18 березня 2021 року
м. Київ
справа № 360/1701/20
провадження № К/9901/7493/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Уханенка С. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової соціальної відпустки,
02 березня 2021 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
04 березня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що позивач, звернувшись до суду з цим позовом, заявив такі вимоги:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2015 рік;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на його користь грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік.
В обґрунтування позовних вимог указав, що відповідачем в порушення, зокрема, вимог Законів України «Про Національну поліцію», «Про відпустки», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про оплату праці» не здійснено нарахування та виплату йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік.
За результатом розгляду справи Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 05 серпня 2020 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 01 лютого 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби.
При цьому позивач, який проходив службу у званні майора поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» Головного управління Національної поліції в Луганській області, не є особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Аналіз аргументів поданої Головним управлінням Національної поліції в Луганській області касаційної скарги в сукупності з відображеними у судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Крім того, судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №360/1701/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової соціальної відпустки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді С. А. Уханенко
Н. В. Шевцова