Справа №2-А-528/2010/1231
28 травня 2010р. суддя Стахановського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду м. Стаханова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС 2-го Луганського взводу ДПС ВДАІ м. Луганська прапорщика Мустакімова Сергія В'ячеславовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що 30.03.10р. відповідач притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАПП України, зазначивши, що він, керуючи автомобілем, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 (вступити дорогу) та таблички 7.3.2(поворот наліво). Правопорушення він не скоював, вимоги ПДР виконав.
Письмових заперечень за позовом не надано.
Позивачем надано заяву про розгляд справи за своєї відсутності, відповідач - суб'єкт владних повноважень, який належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.122, ч.4 ст.128 КАС (Кодексу адміністративного судочинства) України справа вирішується у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
У якості доказів судом було досліджено копія Постанови у справі про адміністративне правопорушення (ар.с.4) та Протоколу про адміністративне правопорушення (ар.с.5).
Вирішуючи питання щодо доведеності обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд керується ч. 2 ст.71 КАС України, якою визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд також враховує судову практику, яка склалася з цього питання (Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.10р. у справі №2а-345/10/1231 за позовом ОСОБА_2 до ІДПС Чумакова А.А.) і вважає, що позивач не зобов'язаний надавати докази обставин, на які він посилається. А відтак, за відсутності заперечень, кожну з обставин, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, суд вважає доведеною.
Правовідносини, які склалися між сторонами у справі регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Оцінивши обставини у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково. При цьому суд виходить з того, що статтею 9 КпАПП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 1 ст. 122 КпАПП України визначено, що склад передбаченого цією нормою правопорушення утворює перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само, порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Відповідно до ст.280 КпАПП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення , чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд вважає, що за тих обставин, які визнано доведеними, відповідач не виконав вимоги ст.280 КпАПП України. Він, будучі суб'єктом владних повноважень, діяв необґрунтовано та недобросовісно. Дії відповідача є неправомірними і скасування Постанови у справі про адміністративне правопорушення у цьому випадку є способом відновлення порушеного права позивача.
Вирішуючи вимогу позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд керується п.3 ч.2 ст.17 КАС України, якою передбачено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі. Зважаючи на наведене, провадження у дійсній справі у частині вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
Керуючись ст. 2, 4, 7, 17, 69, 70, 71, 72, 99, 105, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.9, 14-1, ч.2 ст.122, ч.2 ст.ст. 222, 254, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІДПС 2-го Луганського взводу ДПС ВДАІ м. Луганська прапорщика Мустакімова Сергія В'ячеславовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати Постанову серії ВВ №314057 від 30.03.10р. у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КпАПП України, ухвалену ІДПС 2-го Луганського взводу ДПС ВДАІ м. Луганська прапорщиком Мустакімовим Сергієм В'ячеславовичем.
У частині вимог ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення провадження у дійсній справі закрити, як за вимогами, що не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк від дня отримання копії Постанови заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів по тому.
Суддя: