Рішення від 06.04.2010 по справі 2-1208

Справа № 2-1208

2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2010 року

Свердловський міський суд Луганської області в складі головуючого судді Маркової Т.Г.,

При секретарі Маловічко С.В,,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Свердловська цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу приміщення магазину дійсним та визнання права власності на нежиле приміщення, про припинення права сумісної власності і розподілу приміщення в натурі,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 07.11.2003 року вона через брокерську контору № 15 РБЦ « Професіонал» та ДПІ м. Свердловська придбала за 20320 гр. 75 коп. 1\2 частину нежилого приміщення магазину, розташованого в АДРЕСА_1, яке знаходилось в податковій заставі і належало ТОВ «Талове», про що було укладено письмовий договір купівлі-продажу. Оскільки вона повністю розрахувалась за придбане приміщення, то 11.11.2003 року договір був затверджений та зареєстрований на Луганській агропромисловій товарній біржі, а також в МБТІ м. Свердловська і на її ім'я було складено відповідну технічну документацію.

На цей час вона вирішила продати належне їй приміщення, але нотаріус відмовляється прийняти зазначений вище договір купівлі-продажу як документ, що визнає право її власності на нього, оскільки такі правочини потребують обов'язкового нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Оскільки на даний час відсутні можливість нотаріально посвідчити договір, бо відсутні правовстановлюючі документи на ім'я власника, які залишились на товарній біржі, а саме ТОВ «Талове» на даний час не існує внаслідок ліквідації, позивачка вимушена звернутись до суду з даним позовом. Згідно укладеного 07.11.2003 року договору купівлі-продажу брокерська контора продала майно, отримане він ДПІ м. Свердловська та перебувало у податковій заставі і належало ТОВ «Толове», а вона купила нежиле приміщення - магазин площею 48.6 м.кв., 1\2 його частину, загальною площею 21.3 м.кв. за 20320.75 гр., які продавець повністю отримав, про що є відповідні підписи в договорі продавця та покупця. З зазначеного часу приміщення магазину було передано їй у власність та вона ним користувалась.

Інша частина цього приміщення належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, який після придбання зробив прибудови до належної йому частини, внаслідок чого збільшилась загальна площа його приміщення до 106,3 м.кв., а її частина залишається незмінною, тому фактично змінились і їх частини у сумісній власності. На даний час вона бажає розділити приміщення, та отримати свою частку в натурі.

Рішенням виконкому Свердловської міської ради їх частинам приміщень присвоєні окремі адресу і в неї значиться по АДРЕСА_1.

Просить постановити рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу, згідно якого 7.11.2003 року брокерська контора № 15 РБЦ «Професіонал», яка отримала на реалізацію від ДПІ в м. Свердловську майно, що перебувало у податковій заставі та належало ТОВ «Талове», продала, а вона, ОСОБА_1 купила 1\2 частину нежилого приміщення магазину загальною площею 21.3 м.кв., за адресою: АДРЕСА_1. Припинити право спільної часткової власності її з ОСОБА_2 на зазначене приміщення, розділивши його в натурі, та виділивши їй її частку в розмірі 21.3 м.кв. та визнати право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 106.3 м.кв. за ОСОБА_2 Зобов'язати КП «Свердловське МБТІ» видати їм свідоцтва про право власності на кожен об'єкт нерухомого майна.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позові вимоги визнав, та пояснив, що друга половина зазначеного приміщення належала йому на праві приватної власності. Він, згідно з діючим законодавством та належного дозволу, прибудував до нього приміщення, якими і користується. Рішенням виконкому № 447 від 20.11.2007 року його частці присвоєно адресу по АДРЕСА_1. З початку виникнення права сумісної власності і до теперішнього часу кожен з них користується своєю часткою власності окремо один від одного, тому він не заперечує проти задоволення позову і розподілу приміщення в натурі, з виділом позивачці її частки в розмірі 21.3 м.кв..

Представник Державної податкової інспекції в м. Свердловську в судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що дійсно зазначене приміщення належало ТОВ «Талове» і знаходилось в податковій заставі. З метою його реалізації та погашення боргових зобов'язань ТОВ «Талове» перед державним бюджетом, податковою інспекцією приміщення було передане на реалізацію брокерській конторі, яка реалізувала його та перерахувала гроші, уклавши з позивачкою договір купівлі-продажу. Вважає, що договір купівлі-продажу є дійсним і чинним та не потребує нотаріального посвідчення.

Представник МБТІ в м. Свердловську в судовому засіданні позовні вимоги визнала, та пояснила, що дійсно за первісними документами сторони були спільними власниками на приміщення магазину, їх частки в ньому були рівними по 1\2, кожен з них користувався своїм приміщенням ізольовано, але згодом ОСОБА_2 з належного дозволу добудував до належного йому приміщення, внаслідок чого змінилися і їх частки в приміщенні. Рішенням виконкому його приміщення присвоєна адреса АДРЕСА_1. Розподіл зазначеного приміщення в натурі не порушує нічиї права. В первісних документах були допущені неточності, а саме при замірах з'ясувалося, що частка приміщення, якою користується позивачка становить не 24.3 м.кв., а 21.3 м.кв. що 1 було відображено в технічній документації, тому при постановленні рішення по справі просить визнати за нею право на приміщення цією площею.

Як підтверджує довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ТОВ «Талове» було зареєстроване 17.03.1998 року та 29.09.2008 року Державна реєстрація припинена в зв'язку з визнанням банкрутом ( а.с. 12-13).

Поштове відправлення на адресу брокерської контори № 15 «Професіонал» з позовною заявою та наданими до неї додатками було повернуто суду в зв'язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд приходить до висновку щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно договору купівлі-продажу від 7 листопада 2003 року, зареєстрованого на Луганській агропромисловій товарній біржі за № 071103\04, брокерська контора № 15 РБЦ «Професіонал», діюча на підставі договору-доручення № 15\1709\01 від 17 вересня 2009 року, яке отримало на реалізацію від ДПІ в м. Свердловську за додатковою угодою 04.09.2003 року до Договору на реалізацією майна, що перебуває у податковій заставі від 04.01.2003 року, майно, що знаходиться у податковій заставі та належить ТОВ « Талове», надалі Продавець, та брокерська контора № 1 ТОВ «СЕЛБІ», надалі покупець, діюча від імені ОСОБА_1, уклали договір, згідно якого продавець продав, а покупець купив нежиле приміщення магазину, загальною площею 48.6 м.кв., 1\2 1його частки площею 24.3 м.кв. вартістю 20320.75 гр., по АДРЕСА_1. Затвердження договору купівлі-продажу печаткою та підписом уповноваженої особи ЛАТБ здійснюється після закінчення розрахунків по Договору. Зазначений договір засвідчений відповідними підписами та печатками, що дає підстави суду для висновків, що розрахунки за договором проведені в повному обсязі ( а.с. 7).

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, за позивачкою зареєстрована 1\2 частина нежилого приміщення магазину, площею 48.6 м.кв., розташованого по АДРЕСА_1. Згідно технічному плану на спірне приміщення, воно має два окремі входи ( а.с. 9-11).

Як убачається з архівної справи МБТІ, оглянутої в судовому засіданні, на приміщення по вул. Косіора, 4\16, м. Свердловська, Луганської області, воно зареєстровано за позивачкою на підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу. Вказана адреса приміщенню присвоєна рішенням виконкому Свердловської міської Ради № 447 від 20.11.2007 року (а.с. 9-11). Земельна ділянка площею 29 м.кв., на якій знаходиться капітальна будівля магазину площею 24 м.кв., передана позивачці в оренду строком на 5 років, згідно договору оренди земельної ділянки від 08.12.2005 року та плану земельної ділянки, актів визначення меж земельної ділянки в натурі та приймання-передачі її позивачкою ( а.с. 12-14, 15-16).

Відповідно до архівної справи на приміщення магазину по АДРЕСА_1, убачається, що співвласником на 1\2 частину зазначеного приміщення на підставі свідоцтва про право власності, виданого Свердловською міською радою ввід 20.04.2004 року № 156 є ОСОБА_2 (а.с. 120).

Згідно ч. 2 ст.. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове його виконання, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачкою за договором купівлі-продажу куплено 1\2 частина спірного приміщення, площею 24.3 м.кв., досягнуто усіх суттєвих умов договору, вона сплатила встановлену вартість будівлі, що підтверджується договором, викладеним в письмовому вигляді, після чого постійно користується нею, її право власності ніхто не оспорює, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання зазначеного договору дійсним. При цьому суд зазначає, що слід визнати дійсною площу приміщення розміром 21.3 м.кв. з урахуванням проведених замірів та технічної документації, проти чого не заперечують сторони.

Згідно ч. 1 ст. 364, ч.1,2 ст. 367 ЦК України, співвласник має право на поділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Таке майно може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

В судовому засіданні встановлено, що позивачкою 07.11.2003 року була придбана 1\2 частина нежитлового приміщення магазину, загальною площею 48.6 м.кв. Співвласником на другу частину зазначеного приміщення на підставі свідоцтва про право власності, виданого Свердловською міською радою ввід 20.04.2004 року № 156 став ОСОБА_2. На той час розмір часток їх в цьому приміщенні був рівний і становив по 1\2 частині. З часом останній, з належного дозволу та в установленому порядку збільшив свою частку за рахунок прибудови приміщень. ОСОБА_2 не заперечує проти позову, в тому числі припинення спільної часткової власності з ОСОБА_1 на зазначене приміщення та його розподіл. При цьому нічиї права не порушуються.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо задоволення позову в частині припинення права спільної власності на зазначене приміщення з ОСОБА_3 та розділу приміщення в натурі, з виділенням позивачці приміщення площею 21.3 м.кв.по АДРЕСА_1, м. Свердловська , та відповідачу 106.3 м.кв. по АДРЕСА_1 м. Свердловська.

На підставі ст.. ст.. 220, 328, 364, 367, 647 ЦК України, керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу приміщення магазину дійсним та визнання права власності на нежиле приміщення, про припинення права сумісної власності і розділу приміщення в натурі задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу, згідно якого 07.11.2003 року брокерська контора № 15 РБЦ « Професіонал», яка отримала на реалізацію від ДПІ в м. Свердловську по договору на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі та належить ТОВ «Талове», продала, а ОСОБА_1 купила 1\2 частину нежилого приміщення магазину загальною площею цієї частини 21.3 м.кв., розташованого по АДРЕСА_1, м. Свердловська, Луганської області.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_1 в натурі нежитлове приміщення загальною площею 21.3 м.кв., та визнати за нею право приватної власності на це приміщення, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 21.3 м.кв., по АДРЕСА_1 м. Свердловська, Луганської області, та виділити ОСОБА_2 нежитлове приміщення площею 106.3 м.кв. по АДРЕСА_1, м. Свердловська, та признати за ним право власності за нього, зобов'язавши МБТІ м. Свердловська видати їм свідоцтва про право власності на зазначений об'єкт.

Заява про оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом наступних 20 днів.

Рішення набирає чинності, якщо протягом зазначеного часу не надійде заява про його оскарження, або не буде подана апеляційна скарга.

Суддя Т.Г. Маркова.

Попередній документ
9562762
Наступний документ
9562764
Інформація про рішення:
№ рішення: 9562763
№ справи: 2-1208
Дата рішення: 06.04.2010
Дата публікації: 15.02.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Свердловський міський суд Луганської області
Категорія справи: