Справа № 222/10/21
Провадження № 2/222/98/2021
15 березня 2021 року Володарський районний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря Темір В.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представники учасників справи:
представник позивача - Кіріченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що 30.11.2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 30.11.2018 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та видано кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10500,00 грн. Згідно п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 договору відповідач дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. В редакції умов та правил, що почала діяти з 01.03.2019 року згідно до п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язання клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банка заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна Голд». Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного
числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання клієнта вважаються простроченими.Відповідач зобов'язався повертати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом, однак ним не виконуються належним чином зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та нарахованих відсотків за його використання. Станом на 18.10.2020 року відповідач має заборгованість в сумі 29806,56 грн., яка складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 25579,62 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 4226,94 грн. В зв'язку з чим просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 29806,56 грн. за кредитним договором № б/н від 30.11.2018 року та судові витрати у виді судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 12.01.2021 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.
Також відповідачу разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Стороною відповідача у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подано. Інших клопотань учасниками судового процесу не заявлено.
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» - Кіріченко В.М. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але в позовній заяві просив справу розглянути без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду письмову заяву, в якій просив перенести судове засідання, в зв'язку з ненадходженням відповіді від АТ КБ «Приватбанк» на його заяву від 12.02.2021 року про реструктуризацію боргу за кредитним договором, а від відповіді банку залежить складання його відзиву на позовну заяву.
Слід зазначити, що клопотання про відкладення розгляду справи не є безумовною правовою підставою для відкладення розгляду справи і сторона, яка просить відкласти розгляд справи повинна довести реальну наявність обставин, на які вона посилається, обґрунтувати поважність причин, які не дозволяють їй приймати участь у судовому засіданні.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що наведені причини неявки відповідача в судове засідання не є поважними та відповідачем не надано суду жодних доказів поважності причин його неприбуття в судове засідання, про яке він був завчасно повідомлений, і його неявка судом визнана неповажною, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу у відсутність нез'явившегося відповідача.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність нез'явившихся сторін.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що 30.11.2018 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» відповідачу ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н було надано кредитну картку № НОМЕР_1 дата відкриття 30.11.2018 року з терміном дії до 05/22.
Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 30.11.2018 року встановлено кредитний ліміт в сумі 4000,00 грн.; 30.11.2018 року зменшено кредитний ліміт до 4000,00 грн.; 25.12.2018 року збільшено кредитний ліміт до 5000,00 грн.; 19.01.2019 року збільшено кредитний ліміт до 6500,00 грн.; 22.01.2019 року збільшено кредитний ліміт до 10500,00 грн.; 22.01.2019 року зменшено кредитний ліміт до 7500,00 грн.; 01.06.2020 року зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн.
Крім того, встановлено, що 30.11.2018 року відповідач ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, який містить наступну інформацію: сума/ліміт кредиту по картці «Універсальна» до 50000 грн., по картці «Універсальна ГОЛД» - до 75000 грн.; строк договору - 240 місяців; строк кредитування - до 240 місяців; мета отримання кредиту - споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом (на картковий рахунок); процентна ставка у межах пільгового періоду - 0,00001% річних; процентна ставка за межами пільгового періоду: по картці «Універсальна» - 43,2%, по картці «Універсальна ГОЛД» - 42%; тип процентної ставки - фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит); загальні витрати за кредитом: по картці «Універсальна» - 53185,77 грн., по картці «Універсальна ГОЛД» - 61687,16 грн.; кількість та розмір платежів, періодичність внесення - щомісяця до 25 числа поточного місяця 5% від заборгованості на кінець попереднього місяця, але не менше 100 грн.; пеня - не застосовується; штраф за прострочення більш, ніж на 30 днів за обов'язковими платежами за карткою - 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту - по картці «Універсальна» - 86,4%, по картці «Універсальна ГОЛД» - 84%.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Так, згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача перед АТ КБ «Приватбанк» за договором № б/н від 30.11.2018 року, станом на 18.10.2020 року становить 29806,56 грн., з яких: 25579,62 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 4226,94 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується заявою позичальника, розрахунком заборгованості та випискою з рахунку.
Перевіряючи заборгованість за тілом кредиту за договором № б/н від 30.11.2018 року в розмірі 25579,62 грн., вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами в період шляхом зняття готівки в банкоматі, оплати покупок, переказів з карти через додаток Приват24 та інше.
Також, ОСОБА_1 повертав кредит шляхом переказу коштів з карти НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , погашення обов'язкового платежу з карти НОМЕР_3 , переказу з картки НОМЕР_2 через додаток Приват24, переказу з картки ПриватБанку через Приват24.
Водночас, судом встановлено, що Банком списувались кошти за рахунок кредитного ліміту, шляхом списання відсотків за використання кредитного ліміту, щомісячного платежу за страховку «Захист на кожен день», що не було погоджено умовами кредитного договору і на що відповідач не давав своєї згоди, та що, в свою чергу, призвело до нараховування відсотків на суму заборгованості, яка вже включала в себе заборгованість по відсотках за попередні періоди.
Встановивши, що наданий Банком розрахунок заборгованості ОСОБА_1 не в повній мірі відповідає умовам узгодженим сторонами договору, суд вважає за необхідне його перерахувати.
Таким чином, дослідивши надану виписку по руху коштів ОСОБА_1 суд встановив, що відповідачем ОСОБА_1 за період з 30.11.2018 року по 18.10.2020 року витрачено кредитних коштів за кредитним договором № б/н від 30.11.2018 року в розмірі 29446,03 грн., повернуто - 17327,76 грн.
Отже, на теперішній час заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 30.11.2018 року у ОСОБА_1 складає 12118,27 грн., а тому встановивши що між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н від 30.11.2018 року, зобов'язання за яким по поверненню кредиту, останній не виконав, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12118,27 грн.
При цьому, досліджуючи обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками суд звертає увагу на наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).
У анкеті-заяві від 30.11.2018 року, підписаній сторонами, процентна ставка не зазначена.
Позивач, обґрунтовуючи вимоги в частині стягнення відсотків, крім самого розрахунку заборгованості, посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, як невід'ємні частини укладеного договору, а також на підписаний особисто позичальником паспорт споживчого кредиту.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та витягом з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування, враховуючи, що вони не підписані відповідачем.
Крім того, інформація на самому сайті та роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Також, суд вважає за не можливе застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
При цьому, згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 та підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.
Крім того, така ж позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 191/2648/17.
Щодо посилання позивачем на підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, як на підставу обґрунтованості заявлених вимог, слід вказати наступне.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
У наданому до позовної заяви паспорті споживчого кредиту від 30.11.2018 року містяться тарифи щодо двох продуктів - «Універсальна» та «Універсальна ГОЛД», які передбачають різні відсоткові ставки для таких карт.
Однак, позивачем не надано доказів того, яку саме картку отримав відповідач із даного переліку, який стосується видів карт «Універсальна».
Також, підписана відповідачем анкета-заява не містить умов про те, що паспорт споживчого кредиту є складовою договору банківського обслуговування.
Крім того, суд звертає увагу на те, що наданий позивачем до позовної заяви паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 30.11.2018 року, містить зауваження про те, що інформація зазначена в ньому зберігає чинність та є актуальною лише до 15.12.2018 року. Більш того, зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в ньому, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Також, у розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що наведені у ньому обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування і на
припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені у договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, підписання паспорта споживчого кредиту, який містить узагальнену інформацію про умови кредитування щодо різних типів кредитних продуктів є передумовою укладення кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача і цей документ не є складовою укладеного договору.
Таким чином, суд вважає, що банк на виконання умов Закону України «Про споживче кредитування» ознайомив відповідача, як споживача, з інформацією, необхідною для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, вказавши при цьому, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту.
Більш того, відомості, що вказані в паспорті споживчого кредиту та витязі із Тарифів обслуговування карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», які надані позивачем на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, і які на думку позивача є частиною укладеного договору, містять суперечності і не збігаються між собою, що також свідчить про неможливість встановлення обставин про конкретні запропоновані умови відповідачу.
Суд зауважує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Таким чином, оскільки анкета-заява, яка підписана відповідачем, не містить посилання на конкретні умови кредитування, нарахування відсотків та порядок повернення кредиту, а тому саме по собі підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту, який не є складовою частиною укладеного договору, без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не підтверджує узгодження сторонами умов кредитування.
Аналогічні за змістом висновки містяться в постановах від 18 січня 2021 року у справі № 748/2011/20, від 28 січня 2021 року у справі № 390/1088/20, від 26 січня 2021 року у справі № 485/1317/20, у постанові від 01 лютого 2021 року у справі № 128/715/20, від 13 січня 2021 року у справі № 607/7831/20, від 15 січня 2021 року у справі № 348/1837/20 та інших.
Враховуючи викладене, суд проходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачем при зверненні до суду було сплачено вірну суму судового збору в розмірі 2102,00 грн. і суд задовольнив 40,66% заявлених позивачем позовних вимог від суми 29806,56 грн., суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційна розміру задоволених позовних вимог в розмірі 854,67 грн., решта суми судового збору пропорційна розміру позовних вимог, в яких позивачу відмовлено, стягненню на користь останнього не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 76-82, 141, 178, 247, 253, 256-258, 259, 261, 263, 265, 268, 354, пп.15.5, п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 11, 207, 509, 526, 530, 610, 627, 629, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт № НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) № б/н від 30.11.2018 року, яка виникла станом на 18.10.2020 року, в розмірі 12118 (дванадцять тисяч сто вісімнадцять) гривень 27 копійок та судові витрати у виді судового збору в розмірі 854 (вісімсот п'ятдесят чотири) гривні 67 копійок, а всього 12972 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) гривні 94 копійки.
В решті частини заявлених позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Повне рішення складене 18.03.2021 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Є.О. Подліпенець