18 березня 2021 року
м. Київ
справа №585/1498/17
адміністративне провадження №К/9901/42914/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 585/1498/17
за позовом ОСОБА_1 до Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання відмови в призначенні пенсії за вислугою років протиправною та зобов'язання призначити пенсію, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Чалого І.С., суддів: П'янової Я.В., Зеленського В.В.)
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області, у якому просила (з урахування уточнених позовних вимог) визнати протиправними дії Роменського ОУПФУ Сумської області щодо відмови їй у зарахуванні до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, періоду роботи з 01 липня 1993 року по 03 травня 1997 року на посаді лікаря стоматолога в колгоспі "Мирна праця", який з 03 квітня 1996 року реорганізовано в АПТ "Гришинське", та зобов'язати відповідача зарахувати при зверненні із заявою про призначення пенсії до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, період роботи з 01 липня 1993 року по 03 травня 1997 року на посаді лікаря стоматолога в колгоспі "Мирна праця", який з 03 квітня 1996 року реорганізовано в АПТ "Гришинське".
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що у спірний період працювала на посаді лікаря-стоматолога колгоспу "Мирна праця", який з 03 квітня 1996 реорганізовано в АПТ "Гришинське". Вказане місце своєї праці вважає закладом охорони здоров'я, а тому стаж роботи у ньому є таким, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3.25 травня 2017 року Роменський міськрайонний суд Сумської області вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Роменського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області про визнання відмови в призначенні пенсії за вислугою років протиправною та зобов'язання призначити пенсію задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Роменського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, період роботи з 01 липня 1993 року по 04 листопада 1993 року на посаді лікаря-стоматолога в колгоспі «Мирна праця», який з 03 квітня 1996 року реорганізовано в АПТ «Гришинське».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки заклад, в якому працювала позивач та посада, яку вона обіймала до дня набрання чинності постановою КМУ № 909 відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397 "Про пенсії за вислугу років працівникам просвіти, охорони здоров'я та сільського господарства" надають право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", то зарахуванню до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років підлягає період з 01 липня 1993 року ( дати з якої позивача прийнято на посаду лікаря-стоматолога в колгосп "Мирна праця") по 04 листопада 1993 року ( дату винесення постанови Кабінетом Міністрів України № 909), так як позивач має гарантоване Конституцією України право скористатись умовами, які діяли до введення в дію нормативного акту, що звузив її права.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог стосовно зарахування стажу роботи за період з 05 листопада 1993 року по 03 травня 1997 року, суд першої інстанції виходив із того, що робота у закладі, в якому працювала ОСОБА_1 не може зараховуватися до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, оскільки даний заклад відповідно до Переліку № 909 не входить до переліку закладів охорони здоров'я, робота у яких дає право на призначення такої пенсії.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5.20 липня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2017 по справі № 585/1498/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Роменського ОУПФУ Сумської області щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, періоду роботи з 05 листопада 1993 по 03 травня 1997 року на посаді лікаря стоматолога в колгоспі "Мирна праця", який з 03 квітня 1996 року реорганізовано в АПТ "Гришинське".
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Роменського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області про визнання протиправними дій задовольнити.
Визнати протиправними дії Роменського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, період роботи з 05 листопада 1993 по 03 травня 1997 року на посаді лікаря-стоматолога в колгоспі "Мирна праця", який з 03 квітня 1996 реорганізовано в АПТ "Гришинське".
В іншій частині постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 травня 2017 по справі № 585/1498/17 залишити без змін.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що період роботи лікарем стоматологом в колгоспі "Мирна праця", який з 03 квітня 1996 року реорганізовано в АПТ "Гришинське", має зараховуватися до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки визначальним у вирішенні спірного правового моменту є насамперед виконувана позивачем праця на відповідній посаді, а не організаційно-правова форма закладу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 28 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області.
8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 585/1498/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі відповідач стверджує, що період праці позивача на посаді лікаря-стоматолога в колгоспі "Мирна праця" не може бути зарахований при призначенні пільгової пенсії, оскільки такий заклад не передбачений Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік).
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 585/1498/17.
10. 21 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення позивача на касаційну скаргу.
11. 21 березня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
12. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, 01 серпня 1989 року ОСОБА_1 зарахована на посаду лікаря-інтерна стоматолога в Роменську ЦРЛ ( наказ № 80-к). Згідно наказу № 45-к від 22 червня 1993 року направлена по переводу на посаду лікаря-стоматолога колгоспу «Мирна праця». Згідно копії трудової книжки з 01 липня 1993 року ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря-стоматолога в колгосп «Мирна праця». 03 квітня 1996 колгосп «Мирна праця» реорганізовано в АПТ «Гришинське». 03 травня 1997 року ОСОБА_1 згідно наказу № 4 від 24 лютого 1997 року звільнена з посади лікаря-стоматолога в зв'язку з скороченням штатів в порядку ст. 40 п. КЗпП України( а.с.7). 02 червня 1997 року вона була прийнята на роботу лікарем стоматологом Бацманівської СДЛ Роменської ЦРЛ з 02 червня 1997 року згідно наказу № 51-к від 02 червня 1997 року. З 01 серпня 2000 року Бацманівська СДЛ перепрофільована в сільську лікарську амбулаторію, яка з 01 січня 2012 року реорганізована шляхом приєднання до КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Роменського району Сумської області» як структурний підрозділ згідно рішення роменської районної ради від 05 грудня 2011 року.
У відповідності до довідки № 247 від 15 березня 2017 року, виданої виконкомом Гришинської сільської ради - ОСОБА_1 працювала лікарем-стоматологом з 08 травня 1993 року, як член колгоспу, стоматологічний кабінет до 13 вересня 1997 року перебував на балансі колгоспу «Мирна праця» та знаходився в одному приміщенні в сільським ФАПом.
Згідно повідомлення виконавчого комітету Гришинської сільської ради від 17 листопада 2008 року № 55 в документах архівного фонду КСП «Гришинське» с.Гришине в книгах обліку праці та розрахунків з членами колгоспу ім. Гнідаша, КСП «Мирна праця» ОСОБА_1 працювала лікарем-стоматологом з липня 1993 року по 1997 рік.
За змістом архівної довідки № 13/04-02/с від 07 березня 2017 року у документах колгоспу ім. Гнідаша ( з січня 1993 року КСП «Мирна праця») с.Гришино Роменського району за період з 1993 року по 1997 роки значиться ОСОБА_1 лікарем-стоматологом. Протоколом № 4 від 08 травня 1993 року прийом в члени колгоспу та надання роботи лікаря-стоматолога. Протокол № 12 від 13 вересня 1997 року передача стоматологічного кабінету та інвентаря зав. сільським ФАПом до 20 липня 1997 року в зв'язку з тим, що кабінет не працював. Лікаря-стоматолога ОСОБА_1 попереджено про передачу. Протоколом № 2 від 13 квітня 1998 року - виплата заробітної плати за відпрацьований період, так як ОСОБА_1 була звільнена у зв'язку з скороченням штатів.
Згідно довідки Районної стоматологічної поліклініки № 01-20/46 від 20 квітня 2017 рік - ОСОБА_1 під час роботи в стоматологічному кабінету при Гришинському фельдшерсько-акушерському пункту Роменської ЦРЛ підпорядковувалась внутрішньому трудовому розпорядку, режиму роботи не порушував, працювала в тісному контакті з суміжними спеціалістами та службами Роменської ЦРЛ, подавала звіти про роботу Роменському районному стоматологу, яким безпосередньо контролювалась її робота на посаді лікаря-стоматолога колгоспу «Мирна праця» (АПТ «Гришинське»), брала участь у моніторингу здоровА'я населення, сприяла поширенню медичних знань серед населення, читала доповіді на стоматологічні теми.
