Ухвала
17 березня 2021 року
м. Київ
справа № 520/7337/19
провадження № 61-4188ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , у якому просив стягнути матеріальну шкоду в сумі
78 940,98 грн, із яких витрати на проведення авто-товарознавчого дослідження і складання звіту № 1110 у сумі 1 500 грн, а також моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості матеріальної шкоди 43 360,67 грн, у якості моральної шкоди 4 000,00 грн., витрати по проведенню звіту експерта у сумі 1 500,00 грн та витрати по сплаті судового збору 768,40 грн.
Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Губського А. В. задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу 7 300,00 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2020 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2020 року скасовано.
Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у сумі 1 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у сумі 4 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 49,67 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення автотоварознавчого дослідження спеціаліста і складання Звіту № 1110
у сумі 96,90 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 363,37 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи у сумі 4 229,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 078,89 грн.
15 березня 2021 року до Верховного Судунадійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 січня
2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію постанови Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року він отримав 11 лютого 2021 року, що підтверджено доказами.
За таких підстав строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
вцивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та
у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених
у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270, 00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у цій справі є вимоги майнового характеру,а саме: стягнення шкоди в загальному розмірі 83 940,98 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 227 000,00 грн.
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та вказує, що касаційна скарга має виняткове значення для нього.
Однак, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін
і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Враховуючи ціну позову, обставини справи, доводи заявника щодо виняткового значення справи не є достатньо обґрунтованими.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною
та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі касаційної скарги.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - товариство
з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник