Справа № 333/5547/20
Пр. № 2/333/602/21
16 березня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Наумової І.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, в обґрунтування якої зазначено наступне.
Позивач зазначає, що 28.01.2020 р. приблизно о 17:15 у м. Запоріжжя по вул. Космічна біля будинку №23 мала місце дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в якій було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль марки «Mersedes-Bens Sprinter», номер державної реєстрації НОМЕР_1 з вини відповідача. Даний факт підтверджується постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2020 по справі №333/592/20, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 , водія автомобіля марки «ВАЗ 2101», номер державної реєстрації НОМЕР_2 .
Розмір матеріального збитку, заподіяного транспортному засобу, визначено згідно страхового акту № 109.00970320-1 від 12.06.2020 р. складає-4272,14 грн.
Оскільки відповідальність Відповідача, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 181774724 від 31.08.2019р., застраховано у ПрАТ СК «Арсенал Страхування» (Страховик), позивач звернувся за відшкодуванням до Страховика. Поліс укладений на умовах відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб в межах до 50000,00 грн. включно, франшиза - 2000,00 грн.
Страховик виплатив страхове відшкодування у розмірі 2272,14 грн.
До теперішнього часу франшиза у розмірі 2000,00 грн. залишається не виплаченою відповідачем (положення ст.1194 ЦК України), хоча на його адресу листом з повідомленням про вручення було відправлено претензію з пропозицією в добровільному порядку здійснити виплату франшизи. Претензію Відповідачем було проігноровано, жодного реагування на лист від Відповідача не надійшло, матеріальні збитки не відшкодовано.
Позивач зазначає, що вищевказані обставини призвели до його моральних та душевних страждань з приводу пошкодження автомобіля у ДТП, змусили докладати додаткові зусилля та нести непередбачувані витрати для відновлення його порушених прав в результаті ДТП, а саме: на ремонт автомобіля, на отримання правової допомоги, сплату судового збору.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача франшизу у розмірі 2000 грн., моральну шкоду у розмірі 1500 грн., та судові витрати.
Ухвалою Комунарського районного суду м Запоріжжя від 06 листопада 2020 року дана позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся. Відзиву на позов чи будь-яких інші заяви, клопотання відповідач до суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, враховуючи, що є всі умови для ухвалення заочного рішення, керуючись ст.ст. 280, 281 ЦПК України, ухвалив про заочний розгляд даної справи, а саме: у відсутність відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2020 р. (справа №333/592/20), ОСОБА_2 28.01.2020 року, о 17 годині 15 хвилин, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Космічна у м.Запоріжжя, біля будинку № 23, під час об'їзду автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечного докового інтервалу, що призвело до зіткнення. В результаті чого, автомобілі отримали механічні пошкодження. Завдано матеріальні збитки, чим порушив п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП..
З даної постанови суду вбачається, що внаслідок порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху було пошкоджено Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу по справі, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована відповідно до полісу № 181774724 від 31.08.2019. у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування». З матеріалів справи вбачається, що розмір франшизи по даному полісу становить 2000 грн.
З відповіді ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» вбачається, що вартість матеріального збитку у вигляді витрат на відновлюваний ремонт пошкодженого автомобіля позивача становить 4272,14 грн. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» зобов'язався сплатити страхове відшкодування 2272,14 грн., у рахування положень полісу страхування щодо розміру франшизи.
Позивачем в своєму позові визнана обставина, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виплатив вищевказану суму стразового відшкодування.
Відповідачем в добровільному порядку сума франшизи до теперішнього часу не сплачена позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 22.1.ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди,заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки відстрахованої суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідач є особою, винною в ДТП, що сталась 28.01.2021 року за участі автомобіля, який належить позивачу. Внаслідок вказаної ДТП автомобіль, який належить позивачу зазнав механічних ушкоджень, внаслідок чого страховою компанією ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було сплачено розраховану нею вартість матеріального збитку позивачу за вирахуванням розміру франшизи в сумі 2000,00 грн., що передбачено страховим полісом. Вказані обставини свідчать про правомірність звернення позивача з вимогою щодо стягнення на його користь з відповідача вартості франшизи.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
В пункті 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" надані такі роз'яснення, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.
Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, крім випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).
Так, факт завдання матеріальної шкоди позивачу з вини відповідача в повній мірі підтверджений матеріалами справи.
Враховуючи, що з вини відповідача пошкоджено автомобіль позивача, який має істотну цінність як засіб пересування, внаслідок чого позивач, вочевидь, зазнав моральних страждань, був позбавлений можливості використовувати своє авто за призначенням, що спричинило пригніченість та душевні страждання, необхідність вимушено та в інший спосіб впорядковувати життя, витрачати час та нести додаткові витрати на відновлення свого порушеного права, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з огляду на те, що розмір моральної компенсації має бути достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, суд вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди відповідає вищезазначеним критеріям, в зв'язку з чим позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди на суму 1500,00 грн. підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору, в передбаченому законодавством розмірі. При пред'явлені позивачем даного позову, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про державний бюджет на 2020 р.», ним мав бути сплачений судовий збір у розмірі 840, 80 грн., при цьому позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1700 грн. В зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн., при цьому роз'яснити позивачу, що він має право звернутися до суду із заявою про повернення переплаченої суми судового збору.
В матеріалах справі, відсутні відомості про понесені позивачем інші судові витрати, які підтверджені належними доказами.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_5 , вартість франшизи у розмірі 2000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 1500,00 грн., та витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн., всього на загальну суму 4340,80 грн. (чотири тисячі триста сорок гривень 80 копійок).
В іншій частині заявлені вимоги - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 18.03.2021 р.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя І.Й. Наумова