Березівський районний суд Одеської області
18.03.2021
Справа № 494/307/21
Провадження № 1-кс/494/205/21
18.03.2021 р. м. Березівка
Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання- ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області клопотання слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020160370000138 від 15.12.2020 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Слідчий СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020160370000138.
Визначення судді було здійснено автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності відповідно до ст. 35 Кримінально-процесуального кодексу України зі змінами та доповненнями (далі - КПК України) та визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
На обґрунтування поданого клопотання, слідчий посилався на те, що у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , за час проживання у шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася спільна донька ОСОБА_8 . У листопаді 2020 року, більш точна дата та місце досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , який є членом сім'ї, а саме батьком ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, направлений на здійснення розпусних дій стосовно своєї малолітньої доньки ОСОБА_8 . З метою реалізації свого злочинного умислу, у листопаді 2020 року у вечірню пору доби, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 під час перебування у спальній кімнаті будинку за місцем мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , користуючись малолітством останньої, а також відсутністю сторонніх осіб, запросив свою доньку ОСОБА_8 прилягти разом із ним у ліжко. У продовження свого злочинного умислу, направленого на розбещення малолітньої та задоволення статевої пристрасті, ОСОБА_5 умисно вчинив стосовно ОСОБА_8 розпусні дії, шляхом демонстрації доньці свого статевого орану, доторкання руками та проведення своїм оголеним статевим органом по оголеним статевим органам ОСОБА_8 . Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.156 КК України. 17.03.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Під час досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Слідчий та прокурор вважає про наявність ризиків передбачених п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні 18.03.2021 року клопотання підтримали на підставах викладених у клопотанні, просили його задовольнити. Також, посилались на наявність ризиків, що зазначені у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти доводів слідчого. Свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав. Будь-яких клопотань під час розгляду справи не заявляв. З клопотанням слідчого та прокурора погодився.
Захисник зазначив на розсуду суду.
Розглянувши подане клопотання та додані до нього документи, вивчивши матеріали кримінального провадження №12020160370000138, вислухавши думки учасників судового розгляду, вважаю наступне.
На розгляді у Березівському РВП ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження за №12020160370000138 від 15.12.2020 відносно ОСОБА_5 у якому він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України.
З матеріалів кримінального провадження №12020160370000138 вбачається, що у листопаді 2020 року у вечірню пору доби, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 під час перебування у спальній кімнаті будинку за місцем мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , користуючись малолітством останньої, а також відсутністю сторонніх осіб, запросив свою доньку ОСОБА_8 прилягти разом із ним у ліжко. У продовження свого злочинного умислу, направленого на розбещення малолітньої та задоволення статевої пристрасті, ОСОБА_5 умисно вчинив стосовно ОСОБА_8 розпусні дії, шляхом демонстрації доньці свого статевого орану, доторкання руками та проведення своїм оголеним статевим органом по оголеним статевим органам ОСОБА_8 .
17.03.2021 року ОСОБА_5 в порядку статей 276-279 КПК України було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: заявою про кримінальне правопорушення; протоколом огляду місця події від 15.12.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 від 15.12.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.12.2020 року; протоколом допиту малолітнього потерпілого від 22.12.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 11.03.2020 року; висновком судово-психологічної експертизи №20-7543 від 15.03.2021 року; протоколом стенограми відеозапису проведення слідчої дії - допиту малолітньої від 22.12.2020 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 18.03.2021; протоколом допиту підозрюваного.
Відповідно до статті 178 КПК України при обранні запобіжного заходу враховуючи надані слідчим матеріали кримінального провадження, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, наявність повідомлення йому про підозру.
Слідчий суддя виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленої підозри, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред'явленої підозри, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких підозрюється ОСОБА_5 .
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час
розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед іншими даними про особу підозрюваного.
Як зазначено у клопотанні, прокурор та слідчий посилаються на наявність ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КК України.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На підтвердження вказаних ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України стороною обвинувачення у судовому засіданні вказано про те, що підозрюваний останій час не живе за місцем проживання, не працює та може вчиняти тиск на свідків, оскільки вони є членами його сім'ї. Більш того, останній більшу частину знаходився у Болградському районі, про що підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_5 . Ніяких знайомих та друзів у нього не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав'язків.
Тобто, є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , який вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, доцільно застосування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також враховуючи, що взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, але зважаючи, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на що посилався слідчий у своєму клопотанні.
Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років .
Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу - не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.
Передбачений ст. 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Водночас, підозрюваний виїжджав до Болградського району Одеської області, періодично покидає житло за місцем свого мешкання, де проживають свідки та може ухилитись від органів досудового слідства та мати вплив на свідків, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Слідчому судді не надано доказів майнового стану підозрюваного та те, що він
офіційно працює, а тому не зможе у встановлений законом п'ятиденний термін внести необхідну суму застави.
Іншими обставинами, що сукупно вказують на можливість та необхідність застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно ст. 178 КПК України також, є: 1) вік та добрий стан здоров'я, відсутність постійного місця роботи, навчання, тобто ті фактори, які дають змогу безперешкодно застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ст.194 КПК України вважаю, що під час судового розгляду клопотання були доведені:
-обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення за ч.2 ст.156 КК України;
- підстави вважати, що існують ризики передбачені п.1 та п. 3 ч.1 ст.177 КПК України;
- недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні слідчого.
Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та за сукупності наведених обставин, слідчий вважає, за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб, без внесення застави.
Керуючись статтями 177, 178, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Березівського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Березівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020160370000138 від 15.12.2020 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без внесення застави - задовольнити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту у залі суду, помістивши його до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати - з 18.03.2021 року по 16.05.2021 рік включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Березівський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1