З повідомлення Роменського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України від 24 березня 2017 р. № Ч/4 вбачається, що позивачу відмовили у призначенні пенсії за вислугу років виходячи з того, що в період роботи з 01 липня 1993 року по 03 травня 1997 року лікарем-стоматологом у колгоспі «Мирна праця» зарахувати до спеціального стажу підстав немає, так як колгосп відсутній у Переліку № 909 ПКМ від 04 листопада 1993 року(з наступними змінами) і станом на 15 березня 2017 року її спеціальний стаж, який можливо зарахувати для призначення пенсії за вислугу років складає 23 роки 08 місяців та 15 днів.
Не погоджуючись з відмовою відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи період роботи з 01 липня 1993 року по 03 травня 1997 року лікарем-стоматологом у колгоспі "Мирна праця", позивачка звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом.
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.
За змістом цієї норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» спостерігається, що законодавець уповноважив Кабінет Міністрів України визначати перелік робіт, посад у закладах й установах охорони здоров'я, виконання яких зараховується до спеціального стажу, необхідного для набуття права на призначання пенсії за вислугу років за пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, розділом 2 «Охорона здоров'я» якого передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), що працюють у таких закладах охорони здоров'я: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, діагностичні центри.
У примітці №2 до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Визначення поняття заклад охорони здоров'я наведено в статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 р. №2801-ХІІ, згідно якої це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 р. №2801-ХІІ заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами за наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців.
З урахуванням вище наведеного Суд зазначає, що до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком, зараховується, зокрема, робота у закладах та на посадах, визначених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909.
Також варто звернути увагу на те, що Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» не містить поняття лікарняний заклад, а надає визначення закладу охорони здоров'я, що, у розумінні вказаного нормативно-правового акту, є загальним визначенням всіх закладів, які надають медичні послуги, наведених у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909.
Отже, Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» не ставить віднесення закладів до закладів охорони здоров'я у залежність від визначення форми їх власності, як і Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, не ставить право на зарахування стажу, який дає право на пенсію за вислугою років, у залежність від форми власності закладу охорони здоров'я, визначеного цим вказаним Переліком.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи позивача є трудова книжка.
Таким чином, основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у випадку відсутності останньої або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих, зокрема, за місцем роботи.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, згідно наказу № 45-к від 22 червня 1993 та дослідженої копії трудової книжки позивач прийнята на посаду лікаря-стоматолога колгоспу "Мирна праця".
У відповідності до змісту довідки № 247 від 15 березня 2017, виданої виконкомом Гришинської сільської ради ОСОБА_1 працювала лікарем-стоматологом у період з 08 травня 1993 року по 13 вересня 1997 року, як член колгоспу, стоматологічний кабінет при цьому перебував на балансі колгоспу "Мирна праця" та знаходився в одному приміщенні в сільським ФАПом.
Встановлені судами обставини справи щодо обіймання позивачем відповідної посади та працевлаштування у зазначеному вище закладі, сторонами у справі визнаються.
Між тим, відсутність у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 стоматологічного кабінету при колгоспі не нівелює характер виконуваної позивачкою роботи на посаді лікаря-стоматолога, тобто, виконання таких робіт, з яким законодавство пов'язує право особи на зарахування до спеціального стажу відповідного відпрацьованого часу, що надає право на пенсію за вислугу років.
Поміж тим, право на набуття пенсії за вислугою років, передбаченої п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пов'язане не лише з місцем роботи - закладом охорони здоров'я, а, насамперед, з посадою, яку обіймає працівник - лікарі та середній медичний персонал.
Таким чином, позбавлення позивача права на пенсію з огляду на відсутність місця її роботи у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, є таким, що порушує її конституційні права на соціальний захист, гарантовані державною.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов цілком вірних висновків з привод цього адміністративного спору, рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують його висновків та не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.
17. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
18. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1.Касаційну скаргу Роменського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 585/1498/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Г. Стрелець
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій