Справа № 265/503/21
Провадження № 2/265/617/21
18 березня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Адамової Т. С.,
за участю секретаря судового засідання Онищука О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації, -
28 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_2 . В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру, виданого виконавчим комітетом Жданівської міської ради депутатів трудящих від 18.11.1977 року на підставі рішення виконкому № 238/1 від 17.11.1976 року, на сім'ю з трьох осіб. Дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 померли. Відповідач ОСОБА_2 є його онуком та зареєстрований у вищевказаній квартирі з 1993 року, але фактично не проживає з 2005 року, оскільки переїхав в інше місто на постійне проживання. Крім того, відповідач знаходиться у розшуку, зловживає алкогольними на напоями та наркотичними засобами. Він вимушений нести додаткові витрати зі сплати комунальних послуг. Вважає, що належним засобом захисту його прав є усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом примусового зняття з реєстрації місця проживання відповідача за вказаною адресою.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 29 січня 2021 року відкрите спрощене провадження у справі та призначене судове засідання.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач, будучи двічі у встановленому порядку повідомлений про час і місце розгляду справи за місцем його реєстрації, у судове засідання не з'явився. Відзиву та заяв від нього не надходило.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає за можливе постановити рішення у відсутності сторін.
З'ясувавши позицію позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до ордеру на жиле приміщення серії КО № 5947 від 18 січня 1977 року ОСОБА_1 на сім'ю з трьох осіб видана квартира АДРЕСА_1 (а.с.12).
Як вбачається з інформації Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 12.10.2020 року, виданої ОСОБА_1 , у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано дві особи (а.с. 11).
Як вбачається з довідки, виданої 27 серпня 2020 року головою правління ОСББ «ОЛІМП-279», онук ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично не проживає (а.с. 13).
Згідно довідки Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції в Донецькій області ГУ НП НПУ від 15 вересня 2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться у розшуку Лівобережним ВП від 07.07.2020 року (а.с. 14).
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст.64,65 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК), члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
За правилами ст. 71 ЖК при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.
Відповідно до ст. 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідач, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування наявності зв'язку із спірним жилим приміщенням, і тим самим його не оспорює. Останній не звертався до суду з вимогою про продовження строку на відсутність у спірній квартирі, а також матеріали справи не містять відомостей про домовленість між сторонами про тривалу відсутність відповідача.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач не проживає більше ніж шість місяців у квартирі за місцем реєстрації без поважних причин та не має наміру там проживати, а отже є підстави для визнання його таким, що втратив право користування спірною квартирою.
Між тим, позивач, маючи на меті визнання втратившим відповідача право користування жилим приміщенням, просить усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації. З огляду на наведене, суд зазначає наступне.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено перелік документів, на підставі яких здійснюється зняття з реєстрації місця проживання особи. В цьому переліку, крім інших документів, передбачено надання судового рішення про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке набрало законної сили.
Отже, рішення суду є підставою для зняття відповідача з реєстраційного обліку, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в розмірі 908 гривень, та задовольняючи по суті позовні вимоги позивача, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача вказану суму судового збору з відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації, - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 908 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 18 березня 2021 року.
Суддя Адамова Т.С.