№2-960/10
Стахановський міський суд у Луганській області
31 травня 2010 року, в складі:
Судді Євтіфієва В.М.
Секретарі Куксенко В.С.
За відсутності позивачки ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, яки надали заяву про слухання справи за їх відсутності;
розглянули у відкритому судовому засіданні м.Стаханова позовну заяву ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, про стягнення боргу за договором позики,
Позивачка в мотивуванні позовних вимог вказала, вона відповідачки зайняла грошей на загальну суму 600 грн., про що відповідачка надала позивачки розписку від 08.10.2009 року.
Відповідачка зобов'язалась повернути борг протягом місяця, про що вказала у розписки.
Але до теперішнього часу борг не повернуть.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (кредитор) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути кредитору таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з часу передачі грошей.
Ст. 1047 ч.І ЦК України безпосередньо передбачена форма договору позики, та вказано, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір не обкладеного податком мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст. 1047 ч.2 ЦК України на підтвердження договору позики і його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, що посвідчує передачу йому кредитором певної грошової суми. З
Згідно ст. 207 ч.І ЦК України правочин вважається укладений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу зв'язку. Тобто розписка написана відповідачкою є документом, що стверджує про вчинення правочину між мною та відповідачкою.
Ст. 612 ч.І ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк встановлений угодою або законом.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору позику у тій же сумі в строк встановлений договором. Строк повернення боргу вказаний в розписці і відповідачка обіцяла повернути гроші саме вказаний строк..
Тому позивачка вимагає:
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 борг у суми 600 грн..
Відповідачка, заперечень суду не надала.
Позивачка на позові наполягав, який визнала відповідачка, про що вказали в заявах..
Позов підлягає задоволенню. Дійшовши такого висновку, суд приймає до уваги, що у разі визнання позову ухвалення рішення відбувається у порядку, визначеному ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законник підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Відповідач своїх заперечень проти доказів наданих позивачкою в обґрунтування позовних вимог, суду не надав. Визнання позову відповідачем: не суперечить закону і не порушує права інших осіб.
Ст..11 ч.2 ЦПК України передбачено право осіб яки беруть участь у справі, розпоряджатись своїми правами що до предмету спору на власний розсуд.
Між сторонами склались цивільні правовідносини яки врегульовані нормами Цивільного кодексу України.
Предметом спору є невиконання відповідачами вимог ст.ст. 626, 1046, 1049 ЦК України.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (кредитор) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути кредитору таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з часу передачі грошей.
Ст. 1047 ч.І ЦК України безпосередньо передбачена форма договору позики, та вказано, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір не обкладеного податком мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ст. 1047 ч.2 ЦК України на підтвердження договору позики і його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, що посвідчує передачу йому кредитором певної грошової суми.
Згідно ст. 207 ч.І ЦК України правочин вважається укладений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу зв'язку. Тобто розписка написана відповідачкою є документом, що стверджує про вчинення правочину між мною та відповідачкою.
Ст. 612 ч.І ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк встановлений угодою або законом.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору позику у тій же сумі в строк встановлений договором.
Керуючись ст. 6, 7, 10, 11, 14, 88, 169, 213-215, ЦПК України, ст.ст.207 ч.1, 612, 626, 1046, 1049 ЦК України.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення боргу за договором позики, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_3 борг за договором позики в сумі 600грн., судові витрати з державного мита у сумі 51грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 120 грн., витрати на правову допомогу у сумі 100 грн., а усього стягнути 871(вісімсот сімдесят одна)грн.
Рішення може бути оскаржено до цивільної палати Апеляційного суду, Луганської області, через суд м. Стаханова. Протягом 10 днів із дня проголошення рішення, повинна бути подана заява до суду про апеляційне оскарження рішення суду, протягом 20ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження повинна бути подана апеляційна скарга.
Суддя: