Ухвала від 17.03.2021 по справі 480/115/20

УХВАЛА

17 березня 2021 року

м. Київ

справа № 480/115/20

адміністративне провадження № К/9901/8138/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н.А.,

суддів: Радишевської О.Р., Мацедонської В.Е.

перевірив касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №480/115/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

09 березня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв'язку 04.03.2021).

Позивач, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної податкової служби у Сумській області щодо непроведення нарахування та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб";

- зобов'язати Головне управління Державної служби у Сумській області провести нарахування та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме за повних 24 роки за вирахуванням суми 64107,50 грн, яка вже виплачена.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, позов було задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Сумській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Зобов'язано Головне управління ДФС у Сумській області (код ЄДРПОУ 39456414) провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме: за повних 24 роки за вирахуванням суми 64107,50 грн., яка вже виплачена.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду даної справи є визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні.

Суди попередніх інстанцій установили, що позивач проходив службу у Збройних Силах України 1 рік 07 місяців 17 днів, у відділі ДСО при УМВС України в Сумській області 11 років 09 місяців 02 дні та у податковій міліції 10 років 09 місяців 03 дні.

Відомостей про те, що позивач відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності, відповідач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

А саме, у касаційній скарзі скаржник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з огляду на різну практику судів в частині застосування та тлумачення ч.2 ст.9 Закону №2262-ХІІ.

Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи касаційної скарги з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження позивач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи у вказаних позивачем справах зводяться до наведення окремих цитат з постанов Верховного Суду, Верховного Суду України, переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо визначення підстав для набуття права особи на отримання одноразової грошової допомоги.

Твердження заявника касаційної скарги, що справа становить значний суспільний інтерес, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.

Таким чином, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, скаржник у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.

Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №480/115/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді О.Р. Радишевська

В.Е. Мацедонська

Попередній документ
95615815
Наступний документ
95615817
Інформація про рішення:
№ рішення: 95615816
№ справи: 480/115/20
Дата рішення: 17.03.2021
Дата публікації: 19.03.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (03.09.2020)
Дата надходження: 03.09.2020
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
11.02.2020 14:30 Сумський окружний адміністративний суд
04.03.2020 10:00 Сумський окружний адміністративний суд
23.03.2020 10:30 Сумський окружний адміністративний суд
22.05.2020 10:30 Сумський окружний адміністративний суд
15.06.2020 15:30 Сумський окружний адміністративний суд
21.01.2021 11:00 Другий апеляційний адміністративний суд
18.02.2021 11:00 Другий апеляційний адміністративний суд