Справа № 639/7869/20
Провадження № 2/639/482/21
17 березня 2021 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Гаврилюк С. М.,
секретар судового засідання - Пивоварова Т. В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/7869/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 04.12.2020 і до припинення навчання або до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова 21.09.20204. Від вказаного шлюбу сторони мають повнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова з відповідача, починаючи з 2005 року, стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 до досягнення дитиною повноліття у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно. Останній рік 1/4 частина доходів відповідача становила 8200 грн. Позивач сама виховує та забезпечує доньку. ОСОБА_3 після закінчення з відзнакою і золотою медаллю Харківської гімназії № 6 «Маріїнська гімназія» склала іспит і вступила на безкоштовне навчання в Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, де навчається на факультеті правознавство на денній формі навчання. ОСОБА_3 несе витрати на утримання гуртожитку, державної страховки, придбання навчально-методичних посібників, підручників, тощо. Відповідач аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, у шлюб після розлучення з позивачем не вступав, інших неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей не має. Отримує пенсію в розмірі 32800,00 грн, також додатково працює. Має можливість надавати грошову допомогу. Позивач вважає, що відповідач зможе щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від доходу, без погіршення його матеріального стану.
09.12.2020 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі, призначено судове засідання (а.с. 9-10).
10.12.2020 ухвалою суду внесено виправлення описки до ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 грудня 2020 року (а.с. 11).
ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
31.12.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення з нього аліментів у розмірі 1/7 частки з усіх видів заробітку (доходу) до припинення навчання, тобто до 31.03.2021, посилаючись на те, що твердження позивача, що відповідач додатково працює є неправдивими та вводить суд в оману. З 2015 року відповідач не працює, володіє автомобілем ВАЗ 2108 2010 року випуску, ринковою вартістю 2000 доларів США. З 2005 року відповідач має захворювання хребта з діагнозом вертебральний остеохондроз спондилоартроз стійкий, масивні протрузії 5 міжхребетного диска. ОСОБА_2 постійно потребує лікування, а пенсія є його єдиним джерелом доходу. Крім того відповідач надає допомогу своїй матері, 1949 р.н., яка є пенсіонеркою, страждає на ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу та потребує лікування.
Крім того, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 близько 15 останніх років працює приватним нотаріусом, у 2014 році придбала автомобіль «Лексус» 2008 року випуску, у 2015 році придбала автомобіль БМВ Х5 2010 року випуску, а наразі володіє позашляховиком BMW Х-5 2015 року випуску, середня ринкова вартість якого складає близько 28000 доларів США, що, на погляд відповідача, свідчить про її добре матеріальне становище. Крім того, позивач у зареєстрованому шлюбі не перебуває, інших дітей та непрацездатних батьків на утриманні не має. Також, на думку ОСОБА_2 , позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність навчання дитини за кордоном при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти України, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання відповідача, хоча ініціатором навчання доньки за межами України була саме позивач (а.с. 16-19).
26.01.2021 позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що вона володіє однією однокімнатною квартирою, яку придбала ще до шлюбу в 2000 році. Єдиним наявним рухомим майном є автомобіль BMW Х5 2015 року. Крім того, позивач матеріально допомагає своїм батькам пенсіонерам, 1953 р.н. та 1955 р.н., оскільки є їх єдиною дитиною. Вони страждають гіпертонічною хворобою та серцевими хворобами, потребують двічі на рік стаціонарного лікування. Відповідач же володіє автомобілем ВАЗ 2010 року та двома квартирами за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 . У відповідача є рідна працездатна сестра, яка працює, має чоловіка і має можливість теж підтримувати мати. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 у відзиві на позов написав, що позивач не довела існування особливих обставин для необхідності навчання дитини за кордоном, тому що не брав участі у вихованні та наданні освіти дитині. ОСОБА_3 закінчила з відзнакою і золотою медаллю Харківську гімназію № 6 «Маріїнська гімназія», відвідувала дотикові навчальні курси та заняття, була переможницею багатьох олімпіад та конкурсів Харкова та України з історії, права, німецької мови, була фіналісткою Міжнародних дебатів з німецької мови в Берліні, увійшла в четвірку кращих учнів України з німецької мови тощо. Отже, той факт, що ОСОБА_3 брала участь у конкурсах, олімпіадах, дебатах з німецької мови з 2015 року і до закінчення школи, підтверджує наявність її намірів у навчанні в Німеччині ще з самого дитинства. Вступ до міжнародного університету був метою її життя. ОСОБА_3 навчалася у підготовчому коледжі ЛМУ з 16.09.2019 та провчилася там зимовий і літній семестр. Після того продовжила навчання у Мюнхенському університеті ім. Людвіга-Максиміліана на факультеті правознавство, куди вона зарахована на денну форму навчання з 01.10.2020. Тривалість навчання у вказаному університеті мінімум п'ять років, це десять семестрів. У кожному семестрі необхідно сплатити обов'язково семестровий внесок, після чого навчання продовжується. Позивач зазначає, що сплатила суму зимового семестру 2019/2020 у розмірі 129,40 євро, суму літнього семестру 2020 - 129,40 євро, суму зимового семестру 2020/2021 - 142,40 євро, суму літнього семестру 2021 - 144,40 євро. Крім того, позивач несе витрати за проживання у гуртожитку студентського житла та вартість оренди складає 325,30 євро щомісячно. До того ж позивач несе витрати за оплату обов'язкової медичної страховки для студентів, щомісячний внесок якої складає 105,05 євро. Позивач зазначає, що тільки обов'язкові щомісячні витрати, які вона сплачує, складають 430 євро, що за офіційним курсом НБУ на 21.01.2021 становить 14684,50 грн. Крім цього, донька сторін потребує коштів на харчування, одяг, проїзд, придбання підручників тощо (а.с. 40-42).
05.02.2021 відповідачем надано заперечення, в яких він вказує, що з 2004 року добровільно сплачував аліменти на утримання своєї доньки у розмірі 1/4 доходу. 16.11.2020 постановою старшого державного виконавця Основ'янського відділу ДВС у Харківській області виконавче провадження закрито. Заборгованість за виплатою аліментів відсутня. Відповідач дійсно спільно мешкав за своїми батьками та повнолітньою сестрою на АДРЕСА_3 , у трикімнатній квартирі. 18.03.2005 за поданням прокурора м. Харкова міською громадською комісією з житлових питань Харківського міськвиконкому прийнято рішення про виділення ОСОБА_2 , як старшому слідчому прокуратури міста, однокімнатної квартири для поліпшення житлових умов, оскільки його батьки страждали на ряд захворювань, а сестра була повнолітньою. 2007 р. батько відповідача помер. Наразі в зазначеній квартирі мешкають мати відповідача, його сестра з чоловіком та їх малолітній син, яким ОСОБА_2 надає грошову допомогу, оскільки його мати пенсіонер, сестра працює держслужбовцем та отримує мізерну зарплату, а її чоловік безробітній. Вищезазначена квартира відповідачеві не належала та не належить.
Відповідач вважає, що у позивача є фінансова можливість утримувати доньку щомісяця на суму витрат, які вона зазначала у своїй відповіді на відзив, оскільки ОСОБА_1 , судячи із світлин у соціальних мережах, не відчуває фінансових труднощів - володіє іномаркою, регулярно подорожує та відпочиває з батьками за кордоном, дозволяє собі прогулянки на приватних літаках. ОСОБА_1 самостійно, не рахуючись з відповідачем, вибрала навчальний заклад для доньки та чудово розуміла про розмір витрат на навчання.
Відповідач же не має матеріальної можливості задовольняти особисті амбіції позивача, ніколи не розділяв та не розділяє її поглядів на цей рахунок, оскільки в нього інша життєва позиція та філософія. Крім того, відповідач вважає, що в даній ситуації заздалегідь вирішувати питання про виплату аліментів на майбутні 5 років, прогнозуючи долю, не варто, оскільки існує ймовірність, що донька одружиться, почне працювати, або захоче повернутись на батьківщину через півроку, рік, два тощо (а.с. 90-102).
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.07.2002, який розірвано 21 вересня 2004 р., про що відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Харкова 21.09.2004 в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за № 316 та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову № 3 Харківського міського управління юстиції 02.02.2009, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків, Харківська обл., Україна, батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 3).
Як вбачається з довідки, виданої Мюнхенським університетом ОСОБА_4 , матрикульний № НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 у Харкові, зарахована на зимовий семестр 2020/2021 до Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана на денну форму навчання, основний предмет - правознавство, код спеціальності - Н, семестр зі спеціальності - 1 (з 01.10.2020), нормативний період навчання - 10 (а.с. 5, 6).
Станом на 14.01.2021 ОСОБА_3 сплатила наступні внески до Мюнхенського університету імені Людвіга і Максиміліана: зимовий семестр 2019/2020 - 129,40 євро, літній семестр 2020 - 129,40 євро, зимовий семестр 2020/2021 - 142,40 євро (а.с. 76, 77).
Як вбачається з пропозиції щодо місця проживання (зобов'язальна пропозиція) до 01.03.2020, Мюнхенською спілкою сприяння студентам запропоновано ОСОБА_3 проживання в наступній мебльованій однокімнатній квартирі або у частині апартаментів (у гуртожитку/комунальній квартирі) або в апартаментах-студії: житловий будинок - Обервізенфельд (Олімпійське село), номер квартири 730-7А-04-17-0; початок дії договору: 01.03.2020; закінчення дії договору: залежно від проходження навчання, макс. 4- 6 семестрів; вартість оренди на момент пропозиції: 325,30 євро (вкл.. опалення, гарячу воду та Інтернет); задаток: 350,00 євро (а.с. 78 ,80).
З другого доповнення до договору оренди від 01.03.2020 судом встановлено, що ОСОБА_3 орендує вищевказану квартиру за № 730-7А-04-17-0, договір оренди продовжено до 31.03.2022, підстава для подовження - ще не вичерпаний нормативний термін проживання (а.с. 79, 81).
Крім того, ОСОБА_3 оформила медичну страховку, починаючи з 01 жовтня 2020 року, у зв'язку з навчанням (обов'язкове страхування студентів), щомісячний внесок якої складає 105,05 євро (а.с. 82, 83, 84, 85).
Позивач разом з донькою ОСОБА_3 зареєстровані за адресою : АДРЕСА_4 (а.с.2, 44 ).
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч. 1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Враховуючи наведені законодавчі приписи, оскільки матеріалами справи підтверджено, що донька сторін по справі досягла повноліття, при цьому її вік є меншим 23 років, вона навчається на денній формі навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, адже будь-якого доходу не отримує, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, до закінчення навчання, але не більше ніж до осягнення останнім 23 років.
Тобто потреба в матеріальній допомозі пов'язана з навчанням.
Законом не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітню дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач наразі не працює (а.с. 26), знаходиться на пенсії, має захворювання хребта та потребує тривалого медикаментозного лікування (а.с. 27), відомості про наявність інших дітей або непрацездатних дружини, батьків матеріали справи не містять.
Суд не бере до уваги посилання відповідача, що на його утриманні знаходиться непрацездатна літня матір, а також він матеріально допомагає рідній сестрі та її сім'ї, яка складається з чоловіка і малолітнього сина, оскільки жодних доказів, які підтверджували вказані факти та родинні зв'язки, відповідачем не надано.
ОСОБА_2 мешкає окремо, допомогу на утримання доньки на час її навчання не надає.
Твердження відповідача, що ОСОБА_1 не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність навчання дитини за кордоном при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти України, не навела мотивів вибору освітнього закладу спростовуються наданими позивачем копіями різноманітних нагород (грамот, дипломів, сертифікатів) за досягнення їх доньки з німецької мови, правознавства, історії серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів (а.с. 57, 58, 59, 60, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72), що свідчить про бажання та наміри доньки сторін - ОСОБА_3 .
Однак, посилання позивача на те, що ОСОБА_2 , окрім щомісячного доходу з пенсії в сумі 32800,00 грн, має додатковий заробіток та дві квартиру у власності, а отже має можливість сплачувати аліменти на час навчання доньки саме в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) на місяць, у судовому засіданні свого підтвердження не знайшли, як і ствердження про те, що на утриманні позивача, окрім доньки, знаходяться її непрацездатні літні батько та мати, які потребують систематичного лікування.
Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує, що ненадання позивачем доказів можливості відповідача надавати матеріальну допомогу та ненадання доказів на підтвердження розміру матеріальної допомоги, якої потребує у зв'язку із продовженням навчання, як-то вартості проїзду, харчування, підручників, інших супутніх навчанню витрат, та доходить висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на користь доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/7 частки з усіх видів заробітку (доходу), що буде достатнім та справедливим.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77, ст. 79 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
ОСОБА_1 в порушення вимог статті 81 ЦПК України суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність стягнення з відповідача аліментів саме в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) та можливість відповідача надавати матеріальну допомогу у вказаному позивачем розмірі.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З огляду на вище викладене, суд при визначенні розміру аліментів, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, доньки сторін, визнання відповідачем позову в частині стягнення аліментів у розмірі 1/7 частки з його доходу, вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягувати з ОСОБА_2 на користь повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/7 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду - 04.12.2020, та до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.
Одночасно, суд зазначає, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності з положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 840,80 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/7 (одна сьома) частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 04.12.2020 до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл. 22.09.2004, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл. 28.08.2000, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 18.03.2021.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя С. М. Гаврилюк