Справа № 495/1209/21
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
16 березня 2021 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі
головуючого судді - Заверюха В.О., при секретарі - Червинській І.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку на вступ у спадщину за заповітом,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить надати додатковий строк в три місяця після набрання рішення суду законної сили на вступ у спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .. Позивач ОСОБА_1 є онукою цивільної дружини померлого ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 за життя склала заповіт на користь ОСОБА_1 , 1982 року народження. Заповіт від 26.10.2006 року посвідчено приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С., зареєстровано в реєстрі за № 4906. До складу спадкової маси після смерті ОСОБА_4 входить Ѕ частина квартири по АДРЕСА_1 . Вище вказана квартира належала померлій на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право приватної власності від 29.12.1994 року. Іншим власником Ѕ частини квартири є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право приватної власності від 29.12.1994 року. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за життя не мали спільних дітей, у ОСОБА_3 є рідний син - ОСОБА_2 .. Після смерті ОСОБА_3 позивач домовилась із сином померлого відносно того, що вона вступає у права спадкування після смерті ОСОБА_4 на Ѕ частину квартиру, а він на іншу частину після смерті ОСОБА_3 .. Звернувшись до Білгород-Дністровську міську державну нотаріальну контору Одеської області у 2021 році відносно отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 стало відомо наступне. ОСОБА_2 не звертався до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області або до будь-якого іншого приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 не повідомив ОСОБА_1 про те, що не бажає приймати спадщину після смерті ОСОБА_3 . Отже, позивач була не обізнана про те, що у зв'язку із не прийняттям ОСОБА_2 спадщини після ОСОБА_3 вона мала право та могла прийняти спадщину. За життя ОСОБА_3 склав на користь ОСОБА_1 заповіт, зареєстрований в реєстрі за №4759. Заповіт посвідчено 04.09.2007 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С.. Листом від 23.02.2021 року за № 222/02-17 державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області було відмовлено ОСОБА_1 у відкритті спадкової справи відносно смерті ОСОБА_3 у звязку із пропуском строку встановленого у п.2 ст.1220 ЦК України та рекомендовано звернутися до суду за захистом прав. У зв'язку із необізнаністю позивачки про те, що ОСОБА_2 не бажав приймати спадщину після смерті батька, не звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, ОСОБА_1 не звернулась у передбачені чинним законодавством України строки із заявою про вступ у спадщину за заповітом, а тому пропустила даний строк із поважних причин.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.02.2021 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підтоговче судове засідання.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.02.2021 року з Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області витребувана належним чином завірена копія спадкової справи, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11.03.2021 року на адресу суду від Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області надійшла відповідь, з якої вбачається, що згідно спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась.
Представник позивача в підготовче судове засідання не з'явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі та просила задовольнити.
В підготовче судове засідання відповідач не з'явився, але надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позов визнав, не заперечував проти його задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо 187 відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться у порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17.07.2008 року.
Позивач ОСОБА_1 є онукою цивільної дружини померлого ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_4 за життя склала заповіт на користь позивача ОСОБА_1 .. Заповіт від 26.10.2006 року посвідчено приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С., зареєстровано в реєстрі за № 4906.
До складу спадкової маси після смерті ОСОБА_4 входить Ѕ частина квартири по АДРЕСА_1 . Вище вказана квартира належала померлій на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право приватної власності від 29.12.1994 року.
Іншим власником Ѕ частини вказаної квартири є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право приватної власності від 29.12.1994 року. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за життя не мали спільних дітей, у ОСОБА_3 є рідний син (відповідач по справі) - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_3 позивачка домовилась із відповідачем відносно того, що вона вступає у права спадкування після смерті ОСОБА_4 на Ѕ частину квартиру, а він на іншу частину після смерті ОСОБА_3 ..
Звернувшись до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області у 2021 році відносно отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області або до будь-якого іншого приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 не звертався.
ОСОБА_2 не повідомив ОСОБА_1 про те, що не бажає приймати спадщину після смерті ОСОБА_3 , отже, Позивачка була не обізнана про те, що у зв'язку із не прийняттям ОСОБА_2 спадщини після ОСОБА_3 вона мала право та могла прийняти спадщину.
За життя ОСОБА_3 склав на користь ОСОБА_1 заповіт, зареєстрований в реєстрі за №4759, заповіт посвідчено 04.09.2007 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Тітовою Т.С..
Листом від 23.02.2021 року за №222/02-17 державним нотаріусом Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області було відмовлено ОСОБА_1 у відкритті спадкової справи відносно смерті ОСОБА_3 у звязку із пропуском строку встановленого у п.2 ст.1220 ЦК України та рекомендовано звернутися до суду за захистом прав.
У зв'язку із необізнаністю позивача про те, що ОСОБА_2 не бажав приймати спадщину після смерті батька, не звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом, ОСОБА_1 не звернулась у передбачені чинним законодавством України строки із заявою про вступ у спадщину за заповітом, а тому пропустила даний строк із поважних причин.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Висновки за результатами розгляду справи
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивач строк подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори пропустив з поважних причин, в зв'язку з чим суд вважає за доцільним задовольнити позов та поновити їй строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст.1216-1218, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку на вступ у спадщину за заповітом - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.О.Заверюха