Справа № 2а-9097/09/1570
11 травня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Колесниченко О.В.,
при секретарі Болотовій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ананьївському районі Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування витрат у розмірі 10 212,70 грн., -
До суду звернулось Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ананьївському районі Одеської області про зобов'язання відповідача вчинити дії по підписанню акту щомісячної звірки витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зобов'язання включити в акт щомісячної звірки витрат на виплату пенсій громадянину ОСОБА_1, нещасний випадок із яким стався на території республік колишнього СРСР, та відшкодування витрат Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області на виплату пенсій громадянину ОСОБА_1 за період з 01.07.2005 року по 31.01.2009 року на суму 10 212,70 грн., зобов'язання відповідача щомісячно підписувати акти звірення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не прийнято до заліку частину сум витрат, здійснених позивачем на пенсійне забезпечення громадянина, який отримав каліцтво до актів щомісячної звірки, а саме: не було включено до списків пенсіонера, зазначеного в акті щомісячної звірки на відшкодування фактичних витрат по особовим справам потерпілих, якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у вигляді державної адресної допомоги, що призвело до неможливості відшкодування відповідачем на користь позивача витрат в сумі 10 212,70 грн. за період з 01.07.2005 року по 31.01.2009 року, яку позивач просить зобов'язати відповідача прийняти до заліку суми виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, заподіяного на підприємствах, розташованих на території колишнього СРСР шляхом підписання акту звірки, зобов'язати включити в акт щомісячної звірки витрат на виплату пенсій громадянину ОСОБА_1, нещасний випадок із яким стався на території республік колишнього СРСР, та відшкодувати витрати Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області на виплату пенсій громадянину ОСОБА_1 за період з 01.07.2005 року по 31.01.2009 року на суму 10 212,70 грн., а також просить зобов'язати відповідача щомісячно підписувати акти звірення.
Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте в судові засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в процесі розгляду справи позовні вимоги не визнавав, просив в їх задоволені відмовити з наступних підстав. Громадянин ОСОБА_1 не застрахований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ананьївському районі Одеської області, у зв'язку з тим, що підприємство, де ним отримана травма знаходиться за межами України, та у закордонного підприємства не виникає обов'язку проводити обов'язкове страхування відповідно до законодавства України. Крім того, закордонне підприємство, де потерпілим отримана травма, не сплачує до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві страхові внески. Представник відповідача також вказував на те, що міжнародними договорами України встановлено, що пенсії, у зв'язку з каліцтвом на виробництві виплачуються стороною, де потерпілий отримав травмування. А тому правовідносин між органами Пенсійного фонду України та робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо прийняття до заліку або відшкодування сум пенсій, виплачених особам, які отримали травми в колишніх республіках СРСР або странах СНД взагалі не виникає, бо усі види відшкодування шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві несе держава, на території якої стався нещасний випадок.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати державних пенсій громадянам, а також на підставі ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ здійснює повноваження щодо стягнення в судовому порядку заборгованості платників збору по страховим внескам, пені та штрафним санкціям, витратам на доставку пенсій пільговим категоріям пенсіонерів, а тому на підставі положень п. п. 4 ч. 1 ст.17, п. п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України може звертатись до суду з приводу здійснення владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ананьївському районі Одеської області з 01.04.2001 року з дня набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ здійснює виплату компенсації втрати працездатності даної категорії осіб.
До 01.04.2001 року даній категорії осіб призначалась пенсія по інвалідності у відповідності до положень ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХП та виплачувалась пенсія за рахунок коштів Пенсійного фонду України з подальшим відшкодуванням сум виплат за рахунок винних підприємств, установ, організацій або фізичних осіб у відповідності до положень ст. 460 Цивільного кодексу України (1963 року).
Таким чином, позивач вважає, що сплачені ним суми коштів на виплату пенсії ОСОБА_1, якому призначена інвалідність у зв'язку із каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві, яке сталося на території країн СНД до 01.04.2001 року за період з 01 липня 2005 року по 31 січня 2009 року підлягає визнанню до сплати відповідачем шляхом включення до заліку в акт щомісячної звірки витрати на виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 10 212 грн. 70 коп.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.
Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697).
Відповідно до пункту 2 цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Згідно з п.п. 3,4 цього Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року; суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Відповідно до п. 5 цього Порядку, органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Таким чином, зазначеним Порядком на централізованому рівні визначено механізм погодження та відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) зазначених витрат.
Згідно з Порядком, Управління Пенсійного фонду в районах і містах області відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування у цих районах і місті встановлений Положенням термін проводять звірку про визначення сум витрат і подають звірку головному обласному управлінню Пенсійного фонду та обласному управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.
Головне управління обласного Пенсійного фонду та обласне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у встановлений Положенням термін узгоджують суми, що підлягають відшкодуванню, і подають свою довідку, відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
На підставі викладеного суд вважає, що сторони, відповідно до Порядку, позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.
Крім того, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України, щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки вище зазначений Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
З правового аналізу Порядку випливає, що вказаним Порядком встановлений механізм включення та відшкодування витрат і розрахований, за відсутністю розбіжностей та спору між сторін, а отже відсутні правові підстави для спонукання відповідача підписати акт звірки з сумами відшкодування, на яких наполягає позивач.
У разі відсутності згоди на підписання таких актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про відшкодування таких сум вирішуються в судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки та включення відповідних сум до таких.
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання в подальшому включати в акти звірки суми виплаченої адресної допомоги, то така вимога теж не підлягає задоволенню, оскільки на момент розгляду справи в суді відсутні докази того, що право позивача на відшкодування згаданих сум є порушеним.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХГУ, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ананьївському районі Одеської області про зобов'язання відповідача вчинити дії по підписанню акту щомісячної звірки витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зобов'язання включити в акт щомісячної звірки витрат на виплату пенсій громадянину ОСОБА_1, нещасний випадок із яким стався на території республік колишнього СРСР, та відшкодування витрат Управління пенсійного фонду України в Любашівському районі Одеської області на виплату пенсій громадянину ОСОБА_1 за період з 01.07.2005 року по 31.01.2009 року на суму 10 212,70 грн., зобов'язання відповідача щомісячно підписувати акти звірення - відмовити повністю.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.05.2010 року.
Суддя О.В. Колесниченко
14 травня 2010 року