Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
22 квітня 2010 р. Справа №2а- 3068/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі представників: позивача - Моїсеєнко К.О., відповідача - Тімонова А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вега"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова
про скасування рішення,-
Позивач, Українсько-німецьке товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Вега», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова в якому з урахуванням уточнень, просить суд скасувати рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0004622301 від 19.05.2009року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7820,00грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на прийняття відповідачем оскаржуваного рішення всупереч вимог Закону України від 06.07.1995року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 19 Конституції України, та неправомірністю у зв'язку з цим застосування штрафних санкцій згідно п.2 ст. 17 Закону про РРО, та як в своїй діяльності позивач використовує лише ті реєстратори розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру розрахункових операцій.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, просила їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав з тих підстав, що гральні автомати, які використовуються позивачем не забезпечують реалізацію фіскальних функцій, що є порушенням п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваних рішень є правомірним, в задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
23.04.2009року працівниками ДПА у Харківській області проведена перевірка господарської одиниці позивача-гральних автоматів, що розташовані у м. Харкові, пр.50річчя ВЛКСМ, 57-А, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складений акт перевірки, який переданий до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за № 4070/20/40/23/19344860 від 24.04.2009року.
В ході проведення перевірки було встановлено порушення: не обладнання 23 гральних автоматів запом'ятовуючим пристроєм-фіскальною пам'яттю, тобто в автоматичному режимі гральні автомати не здійснюють реєстрацію розрахункових операцій, чим порушено п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004622301 від 19.05.2009року, яким УН ТОВ фірми «Вега»нараховані штрафні санкції відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у сумі 7820,00грн., тобто двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен із 23 гральних автоматів.
Порушення УН ТОВ фірма «Вега»пунктів 1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" виявилось в тому, що розрахункові операції при наданні гральних послуг проводяться через реєстратори розрахункових операцій - гральні автомати, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи, тобто останні не оснащені фіскальною пам'яттю і не працюють в режимі реєстраторів розрахункових операцій.
Однак з такими висновками відповідача суд не може погодитись з наступних підстав.
Основним нормативним документом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій є Закон України від 06.07.1995року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України «про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних к5арток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За визначеннями, встановленими ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: реєстратор розрахункових операцій-пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та /або реєстрації кількості проданих товарів (надання послуг).
До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касових апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Згідно ст.12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»№121 від 07.02.2001р. (надалі Постанова № 121) у п. 6 Додатку до нього встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме при використанні гральних автоматів-31 грудня 2006р.
Стосовно заперечень відповідача з посиланням на чинний Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.09.08р. № 581 та Постанову Кабінету Міністрів України віл 29.08.2002р. № 1315, суд зазначає наступне:
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року № 1315 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2006р. № 1773), затверджено Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до якого Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій це-перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Частиною 1 ст. 13 закону України № 265 передбачено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002року «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»передбачає оснащення РРО фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блок, фіскальної пам'яті збереження інформації тощо.
Виходячи з висновків акту перевірки, позивачу ставиться в провину використання гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи.
Розкриваючи поняття «фіскалізації»та досліджуючи процес переходу від не фіскального до фіскального режиму роботи слід виходити з нижче приведених термінів, визначених Законом № 265:
- фіскальні функції-здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміні підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
- фіскальна пам'ять - запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;
-фіскальний звітний чек -документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 18.04.2006р. № 40/374: затверджено Ліцензійні умови провадження організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, згідно яких під терміном «гральний автомат»слід розуміти механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.
Дане визначення не містить вказівки на те, що гральний автомат виконує фіскальні функції, а іншого виду гральних автоматів законодавець не визначає. В судовому засіданні встановлено, що гральні автомати типу ТІО, які використовує позивач у своїй господарській діяльності та які були предметом перевірки податковими інспекторами сертифіковані відповідно до чинного законодавства.
Суд встановив, що все гральне обладнання, яке використовує позивач, має можливість здійснити приймання ставки за допомогою електронного ключа шляхом внесення кредиту розміру ставки у вигляді віртуальних очок. Жодний гральний автомат не має приймача купюр або монет.
За таких обставин суд приходить до висновку, що розміщені в залі ігрові автомати не використовуються для здійснення розрахунків із особами, які роблять ставки, та для зберігання отриманих за надання послуги готівкових коштів, отримання послуг у зв'язку з їх використанням за кошти не відбувається, тобто їх не можна віднести до реєстраторів розрахункових операцій в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вони згідно з положеннями зазначеного закону не мають бути обладнанні пристроєм (програмно-технічний комплекс), в якому реалізовані функції щодо забезпечення одноразового занесення та довготермінового зберігання та багаторазове зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операції під час проведення ігри.
