10.03.2021 227/4033/20
(заочне)
10 березня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Корнєєвої В.В.
при секретарі Голомідовій К.А.
за участю позивача ОСОБА_1
представника третьої особи Артамонової Ю.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей Добропільської міської ради про позбавлення права користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей Добропільської міської ради про позбавлення права користування житловим приміщенням, який уточнила заявою від 22 жовтня 2020 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона є власником 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , інша половина квартири належала чоловіку позивача ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час в зазначеному будинку зареєстровано три особи: донька позивача ОСОБА_3 , а також її діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не проживають в зазначеному будинку з червня 2014 року та їх місцезнаходження позивачу не відоме, вони більше ніколи не поверталися за місцем своєї реєстрації, будь-якого спільного побуту між сторонами не існує. Також позивач зазначає, що відповідачі участі в належному утриманні квартири не приймають, в зв'язку з чим позивач сама змушена сплачувати комунальні послуги. Позбавлення права користування житлом відповідачів необхідно позивачу для зняття їх з реєстрації місця проживання, на підставі чого позивач просила визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.11.2020 року у вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, відповідачам надано строк для подання відзиву на позовну заяву, третій особі - для подання пояснень на позовну заяву. В строк, встановлений судом, відзиву від відповідачів та пояснень третьої особи до суду не надійшло.
В судове засідання 10.03.2021 року з'явилися позивач ОСОБА_1 та представник третьої особи Артамонова Ю.О. , відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду цивільної справи повідомлялись належним чином, жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не подавали.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, зазначивши, що вона є власницею 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , інша половина квартири належала її чоловіку ОСОБА_6 , який помер у липні 2020 року . Відповідач по справі ОСОБА_3 є її донькою, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - її онуками. Вказані особи зареєстровані в належній позивачу квартирі. Позбавлення відповідачів права користування житловим приміщенням їй необхідно в зв'язку з тим, що вона одна несе всі витрати з належного утримання квартири, окрім того, їх реєстрація в квартирі обмежує права позивача на належне розпорядження квартирою, вона позбавлена можливості в подальшому продати належну їй квартиру, на підставі чого просила позов задовольнити. Окрім того, позивач в судовому засіданні 10.03.2021 року суду повідомила, що відповідачі на сьогоднішній день проживають на території Росії, отримали там громадянство та постійне місце реєстрації, на підтвердження чого надала до суду відповідні документи.
Представник третьої особи Артамонова Ю.О. в судовому засіданні 10.03.2021 року проти задоволення позовних вимог не заперечувала, зазначивши, що в попередніх судових засіданнях представник Служби у справах дітей Добропільської міської ради заперечувала проти задоволення позовних вимог в частині позбавлення права користування квартирою неповнолітнього ОСОБА_5 через те, що у служби були відсутні відомості щодо наявності у вказаної особи іншого місця проживання та реєстрації, що могло мати наслідком порушення прав та інтересів дитини. Проте, враховуючи, що в судовому засіданні позивачем було повідомлено та документально підтверджено, що неповнолітній ОСОБА_5 має інше зареєстроване місце проживання, в зв"язку із чим представник третьої особи не заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Допитані в судовому засіданні 22 лютого 2021 року в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду показали, що вони є сусідами позивача по справі та проживають з нею в одному будинку. Також свідки зазначили, що знають дітей позивача, зокрема, і ОСОБА_3 , яка є відповідачем у справі. Свідки зазначили, що донька позивача разом зі своїми дітьми в 2014 році поїхала до м. Новосибірськ Російської Федерації і з того часу не поверталися, жодних перешкод в користуванні квартирою відповідачам позивачем ОСОБА_1 не чинилося.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, неявки останнього в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, неподання ним відзиву і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З урахуванням зазначених вимог Закону, суд вбачає за можливе розглянути справу без відповідача і винести заочне рішення.
Суд, заслухавши учасників судового засідання, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши всі докази в їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимоги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить 1/2 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , власником іншої половини квартири є ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.01.2006 року Відділом з житлових питань та управління комунальної власністю Добропільської міської ради на підставі розпорядження від 23.01.2006 року № 486/6926 (а.с. 9). Вказаний факт підтверджується також копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , виданого 21.02.2006 року Добропільським бюро технічної інвентаризації (а.с. 6). На підтвердження зазначених обставин позивачем також додано до позову копію технічного паспорту на зазначену квартиру, виготовленого 18.01.2006 року Добропільським бюро технічної інвентаризації (а.с. 10-11).
Окрім того, право власності позивача на 1/2 частину квартири підтверджується також копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 229723366 від 27.10.2020 року (а.с. 44).З матеріалів справи також вбачається, що чоловік позивача - ОСОБА_6 , який є співвласником вказаної квартири, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 14.07.2020 року Виконавчим комітетом Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області, відповідний актовий запис № 128 від 14.07.2020 року (а.с. 24).
В квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані позивач ОСОБА_1 , 1950 р.н., а також ОСОБА_3 , 1979 р.н., ОСОБА_4 , 1998 р.н., та ОСОБА_5 , 2004 р.н., що підтверджується довідкою № 2467 від 17.07.2020 року, виданою Виконавчим комітетом Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області (а.с. 7). Зазначений факт підтверджується також копією домової книги, заведеної на вказану квартиру, яка долучена до матеріалів справи (а.с. 12-15).
Як зазначає позивач, а також свідки, допитані в ході судового розгляду цивільної справи, відповідачі не проживають за місцем своєї реєстрації з 2014 року. Підтвердженням зазначених стверджень є акт обстеження матеріально-побутових умов, складений 14.09.2020 року депутатом Білицької міської ради Міщенко С.П., згідно якого ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею в квартирі зареєстровані ОСОБА_3 , 1979 р.н., яка є її донькою, разом зі своїми дітьми: ОСОБА_5 , 2004 р.н., та ОСОБА_4 , 1998 р.н., зі слів сусідів вказані особи з 2014 року в зазначеній квартирі не проживають та перебувають за межами України (а.с. 8).
Окрім того, позивачем в судовому засіданні 10.03.2021 року було надано до суду копії паспорту громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Білицьке Донецької області, з якого вбачається, що останній з 20.12.2018 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Також до суду позивачем надано копію виписки з Єдиного державного реєстру нерухомості про основні характеристики та зареєстровані права на об'єкт нерухомості ОСОБА_3 та ОСОБА_9 є стороною договору участі в дольовому будівництві (з додатком № 1) № 53-83 від 05.09.2016 року, на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , на ім'я вказаних осіб оформлено іпотеку. Таким чином, судом встановлено, що відповідачі перебувають на території м. Новосибірськ Російської Федерації, де мають у власності квартиру, а неповнолітня особа ОСОБА_5 має зареєстроване місце проживання в цій квартирі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2 ст. 263 ЦПК України). Частиною 5 статті 263 ЦПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом статті 156 Житлового кодексу України, члени сім'ї власника будинку, в тому числі і колишні, користуються жилим приміщенням нарівні з власником.
При розгляді справи щодо визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням члена сім'ї власника житла, суду необхідно з"ясувати: чи є спірне приміщення житлом, чи є воно власністю позивача, чи відсутній відповідач у спірному приміщені понад один рік, чи є причини відсутності поважними та чи не було між власником та відповідачем будь якої іншої домовленості щодо користування житлом або збереження права на користування житлом на час відсутності.
Беручи до уваги, що факт відсутності відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вищезазначеному житловому будинку понад один рік знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, позивачем було надано докази на підтвердження наявності у відповідачів нового місця проживання, суд вважає, що позивач довів свої вимоги в частині визнання вказаних осіб такими, що втратили право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , і вони підлягають задоволенню.
Щодо визнання неповнолітнього онука позивача - ОСОБА_5 , 2004 р.н., таким, що втратив право користування вказаним житловим будинком, слід зазначити, що судом приймалися до уваги наступні підстави:
Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Частиною другою зазначеної норми передбачені випадки можливості особистої участі в суді неповнолітніх осіб. Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
Статті 14, 18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що держава забезпечує дітей правом на проживання, діти членів сім'ї наймача або членів його сім'ї мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Права неповнолітніх підлягають захисту на підставі п. 3 ст. 1 Конвенції про права дитини, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.
У відповідності до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Суд вважає за необхідне прийняти до уваги надану позивачем копію паспорту ОСОБА_5 , 2004 р.н., який має зареєстроване місце проживання в м. Новосибірську Російської Федерації та є громадянином вказаної держави, а також пояснення представника третьої особи Артамовновї Ю.О., яка в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та не надала жодних заперечень на позовну заяву в частині вимог щодо визнання неповнолітньої особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
На підставі викладеного та керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 160 СК України, ст. 16, 317, 321, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Служба у справах дітей Добропільської міської ради про позбавлення права користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Направити відповідачам копію заочного рішення суду в порядку, передбаченому ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Вступну та резолютивну частини рішення проголошено в судовому засіданні 10 березня 2021 року, повний текст рішення виготовлено 15 березня 2021 року.
сторони по справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , іпн НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ;
Третя особа - Служба у справах дітей Добропільської міської ради, код ЄДРПОУ 33353070, адреса: Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83.
10.03.2021Суддя В.В. Корнєєва