16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 759/4679/13
провадження № 61-727св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, що подала апеляційну скаргу - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року в складі колегії суддів Фінагєєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила визнати за нею право власності на нежилу будівлю «Н», загальною площею 200 м2, що розташована по АДРЕСА_1 ; припинити право власності ОСОБА_2 на вказану нежилу будівлю; визнати за нею право власності на нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 1) - перукарня загальною площею 43,2 м2, що знаходиться по АДРЕСА_2 ; припинити право власності відповідача на вказані нежилі приміщення.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: припинено право власності ОСОБА_2 на нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень №1) по АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на вказані нежилі приміщення. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року, з урахуванням ухвали від 10 грудня 2018 року про виправлення описки, апеляційну скаргу особи, яка не брала участі в справі ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» задоволено. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання виконати умови договору відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У січні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року.
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Відповідно до частини другої статті 389ЦПК України (тут і далі - в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання виконати умови договору з урахуванням її категорії та складності призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Крат
М. М. Русинчук