Ухвала
15 березня 2021 року
м. Київ
справа № 185/8388/18
провадження № 61-3205ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року про призначення судової економічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох процентів річних та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів позики,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судової економічної експертизи задоволено частково. Призначено по справі судову економічну експертизу, на розгляд якої поставити наступне питання:
- Який фактичний розмір заборгованості ОСОБА_1 за укладеними з ОСОБА_2 договорами позики від 03 липня 2012 року та 17 грудня 2012 року зі сплати відсотків за користування позикою та 3% річних у межах строку дії договорів позики та з урахуванням повернутих ОСОБА_1 коштів за вказаними договорами позики?
- Який фактичний розмір заборгованості ОСОБА_1 за укладеними з ОСОБА_2 договорами позики від 03 липня 2012 року та 17 грудня 2012 року зі сплати відсотків за користування позикою та 3% річних з урахуванням додаткових угод та повернутих коштів?
Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Провадження у справі зупинено до одержання висновків експертизи.
26 лютого 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_1 ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року в частині зупинення провадження у справі не оскаржує.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Оскаржена ухвала Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року про призначення судової економічної експертизи не підлягає касаційному оскарженню згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України. Тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року слід відмовити.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки оскаржена ухвала Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року про призначення судової економічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та трьох процентів річних та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів позики.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов