,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1080335,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Вважає, що висновок відповідача про порушення ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (надалі -Закон про ПДВ) є хибним, оскільки базується на помилковому твердженні про подвійне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої в рахунок вартості однієї і тієї ж партії газу, який, на думку відповідача, було використано позивачем в межах власної господарської діяльності у червні 2008 року. Пояснив, що віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої разом з вартістю природного газу, придбаного у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» відбулося із запізненням у зв'язку з помилкою, допущеною у бухгалтерському обліку підприємства, яка була виявлена та виправлена лише у грудні 2008 року. Вказує, що позивачем у січні 2009 року відповідно до пп.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 155, було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок в частині збільшення податкового кредиту за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р. на суму 3601117,73 грн. За таких обставин, вважає, що ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену в складі вартості придбаного у ДК «Газ України»природного газу в сумі 3601117,73 грн. у грудні 2008 року по другій з подій, передбачених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ -даті отримання податкової накладної. Крім того, вказує на неправомірність проведення перевірки, в ході якої було виявлене зазначене порушення. Підсумовуючи викладене, вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач в наданих до суду письмових запереченнях та його представники у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували в повному обсязі. З посиланням на п.13 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729, а також акт споживання природного газу від 30.06.2008 р. стверджують, що ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»газ на адресу позивача фактично не було поставлено, позивачем вартість цього газу не оплачено. За таких обставин, вважають, що сума ПДВ, сплачена згідно з податковими накладними, виписаними на адресу позивача ДК «Газ України», не підлягає включенню до складу податкового кредиту. Підсумовуючи викладене, не вбачають підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, в період з 25.02.2009 р. по 03.03.2009 р. фахівцями Дергачівської МДПІ на підставі направлення від 25.02.2009 р. №48 була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” з питань підтвердження правових взаємовідносин із контрагентом ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в частині правомірності включення до складу податкового кредиту з ПДВ в грудні 2008 р. витрат в сумі 3601118,00 грн. За результатами перевірки складений акт від 06.03.2009 р. №227/23-104/05471230 (далі - акт від 06.03.2009 p.).
Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ -завищення податкового кредиту на суму 3601118 грн.
На підставі висновків акту від 06.03.2009 p. відповідачем 23.03.2009 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292310/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4681453,00 грн., в т.ч. за основним платежем -3601118,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1080335,00 грн.
Судом встановлено, що висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 3601118 грн. зроблено на підставі твердження про подвійне (у червні та у грудні 2008 року) включення до складу останнього суми ПДВ з вартості природного газу, придбаного у ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», та, відповідно, безпідставне включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 3601118 грн. по природному газу, придбаному позивачем у ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», оскільки ця сума фактично не сплачена позивачем постачальнику.
З таким твердженням відповідача неможливо погодитися з наступних підстав.
Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5. ст.7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Судом з'ясовано, що між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(Постачальник) та ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»(Покупець) було укладено договір поставки природного газу № 294-06/08-813/396 від 27 червня 2008 року, за умовами якого позивачем було одержано 14508,0 тис. куб. м. газу по ціні 934,70 грн. за 1000 куб.м. газу, про що складено акт прийому-передачі природного газу від 30 червня 2008 року на суму 21606706,37 грн., в т.ч. ПДВ -3601117,73 грн. Вказаний газ від постачальника до покупця транспортувався закритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», про що свідчить відбиток печатки данного підприємства на акті прийому-передачі, копію якого надано до матеріалів справи.
Оплата природного газу, поставленого на адресу позивача ДК «Газ України», була проведена згідно платіжних доручень №001 від 18.11.2009 р. на суму 15000000,00 грн., №002 від 18.11.2009 р. на суму 5385000,00 грн. та №003 від 21.12.2009 р. на суму 1221706,37 грн.
ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»було виписано на адресу позивача податкову накладну № 9187 від 30.06.2008 р. на суму 21606706,37 грн., в т.ч. ПДВ -3601117,73 грн. Вказану суму ПДВ позивачем було віднесено до складу податкового кредиту по другій з подій, передбачених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ в якості дати виникнення права на податковий кредит -по даті отримання податкової накладної.
Крім того, 29.01.2008 року між ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»(Постачальник) та ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»(Покупець) було укладено договір № 156/77/Т-08/61 на постачання природного газу, згідно умов якого постачальник зобов'язаний передати покупцеві газ в обсязі 575000000 куб. м. протягом періоду з 01 лютого 2008 року по 31 грудня 2011 року включно, ціна поставленного газу визначається згідно додаткових угод до договору на кожний місяць поставки. Приймання-передача поставленного газу було оформлено актом приймання-передачі газу.
Так, 30 червня 2008 року ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»та ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»було складено акт № РНг-002289, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв 14508,000 тис. куб.м. природного газу на загальну суму 19902027,97 грн., в т.ч. ПДВ -3317004,66 грн.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що фактичного транспортування та одержання газу позивачем не відбулося, про що свідчить і відсутність на акті прийому-передачі партії природного газу від 30.06.2008 року підпису відповідальної посадової чи службової особи, а також відбитку печатки газотранспортного підприємства. Вказана обставина, з врахуванням положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, затверджених наказом Держкомпідприємництва від 30.09.2005 р. № 89 та постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 30.09.2005 р. № 859, які були чинними на момент постачання природного газу, свідчить про те, що зазначений природний газ не був доставлений (транспортований) до ВАТ „Харківська ТЕЦ-5”.
Як зафіксовано в акті перевірки та не заперечується представниками відповідача, ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»було оплачено вартість газу згідно акту прийому-передачі від 30.06.2008 року в сумі 19900000,00 грн., оскільки внесення попередньої оплати за газ обумовлено договором № 156/77/Т-08/61 від 29.01.2008 року. Вказана обставина підтверджується реєстром відповідних платіжних доручень: так, позивачем було здійснено передоплату за договором із ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»згідно платіжних доручень №3656 від 09.06.2008 р., №3657 від 09.06.2008 р., №3689 від 10.06.2008 р., №3690 від 10.06.2008 р., №3709 від 11.06.2008 р., №3714 від 11.06.2008 р., №3710 від 11.06.2008 р., №3715 від 11.06.2008 р., № 3765 від 12.06.2008 р., №3766 від 12.06.2008 р., №3855 від 13.06.2008 р., №3856 від 13.06.2008 р., №3877 від 17.06.2008 р., №3876 від 17.06.2008 р., №4121 від 27.06.2008 р., №4122 від 27.06.2008 р., і не заперечується відповідачем.
В рамках вказаної господарської операції ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»було виписано на адресу позивача податкові накладні № 2434 від 09.06.2008 р. на суму 7000000,00 грн., в т.ч. ПДВ -1166666,67 грн., № 2435 від 10.06.2008 р. на суму 1600000,00 грн., в т.ч. ПДВ -266666,67 грн., № 2437 від 11.06.2008 р. на суму 1700000,00 грн., в т.ч. ПДВ -283333,33 грн., № 2440 від 12.06.2008 р. на суму 1800000,00 грн. грн.., в т.ч. ПДВ -300000,00 грн., № 2444 від 13.06.2008 р. на суму 4500000,00 грн., № 2447 від 17.06.2008 р. на суму 1300000,00 грн., в т.ч. ПДВ -216666,67 грн., № 2459 від 27.06.2008 р. на суму 2000000,00 грн., в т.ч. ПДВ -333333,33 грн..
Суму ПДВ у розмірі 3316666,67 грн., сплачену в рахунок поставки газу по договору із ЗАТ «УКРГАЗЕНЕРГО», позивачем було віднесено до складу податкового кредиту по другій з подій, передбачених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ в якості дати виникнення права на податковий кредит -по даті отримання податкової накладної.
Як вбачається з акту перевірки, позивачем було одержано 14508,00 тис. куб.м. природного газу від ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», який позивачем було використано в межах господарської діяльності -для вироблення електричної енергії в кількості 74007 тис. кВт/год. загальною вартістю 31620 тис. грн..
Проте, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів факту одержання ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»та використання у господарській діяльності газу в кількості 14508,00 тис. куб.м., поставленого саме ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», як не надано і доказів того, що позивачем не було фактично одержано газ від ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України».
Суд зауважує, що відповідач зробив висновок про подвійне включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по вартості одного і того ж газу, ігноруючи письмові пояснення посадових осіб позивача від 03.03.2009 року, згідно яких в червні 2008 року ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»помилково було проведено в бухгалтерському обліку газ, отриманий від ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»по рахунку 2034 «Виробничі запаси/паливо, газ»та не враховано в бухгалтерському обліку природний газ, отриманий від ДК «Газ України». Вказана помилка була виявлена у грудні 2008 року, внаслідок чого було проведено сторнування по кредиту рахунку 6315 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»в частині розрахунків за природний газ із ЗАТ «УКРПГАЗ-ЕНЕРГО»та по дебету рахунку 2034 «Виробничі запаси/паливо, газ», і сума ПДВ, спалченого разом з вартістю природного газу, отриманого від ДК «Газ України», була віднесена до складу податкового кредиту лише у грудні 2008 року.
Відповідно до п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за № 702/10982, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.
ВАТ „Харківська ТЕЦ-5” виправила відповідну помилку, включивши до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 3601118 грн. по вартості природного газу, отриманого в червні 2008 р. від ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, копію якого надано до матеріалів справи. Вказаний уточнюючий розрахунок було отримано Дергачівської МДПІ 30.01.2009 року, про що свідчить відбиток вхідного штампу останньої.
Слід відмітити, що Законом про ПДВ встановлено єдину підставу для відмови у зарахуванні суми ПДВ до податкового кредиту -у випадку непідтвердження цієї суми податковими накладними чи митними деклараціями або іншими подібними документами згідно пп.7.2.6 п.7.2 (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ).
Вивченням у судовому засіданні копій податкових накладних , виписаних на адресу позивача ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»та ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», вбачається, що вони містять усі обов'язкові реквізити, передбачені для податкової накладної вимогами пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Суд зауважує, що контрагенти позивача -ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»на момент укладення договорів та сплати позивачем коштів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, і відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ мали право виписувати на адресу позивача спірні податкові накладні.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»було правомірно включено до складу податкового кредиту як суму ПДВ, сплачену по взаємовідносинам із ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»в розмірі 3316666,67 грн. (у червні 2008 року), так і суму ПДІ, сплачену по взаємовідносинам з ДК «газ України»НАК «Нафтогаз України»в розмірі 3601118 грн. (за грудень 2008 року), по другій з подій, передбачених п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ.
Щодо посилання відповідача у письмових запереченнях на п.13 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729, відповідно до якого постачання природного газу всім категоріям споживачів здійснюється тільки за умови забезпечення його 100-відсоткової оплати грошима, суд зазначає, що даною постановою врегульовано відносини щодо забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, а не питання виникнення у платників податку на додану вартість права на податковий кредит. Внаслідок чого, такі посилання є недоречними.
Суд не приймає посилання відповідача на акт споживання природного газу від 309.06.2008 р., оскільк, в своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що поставка газу в червні 2008 р. із ресурсів ДК «Газ україни»НАК «Нафтогаз України»в обсязі 14508 тис. куб. м. здійснювалася з 01.06.2008 р. по 01.07.2008 р., в той час як договір між ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»та ДК «Газ України»укладено - 27.06.2008 р.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. № 509-XII визначені функції міжрайонних державних інспекцій, а відповідно до ст. 11 цього закону визначені права органів державної податкової служби. Виходячи з наведених норм, у Дергачівської МДПІ під час виконання функцій контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) відсутні повноваження аналізувати виробничу діяльність платників податків, їх виробничі потужності та технологічні цикли.
Суд також вважає за необхідне відмітити, що посилання відповідача в акті перевірки на пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ не відповідають фактичним обставинам справи. Так, відповідно до вказаної норми, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.
Слід відмітити, що контрагент позивача -ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»не відмовлявся виписати позивачеві податкову накладу. Спірна ситуація мала місце внаслідок допущення помилки у бухгалтерському обліку позивача, яка була самостійно ним виявлена та виправлена відповідно до положень діючого податкового законодавства.
Підсумовуючи викладене, суд вважає безпідставним висновок акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту на суму 3601118 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 23.03.2009 р. № 0000292310/0 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4681453 грн., в т.ч. за основним платежем -3601118 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1080335 грн., належним чином не довів.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.
Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000292310/0 від 23.03.2009р. про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі - 4681453 грн., у т.ч. за основним платежем - в сумі 3601118,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1080335 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ "Харківська ТЕЦ-5", код 05471230 державне мито у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 30.04.2010 р.
Суддя Т.С. Перцова