Постанова
Іменем України
10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 200/18725/14-ц
провадження № 61-817св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада
2017 року у складі судді Єлісєєвої Т. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю.,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 22 листопада 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ML-302/388/2006, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 40 800,00 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 5,49+FIDR річних за користування кредитом.
22 листопада 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , та окремо з ОСОБА_3 на забезпечення виконання обов'язків за кредитним договором було укладено договори поруки, за якими вони зобов'язалися забезпечити виконання зобов'язання боржника за кредитним договором.
ОСОБА_1 зобов'язалась своєчасно повертати кредит, нараховані відсотки у відповідності до умов кредитного договору, проте свої обов'язки виконувала неналежним чином у зв?язку із чим станом на 15 жовтня 2014 року вона має заборгованість за кредитом в сумі 43 570,14 доларів США.
ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором № МL-302/388/2006 від 22 листопада 2006 року в розмірі 43 570,14 доларів США та судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від
29 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по кредитному договору № ML-302/388/2006 від 22 листопада 2006 року, у сумі 43 570,14 доларів США, що еквівалентно 564 322,11 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом - 37 945,46 доларів США, сума заборгованості по процентам за користування кредитом - 2 824,68 доларів США, пеня -
2 800,00 доларів США та судовий збір в сумі 3 654,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем допущено порушення зобов'язання з погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до поручителів, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача виникло право пред'явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту починаючи з моменту виникнення заборгованості ОСОБА_1 перед банком - 12 січня 2013 року, протягом наступних шести місяців, до 12 липня 2013 року. Таку вимогу до поручителів банк пред'явив лише 27 жовтня 2014 року, тобто після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку. А тому поруку за спірним договором суд вважав припиненою 12 липня 2013 року.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року апеляційні скарги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від
29 листопада 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційні скарги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та вказав, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків у рішенні суду першої інстанції, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі. Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
27 грудня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада
2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що вона жодних повісток на засідання суду першої інстанції не отримувала. Вважає, що судом першої інстанції було порушено її права надати заперечення та пояснення у справі. Апеляційний суд не досліджував взагалі порядок належного повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи. Суди не досліджували докази надання заявниці кредитних коштів.
23 січня 2019 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» через засоби поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада
2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги до поручителів задовольнити.
Касаційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» мотивована тим, що не можна вважати правовідносини за оспорюваним договором поруки припиненим в частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов?язань до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов?язань. Заявник вказує на незастосування судами попередніх інстанцій правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду України від 16 квітня 2014 року у справі
№ 6-24цс14, від 14 червня 2017 року у справі № 6-1009цс17, від 13 вересня
2017 року у справі № 6-1455цс17 та від 06 липня 2015 року у справі № 6-616цс15.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року поновлено ТОВ «ОТП Факторинг Україна» строк на касаційне оскарження рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2017 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська
від 29 листопада 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 05 грудня 2018 року у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 » на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у даній справі.
08 травня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційних скарг ОСОБА_1 та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 листопада 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від
05 грудня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі ОСОБА_1 , з таких мотивів.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 74-76 ЦПК України 2004 року у редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції.
Частинами третьою, четвертою, п'ятою статті 74 ЦПК України 2004 року передбачено, що судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.
Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України 2004 року судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що відомостей про повідомлення та обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи, який було відкладено
на 29 листопада 2017 року о 09 год. 00 хв. матеріали справи не містять.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ,
від 13 грудня 2011 року).
Колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність порушень судом першої інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
У апеляційній скарзі, поданій 18 квітня 2018 року ОСОБА_1 , вказувалася про неповідомлення судом першої інстанції її про дату, час і місце розгляду справи.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2017 року без змін, за наслідками перегляду апеляційних скарг ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 , апеляційний суд не надав належної оцінки доводам заявника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неналежного повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи в суді першої інстанції 29 листопада 2017 року.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З огляду на статтю 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
У зв'язку з вказаними вище порушеннями судом апеляційної інстанції норми процесуального права, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у справі не перевіряється.
За таких обставин касаційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» підлягають частковому задоволенню, постанова Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 року - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційні скарги ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2018 рокускасувати.
Справу № 200/18725/14-ц направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун