Ухвала
18 березня 2021 року
м. Київ
справа №705/1860/20
провадження № 61-3045ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружба-27/3», державний реєстратор виконавчого комітету Уманської міської ради Ковбасюк Алла Петрівна, про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уманської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружба-27/3», державний реєстратор виконавчого комітету Уманської міської ради Ковбасюк А. П., про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 28 січня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 січня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Разом з цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України.
У зв'язку з цим заявнику необхідно усунути вказані вище недоліки касаційної скарги та відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції) та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 жовтня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 січня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 19 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк