18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/7051/15
адміністративне провадження № К/9901/2990/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Північної митниці Держмитслужби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року в справі №826/7051/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Міністерства доходів і зборів України, Державної митної служби України, Чернігівської митниці ДФС, Північної митниці Держмитслужби України, за участю третьої особи - Міністерства юстиції України - про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Міністерства доходів і зборів України (далі -Міндоходів України), Державної митної служби України (ДМС України), Чернігівської митниці ДФС, Північної митниці Держмитслужби України, за участю третьої особи - Міністерства юстиції України (далі - МЮ України), у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Міндоходів України від 12 березня 2015 року №165-о про звільнення з посади заступника начальника Чернігівської митниці Міндоходів;
- поновити на роботі в Північній митниці Держмитслужби на посаді, рівнозначній посаді начальника Чернігівської митниці Міндоходів України;
- стягнути з Північної митниці Держмитслужби середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- зобов'язати ДМС України проінформувати МЮ України про відкликання та вилучення відомостей про застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ Міндоходів України від 12 березня 2015 року №165-о про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Чернігівської митниці Міндоходів;
- поновлено ОСОБА_1 на роботі в Чернігівській митниці ДФС на посаді, рівнозначній посаді начальника Чернігівської митниці Міндоходів України;
- стягнуто з Північної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1201463,01 грн;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді в Чернігівській митниці ДФС і стягнення з Північної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року змінено, викладено абзац другий і третій резолютивної частини такого змісту:
- «поновити ОСОБА_1 на роботі в Чернігівській митниці ДФС на посаді, рівнозначній посаді начальника Чернігівської митниці Міндоходів України з 13 березня 2015 року;
- стягнути з Північної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 837711,98 грн»;
- у решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року залишено без змін.
21 січня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Північної митниці Держмитслужби України на рішення Окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року в справі №826/7051/15.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року задоволено заяву Північної митниці Держмитслужби України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року і постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року в справі №826/7051/15 і поновлено цей строк; касаційну скаргу Північної митниці Держмитслужби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року в справі №826/7051/15 залишено без руху; надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали, шляхом: доплати судового збору та надіслання відповідних доказів на підтвердження його сплати.
На виконання вимог ухвали Суду про залишення касаційної скарги без руху Північна митниця Держмитслужби України надіслала платіжне доручення №323 від 23 лютого 2021 року про сплату судового збору в розмірі 3496,96 грн.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 18 вересня 2018 року (справа №800/186/17); від 13 березня 2019 року (справа №800/278/17); від 22 травня 2018 року (справа №800/63/16); а також у постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року (справа №21-42а12).
Суд відхиляє такі доводи скаржника, оскільки правовідносини у справах №800/186/17, №800/278/17, 800/63/16 не є подібними з огляду на те, що предмет спорів у них пов'язаний із протиправністю рішень Вищої ради правосуддя стосовно звільнення з посади судді.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року (справа №21-42а12), на яку також посилається скаржник, відмовлено у задоволенні заяви про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2011 року з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Оскільки справа не була розглянута по суті позовних вимог, тобто судом не вирішувалося питання щодо застосування норми права, посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції викладеної у ній правової позиції, є безпідставним.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
За таких обставин питання про зупинення виконання судових рішень не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Північної митниці Держмитслужби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року в справі №826/7051/15 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко