18 березня 2021 року
Київ
справа №420/137/21
адміністративне провадження №К/9901/8325/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року
за позовом Акціонерного товариства" Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Південного офісу Державної аудиторської служби України
про визнання протиправним та скасування висновку,
На розгляд колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав передано касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року за позовом Акціонерного товариства" Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Південного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапи В.М., про що складено протокол від 09 березня 2021 року.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 16 березня 2021 року здійснено заміну попередньо визначеного Протоколом від 09 березня 2021 року складу колегії суддів, а саме суддю Желєзного І.В. (у зв'язку з перебуванням у відпустці) замінено на суддю Коваленко Н.В.
До початку розгляду справи по суті суддею-доповідачем Берназюком Я.О., суддями Коваленко Н.В. та Шарапою В.М. заявлено самовідводи, що обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме - без урахування спеціалізації.
Як вбачається з ухвалених у справі № 420/137/21 судових рішень, предметом розгляду у вказаній справі є визнання протиправним та скасування висновку Південного офісу Державної аудиторської служби України про результати закупівлі UA-M-2020-12-01-000016.
З огляду на такі обставини, вказана справа, згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622 (далі - Класифікатор № 662), повинна бути віднесена до пункту 108030000 розділу 108000000: "Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель".
Відповідно до затвердженого рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді № 22 від 19 липня 2019 року Роз'яснення, щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом ДСА від 21 грудня 2018 року № 622, до категорії спорів щодо здійснення публічних закупівель, серед інших, також належать спори з приводу контролю за державними закупівлями, що на сьогодні здійснюється Рахунковою палатою, Антимонопольним комітетом України, Державною аудиторською службою України, Державною службою статистики України.
Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у Касаційному адміністративному суді обов'язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
За змістом частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2017 року № 5 було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 (далі - Рішення № 1) визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відповідності до Класифікатора № 622.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 4 (далі - Рішення № 4) визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Відповідно до Рішення № 4 суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Коваленко Н.В. та Шарапа В.М. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Згідно з Рішенням № 1 справи віднесені до пункту 108030000 розділу 108000000 Класифікатора № 622, до якого відноситься судова справа № 420/137/21 за позовом Акціонерного товариства" Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Південного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що "суд" розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ("Lavents v. Latvia", № 58442/00, пункт 81); фраза "заснований на законних підставах" означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність ("Сокуренко і Стригун проти України", № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). "Закон" у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи ("DMD Group, a.s. v. Slovakia", № 19334/03, пункт 59).
Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П'єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).
Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, заяви суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. та Шарапи В.М. про самовідвід підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України, суд
1. Задовольнити заяви суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. та Шарапи В.М. про самовідвід.
2. Відвести суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. та Шарапи В.М. від участі у розгляді касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року за позовом Акціонерного товариства" Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Південного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко
В.М. Шарапа