05 травня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1199/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
при секретарі - Вовченко Т.П.,
за участю:
представників позивача - Павленка О.М., Магди О.І., Русавської А.М.,
представника відповідача - Пусана Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Холдинг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
25 березня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Холдинг" (надалі - позивача) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000072302/0/16 від 15.03.2010 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту перевірки, висновки якого є помилковими. Вважає, що у відповідності до п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у позивача виникло право на податковий кредит з дати отримання податкової накладної. Зазначає, що згідно із п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону подання заяви зі скаргою на постачальника є лише правом підприємства, а не обов'язком.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У своїх запереченнях посилався на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Холдинг" у порушення п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 89587 грн.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Холдинг" є юридичною особою (ідентифікаційний код 31998642).
Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23489500, та має індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 319986416030.
У термін з 11.02.2010 року по 23.02.2010 року державними податковими ревізорами - інспекторами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на підставі направлення від 10.02.2010 р. № 309/000309 проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Холдинг" (код ЄДРПОУ 31998642) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від"ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась у серпні, вересні, грудні 2008 року, квітні, травні, червні, липні, листопаді 2009 року.
За результатами перевірки складено акт від 01.03.2010 р. № 696/23-309/30748306, в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 26 Декларації) за грудень 2009 року на суму 1033246 грн. Також, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 89587 грн.
За висновками ревізорів (стор. 6-7 акту перевірки) дане порушення виникло через включення до реєстру податкових накладних за листопад 2009 року, виписаних постачальниками в різні місяці та роки. Разом з тим, податкова накладна повинна бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця, та позивач мав право включати до реєстру отримані податкові накладні минулих періодів при наявності заяви до податкової інспекції про несвоєчасність надання накладних від постачальників.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення від 15.03.2010 року № 0000072302/0/16, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова Холдинг" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 89587 грн.
З даним рішенням не погодився позивач та оскаржив його до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України “Про податок на додану вартість”. Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість та порядку визначення суми бюджетного відшкодування слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків, бюджетного відшкодування і не суперечать спеціальному Закону.
Згідно із положеннями пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
П.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем у ході перевірки було виявлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 (Б) Декларації за листопад 2009 року в сумі 96990 грн.
Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується сторонами у справі, що позивачем включено до реєстру податкових накладних за листопад 2009 року податкові накладні, виписані постачальниками позивача в різні місяці та роки.
Разом з тим, виписками руху коштів на банківських рахунках позивача підтверджено, що кошти перераховувались позивачем контрагентам за укладеними договорами за виконані послуги та отримані товари у листопаді 2009 року, податкові накладні були отримані у вказаний період.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).
Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (надалі - Закон) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З огляду на викладене, та беручи до уваги, що позивач перерахував кошти за послуги та товари, надані контрагентами на виконання договорів, податкові накладні отримані позивачем у листопаді 2009 року, право на включення сум ПДВ по податковим накладним згідно реєстру податкових накладних за листопад 2009 року виникло у позивача саме у цей період.
Під час проведення перевірки та у ході судового розгляду у відповідача не було зауважень до оформлення податкових накладних.
Відповідачем у ході перевірки не встановлювався факт включення позивачем сум податку на додану вартість згідно зазначених податкових накладних у попередніх періодах.
Обставини щодо фактичного здійснення господарської операції з придбання позивачем у контрагентів за договорами, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем не спростовані.
Доводи відповідача про недотримання позивачем вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суд не бере до уваги, оскільки приписи даної норми щодо права додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту застосовуються лише у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг).
Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що оскільки підстав для подання заяви зі скаргою на постачальника у позивача не було, то відповідно позивач не скористався таким правом.
З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушення позивачем п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000072302/0/16 від 15 березня 2010 року, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та винесені без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Холдинг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0000072302/0/16 від 15 березня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Холдинг"витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 11 травня 2010 року.
Суддя А.Б. Головко