17 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/696/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Чус О.В., судді - Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.)
від 19.01.2021,
у справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий впроваджувальний центр «ГАНДІКАП», 2) ОСОБА_1
про стягнення 754 993,98 грн,
Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ТОВ «Науково-виробничого впроваджувального центру «ГАНДІКАП» та ОСОБА_1 704 127, 73 грн заборгованості за кредитом, 4 279,85 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 18 000,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором від 11.07.2019. Крім того, позивач зазначає, що 11.07.2019 між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № POR11562760808597, предметом якого є надання поруки відповідачем - 2 за виконання зобов'язань відповідача - 1, які випливають з кредитного договору від 11.07.2019.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ТОВ «Науково-виробничий впроваджувальний центр «ГАНДІКАП» та ОСОБА_1 на користь АТ «Комерційний банк «Приватбанк» 704 127, 73 грн заборгованості за наданим кредитом, 18 000,00 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 279,85 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, нараховані на прострочену заборгованість.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі №908/696/20 рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2020 у справі змінено, викладено резолютивну частину рішення в такій редакції: "Позовні вимоги АТ «Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Стягнути солідарно з ТОВ «Науково-виробничий впроваджувальний центр «ГАНДІКАП» та ОСОБА_1 на користь АТ «Комерційний банк «Приватбанк» 523 375,37 грн заборгованості за наданим кредитом та 7850,63 грн судового збору. В решті позову відмовити."
05.03.2021 АТ «Комерційний банк «Приватбанк» звернулося з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі №908/696/20, в якій просило скасувати зазначену постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забез-печення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у цій справі є стягнення 754 993,98 грн, що становить менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (1 135 000,00 грн). При цьому, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є дже-релом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі №908/696/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №908/696/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у справі №908/696/20 надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді Н. Губенко
І. Кондратова