п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачає відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян-у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Цей Закон не передбачає застосування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за використання грального автомату, не оснащеного фіскальною функцією.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Відповідач зазначає, що із наказом ДПАУ від 10.09.08р. №581 (згідно якого втратив чинність наказ ДПАУ від 01.07.2008р. №430, до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій внесений запам'ятовуючий пристрій (фіскальної пам'яті) «ФІСКАЛ», з використанням якого дозволяється застосуванням реєстраторів із зазначеними версіями внутрішнього програмного забезпечення в режимі формування і зберігання контрольної стрічки у вигляді електронного документа (без одночасного друкування паперової контрольної стрічки).
Суд зазначає, що згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держкомстандарту України від 30.12.1997р. №822, організація азартних ігор та парі віднесена до сфери послуг, а тому розрахункові операції під час надання гри на гральному автоматі, виходячи з вимог ст. 3Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»№ 121 від 07.02.2001року повинні проводитись та проводились позивачем, на час здійснення перевірки, з використанням зареєстрованого, опломбованого та переведеному у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, з роздрукуванням та видачею відповідного розрахункового документа на суму проданих кредитів на право гри на гральних автоматах, про що зазначено в акті перевірки.
В ході судового розгляду справи було підтверджено, що позивач у вище обумовленому гральному заклад використовує реєстратор розрахункових операцій типу Samsung ER350F-UA.01i, зареєстрований ДПІ, копія реєстрованого посвідчення долучена до матеріалів справи, через який проводяться розрахункові операції у сфері надання послуг залом гральних автоматів.
Даний реєстратор розрахункових операцій включений до державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, і його використання у діяльності позивача по наданню послуг в сфері грального бізнесу є цілком виправданим та правомірним.
Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засіб контролю та управління товарним і грошовим обігом при кабінеті Міністрів від 14.03.2005року № 19 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Відповідно до чинного на час проведення перевірки та судового розгляду справи Державного реєстру, реєстратор розрахункових операцій типу Samsung ER350F-UA.01i застосовується у сфері: казино, зали гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів.
З акту перевірки вбачається та не заперечується представником відповідача у судовому засіданні, що вище обумовлений реєстратор розрахункових операцій застосовувався позивачем під час перевірки вище обумовленого залу гральних автоматів. При цьому розрахунковий документів був виданий цілісність пломб не пошкоджена.
Суд ще раз зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: до реєстраторів розрахункових операцій відносяться:
- електронний контрольно-касовий апарат-реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У цьому Законі до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх змінники-жетони, картки -жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг);
-комп'ютерно-касова система-реєстратор розрахункових операцій, виконаний із застосуванням комп'ютерних засобів, який додатково виконує технологічні операції, визначені сферою його застосування, і забезпечує друкування розрахункових та інших звітних документів;
- електронний контрольно-касовий реєстратор-реєстраторів розрахункових операцій, який додатково забезпечує облік кількості реалізованих товарів (послуг) найменування, друкування розрахункових та інших звітних документів;
- електронний таксометр-реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів;
- автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
Наявність у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, серед інших реєстраторів розрахункових операцій, ще і електронної комп'ютерно-касової системи «ФІСКАЛ»при додержанні встановленого порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій не може призводити до нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій.
Крім того, комп'ютерно-касової системи «ФІСКАЛ»не може бути пріоритетною в використані суб'єктами господарювання, оскільки вона відповідає таким же вимогам, як і інші реєстратори розрахункових операцій, що використовуються позивачем.
К запереченням відповідача з посиланням на витяг протоколу засідання робочої підгрупи ДПА України із вирішення спірних питань від 22.04.08 р. суд відноситься критично, оскільки в силу ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Господарським кодексом України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 ГК України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Стаття 218 ГК України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем, при використанні гральних автоматів не оснащених фіскальною функцією, не порушено положення п.п. 1,2 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 2 ст. 17 цього Закону є безпідставним.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечення відповідача щодо позову спростовується вищенаведеним обґрунтуванням та оцінюються судом критично, оскільки останній не довів правомірності прийнятих рішень.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов є обґрунтований, а тому підлягає задоволенню.
відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3гривні 40 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вега" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування рішення-задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0004622301 від 19.05.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7820,00грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вега" сплачений судовий збір у розмірі 3.40 грн. (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 26 квітня 2010 року.
Суддя Шевченко О.В.