Справа №243/10800/20
Провадження № 2/243/466/2021
18 березня 2021 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючий суддя Пронін С.Г.
за участю секретаря Коптєвої А.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
08 грудня 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «Приват Банк» та підписала заяву бн від 27 серпня 2013 року. При підписанні анкети заяви ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитними коштами відповідач отримав кредитку картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 800,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
АТ КБ «Приват Банк» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 31 серпня 2020 року має заборгованість на загальну суму 133190,92 гривень, яка складається з: 771,23 гривень - заборгованість за кредитом; 127243,99 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 гривень - заборгованість за комісією; 5175,70 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та судові витрати по справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином, проте в позовній заяві вказав про розгляд справи за його відсутності, наполягав на заявлених позовних вимогах, просив їх задовольнити у повному обсязі та не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і який не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов АТ КБ “ПриватБанк” підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що між АТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 27 серпня 2013 року було укладено кредитний договір, що складається з анкети - заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, відповідно до якого відповідач отримала кредит, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Згідно вимог ст. 1054 ЦК України слідує, що:
«1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».
Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання недопустима. Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 27 серпня 2013 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , що станом на 31 серпня 2020 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом становить 771 гривень 23 копійок.
Таким чином, вимоги позивача АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 771 гривень 23 копійок в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.
Що стосується вимог АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
В той же час, з розрахунків заборгованості за договором б/н від 27 серпня 2013 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , що станом на 31 серпня 2020 року заборгованість відповідача перед позивачем за простроченими відсотками та за відсотками за користування кредитом, нарахованими в межах строку кредитування, відсутня.
Разом з тим, у висновку Верховного Суду, викладеному у пункті 91 постанови, ухваленої 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України є обов'язковим для суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, зазначено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто формулювання статті 625 ЦК України щодо тісного зв'язку між нарахуванням процентів та застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, адже за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Наведене дає підстави для висновку, що проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, що у свою чергу узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах по справах № 6-49цс12 від 06 червня 2012 року, № 6-38цс11 від 24 жовтня 2011 року та № 6-42цс11 від 17 жовтня 2011 року.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги розрахунок заборгованості за договором б/н від 27 серпня 2013 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , з якого слідує, що станом на 31 серпня 2020 року заборгованість та заборгованість за відсотками за користування кредитом 127243 гривень 99 копійок, суд доходить висновку, що і в цій частині вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про сплату відповідачем заборгованості за нарахованою пенею в розмірі 5175 гривень 70 копійок, то суд в цій частині керується наступним.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно з вимогами ст. 2 вказаного Закону України на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
На час розгляду справи в суді Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не прийнятий.
Так, в ході судового розгляду цієї справи було встановлено, що зареєстрованим та постійним місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 . В той же час м. Слов'янськ Донецької області входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року.
Відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» штрафи не підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином, в цій частині позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не підлягають задоволенню.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з вимог ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 771 гривень 23 копійок, заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 127243 гривень 99 копійок.
Отже сума задоволених позовних вимог становить 96% (128015,22грн. * 100% / 133190,92 грн.). Тому судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить: 2017 гривень 92 копійки (2102 грн. * 96% / 100%).
Таким чином з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 771 гривень 23 копійок, заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 127243 гривень 99 копійок, а також судовий збір в розмірі 2017 гривень 23 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 625, 1048, 1049, 1050, 1056-1, 1054, 1055 ЦК України, ч. 1, 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-268, 273, 280-283, 289 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», розташованого за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, на рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЕДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 27 серпня 2013 року в розмірі 128015 (сто двадцять вісім тисяч п'ятнадцять) гривень 22 копійок, що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 771 (сімсот сімдесят одна) гривень 23 копійок, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 127243 (сто двадцять сім тисяч двісті сорок три) гривень 99 копійок, а також судовий збір у розмірі 2017 (дві тисячі сімнадцять) гривень 92 копійок, а всього 130033 (сто тридцять тисяч тридцять три) гривень 14 копійок.
В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 березня 2021 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду С.Г. Пронін