Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3
29.04.2010 р. № 2а-42402/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.
за участю сторін:
представник позивача - ОСОБА_2, діє на підставі доручення від 15.09.2009 р.,
представник відповідача Харківської митниці Митної служби України - Нос В.В., діє на підставі довіреності № 36/01-368 від 16.01.2009р.,
представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Харківській області - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
до Харківської митниці Митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області
про скасування рішення про визначення митної вартості товарів, визнання недійсною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, стягнення ввізного мита та податку на додану вартість, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, в якому, після зміни позовних вимог, просив суд:
- скасувати рішення відділу контролю митної вартості та номенклатури про визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/002610/1 від 01.09.2009 року;
- визнати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні № 800000003/2009/000599 від 01.09.2009 року недійсною;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачене ввізне мито в сумі 3257 грн. 09 коп., надмірно сплачене ПДВ в сумі 16911 грн. 12 коп.
Також просив покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування позову зазначив, що 31.08.2009 р. позивачем надано Харківській митниці ВМД № 8000000003/9/343712, якою декларувалися товари, що надійшли на адресу позивача. 01.09.2009 р. відповідач здійснив митну оцінку товару та оформив дію рішенням про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002610/1. Відповідно до зазначеного рішення, відповідач визначив митну вартість за резервним методом № 6. У зв'язку з відмовою Харківської митниці в митному оформлені зазначеного товару (видачею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні № 800000003/2009/000599 від 01.09.2009 р.) за ВМД № 800000003/9/343712 від 31.08.2009 р. позивач був змушений сплатити до державного бюджету суми податків та зборів у відповідності до рішення про визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/002610/1 від 01.09.2009 р. Враховуючи видачу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні №800000003/2009/000599 від 01.09.2009 р., позивачем складено ВМД №800000003/9/343779 від 02.09.2009 р., здійснено митне оформлення згідно з рішенням про визначення митної вартості товарів №800000017/9/002610/1 від 01.09.2009 р. Таким чином, позивач був змушений доплатити 18786 грн. 20 коп. (ПДВ і ввізне мито). Для підтвердження обґрунтованості застосування методу оцінки товару за ціною угоди позивач надав відповідачу наступні документи: зовнішньоекономічний договір з китайською фірмою від 06.09.2006 р. № 2 та специфікація до нього № 10/2, доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 31.12.2006 р., № 5 від 11.12.2007 р., № 9 від 12.08.2008 р., № 10 від 13.04.2009 р. які складені на підставі наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001 р. (рег.833) “Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”п. 3; Переліку нормативно-правових актів України, що регулюють питання форми, порядку укладання та виконання зовнішньоторговельних договорів (контрактів); інвойс від 15.06.2009 р. QDB09008, пакувальний лист від 15.06.2009 р. (згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16 липня 1999 р.); декларація країни відправлення (відповідно до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”№ 227 від 05.10.2006 р. Загальний додаток, розділ 3 “Митне оформлення та інші митні формальності” Декларація на товари. МК України, ст.1 п. 12, ПКМУ № 574 від 09.06.1997 р. “Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію”); коносамент від 26.06.2009р. №MSCUQC237024 (відповідно до Кодексу Торговельного мореплавства України № 176 від 23.05.1995 р., ст.134-141); сертифікат походження (відповідно до положень Митного кодексу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1864, визначено Порядок визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України. Саме цим документом регламентовано процедури контролю за правильністю визначення країни походження товарів. Зазначеним Порядком встановлено, що декларант визначає країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі сертифіката про походження товару); страховий поліс від 21.06.2009 р. №AQID54024209Q000954G (Закон України “Про страхування”№ 85 від 07.03.1996 р.). Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларантом подано документи згідно з ч.2 ст.264 МК України та п.7, 8, 9, 11 ПКМУ № 1766 від 20.12.2006 р. Таким чином, позивач не погодився з визначенням митної вартості імпортованих товарів за резервним методом визначення митної вартості товарів.
Відповідач Харківська митниця Митної служби України проти позову заперечувала, від представника Харківської митниці Нос В.В. до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач зазначив, що під час здійснення Харківською митницею однієї з форм контролю по вантажній митній декларації № 800000003/9/343712 від 31.08.2009 року, передбаченого ст. 41 Митного кодексу України, а саме "перевірки повноти нарахування та сплати податків та зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України", виникли сумніви щодо заявленої декларантом з використанням першого методу митної вартості товару У зв'язку з відсутністю калькуляції фірми - виробника товару та наявністю інформації про вартість зазначених товарів оформлених в митному відношенні в інших митницях України було прийняте рішення про неприйняття методу визначення митної вартості “за ціною договору”який був використаний декларантом. Керуючись вимогами статті 266 “якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за мови додержання вимог щодо її конфіденційності”. Митним органом було здійснено митну оцінку. В рішенні про визначення митної вартості зазначено причини незастосування попередніх методів.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на наведені у позові та заяві про зміну позовних вимог обставини.
Представник відповідача Нос В.В. у судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях проти позову.
Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в судове засідання не з'явився, від представника відповідача Ізмайлова В.О. до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Відповідно до п.2 ст.128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, на підставі наявних матеріалів у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ФО-П ОСОБА_5 31.08.2009 р. було надано Харківській митниці вантажно-митну декларацію (далі - ВМД) № 800000003/9/343712, за якою декларувались:
Товар 1:
Підшипник 6206, зовнішній діаметр 62 мм - 3000 шт.; підшипник 6207, зовнішній діаметр 72мм - 3000шт.; підшипник 6208, зовнішній діаметр 80мм - 3000шт.; підшипник 6210, зовнішній діаметр 90мм - 3000шт.; підшипник 6212, зовнішній діаметр 110мм - 3000шт.; підшипник 6216, зовнішній діаметр 140мм - 2000шт.; підшипник 6305, зовнішній діаметр 62мм - 3000шт.; підшипник 6306, зовнішній діаметр 72мм - 1000шт.; підшипник 6307, зовнішній діаметр 80мм - 500шт.; підшипник 6308, зовнішній діаметр 90мм - 500шт.; підшипник 6309, зовнішній діаметр 100мм - 500шт.; підшипник 6310, зовнішній діаметр 110мм - 500шт.; підшипник 6311, зовнішній діаметр 120мм - 500шт.; підшипник 6312, зовнішній діаметр 130мм - 300шт.; підшипник 6313, зовнішній діаметр 140мм - 300шт.; підшипник 6314, зовнішній діаметр 150мм - 300шт.; підшипник 6208 2RS, зовнішній діаметр 90мм - 300шт.; підшипник 6309 2RS, зовнішній діаметр 100мм - 300шт.; підшипник 6310 2RS, зовнішній діаметр 110мм - 300шт.; підшипник 6311 2RS, зовнішній діаметр 120мм - 300шт.; підшипник 6312 2RS, зовнішній діаметр 130мм - 300шт.; підшипник 6313 2RS, зовнішній діаметр 140мм - 300шт.; підшипник 6314 2RS, зовнішній діаметр 150мм - 300шт. Підшипники кулькові однорядні з глибоким жолобом загально промислового призначення клас точності 0.
Товар 2:
Підшипник 6201, зовнішній діаметр 32мм - 3000шт.; підшипник 6202, зовнішній діаметр 35мм - 3000шт.; підшипник 6203, зовнішній діаметр 40мм - 3000шт.; підшипник 6204, зовнішній діаметр 47мм - 3000шт.; підшипник 6205, зовнішній діаметр 52мм - 3000шт.; підшипник 6304, зовнішній діаметр 52мм - 3000шт.; підшипник 6201 2RS, зовнішній діаметр 32мм - 4000шт.; підшипник 6202 2RS, зовнішній діаметр 35мм - 4000шт.; підшипник 6203 2RS, зовнішній діаметр 40мм - 4000шт.; підшипник 6204 2RS, зовнішній діаметр 47мм - 4000шт.; підшипник 6205 2RS, зовнішній діаметр 52мм - 4000шт.; підшипник 6206 2RS, зовнішній діаметр 62мм - 4000шт.; підшипник 6207 2RS, зовнішній діаметр 72мм - 1000шт.; підшипник 6304 2RS, зовнішній діаметр 52мм - 4000шт.; підшипник 6305 2RS, зовнішній діаметр 62мм - 4000шт.; підшипник 6307 2RS, зовнішній діаметр 80мм - 1000шт. Підшипники кулькові однорядні з глибоким жолобом загально промислового призначення клас точності 0.
Товар 3:
Підшипник 6200, зовнішній діаметр 30мм - 3000шт.; підшипник 6200 2RS:, зовнішній діаметр 30мм - 4000шт. Підшипники кулькові однорядні з глибоким жолобом загально промислового призначення клас точності 0. (далі - товар №1, №2, №3 або товар).
Митна вартість зазначених товарів була визначена за їх ціною відповідно договору.
До ВМД № 800000003/9/343712 ФО-П ОСОБА_5 було надано:
- зовнішньоекономічний договір з китайською фірмою від 06.09.2006 року № 2 та специфікація до нього № 10/2;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 31.12.2006р., № 5 від 11.12.2007 р., № 9 від 12.08.2008р., № 10 від 13.04.2009р.;
- інвойс від 15.06.2009 року № QDB09008;
- коносамент від 23.06.2009 року № МSCUQC237024;
- декларація країни відправлення;
- страховий поліс № АQID54024209Q000955G від 21.06.2009р.;
- сертифікат походження.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2009 р. Харківською митницею прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002610/1 (а.с.33-35), відповідно до ст. 273 Митного Кодексу України, тобто із застосуванням шостого (резервного методу) визначення митної вартості.
Зазначеним рішенням митну вартість визначену позивачем за першим методом (за ціною контракту) було збільшено з 571557,03 грн. до 652984,41 грн.
Судом встановлено, що позивачу 01.09.09 р. була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, де зазначено про необхідність внесення виправлень у гр.12,45 ВМД ( ст.90 МК України) відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002610/1 від 01.09.09 р. (а.с.22).
Як встановлено з пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з тим, що позивачу необхідно було терміново отримати можливість вільного розпорядження товаром, він був змушений здійснити митне оформлення за митною вартістю, визначеною відповідачем Харківською митницею відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002610/1, внаслідок чого товар був оформлений 01.09.09 р. за митною вартістю 652984,41 грн.
Аналізуючи наведене, суд вважає, що висновки відповідача Харківської митниці є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ст. 260 Митного кодексу України обов'язок визначення митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України покладається на декларанта. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються Митним кодексом України.
Згідно ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним методом визначення митної вартості товарів є метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Позивачем було визначено митну вартість товарів із застосуванням першого методу, тобто за ціною договорів щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.
Відповідно до ст. 262 МК України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 затверджено “Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження” (надалі -Порядок). Перелік документів, які необхідно подати декларанту для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість зазначено у п. 7, 8 Порядку.
Відповідно до п. 10 Порядку відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватись на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України. Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.
Відповідно до п. 11 зазначеного Порядку, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі “Для відміток митниці” декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі “Для відміток митного органу”.
Пункт 13 Порядку передбачено обов'язок декларанта подати додаткові документи, визначені у п. 11 Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
Відповідно до п. 14 зазначеного Порядку, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 265 МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або в точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Як вбачається з матеріалів справи та визнано представником відповідача Харківської митниці у судовому засіданні, документи, передбачені п. 7, 8 вищезазначеного Порядку були надані позивачем у повному обсязі. З огляду на вказане, суд погоджується із твердженням позивача, про те, що відповідно до ч. 1 ст. 264 МК України заявлена позивачем митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню.
Що стосується подання додаткових документів, передбачених п. 11 Порядку, відповідачем не надано доказів витребування конкретного (індивідуального) переліку додаткових документів, зокрема, калькуляції фірми - виробника товару, яку, згідно заперечень відповідача, позивачу необхідно було надати.
Та обставина, що рішення про визначення митної вартості за резервним методом було прийнято Харківською митницею на наступний день після подачі позивачем ВМД № 8000000003/9/343712 від 31.08.2009 р. тобто 01.09.09 р., свідчить про те, що в порушення п.10 Порядку позивача взагалі було позбавлено права на доведення у передбачений законодавством строк (протягом 10 календарних днів) митному органові правильності визначення ним митної вартості. Підтвердженням того, зокрема, є факт надання в судове засідання позивачем документів, що додатково підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, у тому числі калькуляцію фірми - виробника товару щодо визначення собівартості вказаних товарів.
Також суд зазначає, що відповідачем не надано доказів виконання положення закріпленого у ч. 3 ст. 266 Митного кодексу України, а саме доказів проведення процедури консультацій з декларантом (позивачем) з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. З пояснень представника відповідача Харківської митниці Нос В.В. встановлено, що такі докази у відповідача відсутні.
Суд критично ставиться до наданого представником відповідача Харківської митниці як доказу обґрунтованого сумніву щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості - документу, який визначено представником відповідача Харківської митниці як «витяг з Центральної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ», та визначення митної вартості відповідно до даних зазначених у цієї базі (а.с. 74), оскільки зазначений документ не є допустимим доказом у розумінні КАС України, документ не має необхідних реквізитів - назви, дати складання, номеру, не має посилань на джерело інформації, викладеної в документі, на ньому відсутній підпис посадової особи, який склав документ та печатки організації. Підпис «згідно оригіналу», завірений головний спеціалістом юрисконсультом та печаткою «відділу організаційного та документального забезпечення Харківської митниці», які містяться на документі, не є відповідними підписом посадової особи, який склав документ та печаткою організації, відповідальної за зміст документу. Крім того, суд зазначає, що зазначений документ не відповідає і вимогам належності доказу, визначим у ст. 70 КАС України, оскільки характеристики товару 1 і товару 2, зазначені у документі на а.с. 74 та ВМД № 8000000003/9/343712 від 31.08.2009 р., не збігаються, вказаний товар має різні технічні характеристики.
Суд також зазначає, що у відповідності до ст. 273 Митного Кодексу, резервний метод оцінки товарів, що імпортується, застосовується у випадках, коли митна вартість не може бути визначена за допомогою інших методів митної оцінки товарів. Визначення митної вартості із застосуванням резервного методу полягає у гнучкому застосуванні інших методів визначення митної вартості товарів, передбачених Митним Кодексом України.
При застосуванні резервного методу, незважаючи на певну гнучкість, обов'язковою вимогою до всіх базових даних, які беруться за основу для розрахунків, є їх прив'язка до конкретного товару. Така умова встановлена ст. 273 Митного Кодексу України і передбачає, що для визначення митної вартості товарів не може використовуватися довільно встановлена чи достовірно не підтверджена ціна товарів.
Тобто, ціна, що використовується як основа для обчислення митної вартості товарів має базуватись на реальній, обґрунтованій ціновій інформації на конкретний товар, опис якого містить дані (комерційна назва товару, опис, відомості про виробника, матеріал, технічні характеристики, тощо), що дозволяє його однозначно ідентифікувати.
У відповідності до п. 7 ст. 273 Митного Кодексу України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті зокрема на підставі довільної чи фіктивної вартості або системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.
При визначенні митної вартості товару відповідачем Харківською митницею не було враховано різниця в виробниках, кількість товару, характеристика товару, що є фактором, який впливає на ціну товару.
Крім того, Харківською митницею також не доведено, що до застосування резервного методу відповідачем неможливо було застосувати послідовно інші методи визначення митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем Харківською митницею не надано доказів правомірності прийнятого рішення про визначення митної вартості товару.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення про визначення митної вартості №800000003/2009/000599/1 від 01.09.2009 р. не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, є неправомірним і підлягає скасуванню, картка відмови в прийнятті митної декларації є недійсною, а позовні вимоги про скасування рішення щодо визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002610/1 від 01.09.2009 р. та визнання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні №800000003/2009/000599 від 01.09.2009 р. недійсною, підлягають задоволенню
Відповідно до ч. 6 ст. 264 Митного Кодексу України зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.
Згідно п. 2.1. “Порядку перерахування до Державного бюджету України митних платежів”, затвердженого спільним Наказом Державного казначейства України та Державної митної служби України № 149/416 від 31.07.2002 року, митні платежі та інші податки і збори, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, зараховується на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства у розрізі кодів класифікації доходів бюджету.
Так, відповідно до п. 4.3. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”: “Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеній у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування…”.
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, ввезення товарів в митному режимі імпорту, як об'єкт оподаткування, оподатковується за ставкою 20%.
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується представником відповідача Харківської митниці, що позивачем сплачено виходячи з визначення Харківською митницею розміру митної вартості товару відповідно до рішення №800000017/2009/002610/1 від 01.09.2009 р.: ввізне мито у сумі 26119,37 грн., що на 3 257 грн. 09 коп. перевищує розмір ввізного мита, який визначено ФО-П ОСОБА_5, виходячи з заявленої декларантом митної вартості за ціною договору (розмір визначеного позивачем ввізного мита до сплати -22826,28 грн.), податок на додану вартість у сумі 141394,76 грн., що на 16 911 грн. 12 коп. перевищує розмір податку на додану вартість, виходячи з заявленої декларантом митної вартості за ціною договору (розмір визначеного позивачем ПДВ до сплати - 124483,64 грн.)
Таким чином, сума ввізного мита 3 257 грн. 09 коп. та ПДВ 16911 грн. 12 коп. (разом 20 168,21 грн.) є сумою надмірно сплачених ФО-П ОСОБА_5 платежів до бюджету: ввізного мита та податку на додану вартість, що підлягають поверненню з Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином, підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача судовий збір у розмірі: 3 грн. 40 коп. за пред'явлення вимог немайнового характеру та 202 грн. за пред'явлення вимог про стягнення, всього 205 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 70, 71, 86, 94, п.1 ст.158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Харківської митниці Митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про скасування рішення про визначення митної вартості товарів, визнання недійсною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, стягнення ввізного мита та податку на додану вартість - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати Рішення Харківської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товарів №800000017/2009/002610/1 від 01.09.2009 р.
Визнати картку відмови Харківської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні №800000003/2009/000599 від 01.09.2009 р. недійсною.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31117060705002, одержувач -УДК у м. Харкові, ЄДРПОУ одержувача -24134490, банк -ГУДКУ у Харківській області, МФО -851011) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (Код ДРФО: НОМЕР_1, 61121, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в філії «Харківське РУ»АТ «КБ»«Експобанк»МФО 351964), надмірно сплачене ввізне мито у сумі 3 257 (три тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 09 коп.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31113031705002, одержувач -УДК у м. Харкові, ЄДРПОУ одержувача -24134490, банк -ГУДКУ у Харківській області, МФО -851011) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (Код ДРФО: НОМЕР_1, 61121, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в філії «Харківське РУ»АТ «КБ»«Експобанк»МФО 351964), надмірно сплачений податок на додану вартість у сумі 16 911 (шістнадцять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 12 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 судові витрати по оплаті судового збору у сумі 205 (двісті п'ять) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова у повному обсязі виготовлена 30 квітня 2010 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.