10 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 916/746/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників:
ТОВ "Укрбудспецтех" - Кобелєва О.О.,
Національного банку України - Лантуха Є.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019
та рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2019
у справі № 916/746/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудспецтех"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріз Буд", Національного банку України,
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" (далі - АТ "Імексбанк", позивач) звернулося із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудспецтех" (далі - ТОВ "Укрбудспецтех", відповідач) про застосування наслідків недійсності договору про розірвання іпотечного договору, укладеного 03.10.2014 між АТ "Імексбанк" та ТОВ "Блек Сі Ріелті Груп", повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, загальною площею 3324 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3733901151101, які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 22.08.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим № 4235.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 15.08.2014 між АТ "Імексбанк" та ТОВ "Фріз Буд" був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 30/14, за умовами якого АТ "Імексбанк" зобов'язується надати ТОВ "Фріз Буд" кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 22.08.2014р. між АТ "Імексбанк" та ТОВ "Блек Сі Ріелті Груп" (нинішнє найменування - ТОВ "Укрбудспецтех") був укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого АТ "Імексбанк" в іпотеку було передано майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 2-А , приміщення 202, загальною площею 332кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3733901151101.
Позивач вказував, що належне виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, тоді як ТОВ "Фріз Буд" своїх обов'язків не виконано, кошти не повернуто.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" при здійсненні перевірки правочинів було виявлено договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем, укладений 03.10.2014 між банком та іпотекодавцем, та на підставі якого було знято заборони відчуження вказаного в іпотечному договорі майна та внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.
06.12.2018 відповідачу як стороні договору про розірвання та позичальнику було направлено повідомлення про нікчемність договору про розірвання, яке було проігноровано.
Позивач зазначав, що розірвавши договір іпотеки, АТ "Імексбанк" фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до ТОВ "Блек Сі Ріелті Груп" за дійсним договором забезпечення, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника, внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним в силу пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідач заперечуючи проти позовних вимог заявив про пропуск позивачем строку позовної давності для пред'явлення даного позову. Посилаючись на положення статей 256, 257, 261 ЦК України та на правову позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №359/2012/15-ц та від 20.11.2018 у справі №907/50/16 зазначив, що з моменту запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Імексбанк" Уповноважена особа Фонду отримала можливість дізнатись про існування правочинів, які можуть бути кваліфіковані як нікчемні у зв'язку із наявністю обставин, передбачених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Оскільки тимчасову адміністрацію в АТ "Імексбанк" було запроваджено 27.01.2015, відповідно, строк позовної давності для звернення до суду із позовними вимогами, які ґрунтуються на застосуванні положень статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є таким, що сплинув 27.01.2018, тоді як позов надійшов 11.03.2019, тобто із пропуском терміну позовної давності. У зв'язку із викладеним відповідач просить застосувати позовну давність до позову АТ "Імексбанк" та відмовити у його задоволенні також на підставі частин третьої, четвертої 4 статті 267 ЦК України.
Крім того, нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А , приміщення 202, загальною площею 3324 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3733901151101 є сьогодні іпотекою Національного банку України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15.08.2014 між АТ "Імексбанк" та ТОВ "Фріз Буд" був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 30/14, відповідно до п. 1.1. якого АТ "Імексбанк" зобов'язується надати ТОВ "Фріз Буд" кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 296590000 грн на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Пунктом 1.3. вказаного договору передбачено, що у якості забезпечення ТОВ "Фріз Буд" виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги АТ "Імексбанк" укладає не пізніше 29.08.2014 із майновим поручителем ТОВ "Блек Сі Ріелті Груп" договір іпотеки, предметом якого є нежитлові приміщення №202 загальною площею 3324 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 2-А, приміщення № 202. Загальна заставна вартість предмету іпотеки згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР" складає 90 000 000 грн.
Додатковою угодою № 1 від 29.09.2014 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014 п. 1.3. останнього викладено у наступній редакції: „у якості забезпечення ТОВ "Фріз Буд" виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги АТ „Імексбанк" укладає і майновими поручителями: ТОВ "Блек Сі Ріелті Груп" договір іпотеки, предметом якого є нежитлові приміщення № 202 загальною площею 3324 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 2-А, приміщення №202. Загальна заставна вартість предмету іпотеки згідно оцінки ТОВ "АППРАЙЗЕР" складає 90 000 000 грн., який діє до моменту передачі в іпотеку наступного майна майновим поручителем; АТ „Футбольний клуб „Чорноморець" іпотечний договір наступної черги, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону „Чорноморець" загальною площею 80 289 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул.Маразліївсбка (вул. Енгельса), буд. 1/20, заставною вартістю 4 000 000 000 грн згідно оцінки ТОВ „АППРАЙЗЕР".
Кредит, виданий АТ "Імексбанк" також забезпечується всім належним ТОВ "Фріз Буд" майном і коштами.
Додатковою угодою №3 від 23.12.2014 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2013 п. 1.3. останнього викладено у наступній редакції: „у якості забезпечення ТОВ „Фріз Буд" виконання своїх зобов'язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги АТ „Імексбанк" не пізніше 31.12.2014 укладає із майновим поручителем: АТ „Футбольний клуб „Чорноморець" іпотечний договір, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону „Чорноморець" загальною площею 80 289 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул.Маразліївсбка (вул. Енгельса), буд. 1/20, заставною вартістю 4 000 000 000 грн. згідно оцінки ТОВ „АППРАЙЗЕР".
Кредит, виданий АТ „Імексбанк" також забезпечується всім належним ТОВ „Фріз Буд" майном і коштами.
Позивачем надано суду копію кредитного договору та копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 27.05.2015, підписаний ст. оперуповноваженим УДСБЕЗ ГУМВС в Одеській області, де зазначено, що при ознайомленні зі змістом документів встановлено документи, які містяться у кредитній справі ТОВ „Фріз Буд" та вилучені згідно постанови слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 28.04.2015 згідно опису від 27.05.2015, копія якого є невід'ємною частиною цього протоколу. В описі від 27.05.2015 речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді серед переліку документів вказано кредитний договір про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014 та додаткові угоди до нього.
У довідці АТ „Імексбанк" № 304 від 27.02.2019 вказано, що станом на 03.10.2014 заборгованість ТОВ „Фріз Буд" перед АТ „Імексбанк" за кредитним договором № 30/14 від 15.08.2014 становить 301 259 654, 32 грн.
22.08.2014 між АТ „Імексбанк" та ТОВ „Блек Сі Ріелті Груп" (майновий поручитель за ТОВ „Фріз Буд") укладено іпотечний договір, відповідно до п.1.1. якого цей договір забезпечує вимоги АТ „Імексбанк" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 30/14 від 15.08.2014, який укладено між АТ „Імексбанк" та ТОВ „Фріз Буд", стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо.
Згідно п. 1.3. вказаного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, загальною площею 3324 кв.м.
Відповідно до п.п. 1.4., 1.5. зазначеного договору оціночна вартість вищевказаних нежитлових приміщень згідно висновку № 080414/8-5, складеного 04.08.2014 експертом оцінювачем ТОВ „Експерт", становить 90000000 грн. Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 90 000 000 грн.
Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень №25956377 від 22.08.2014 на підставі іпотечного договору від 22.08.2014 стосовно нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, був внесений запис про обтяження: заборона на нерухоме майно; обтяжував АТ „Імексбанк", особа, майно/права якої обтяжуються: ТОВ „Блек Сі Ріелті Груп".
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 25956968 від 22.08.2014 на підставі іпотечного договору від 22.08.2014 стосовно нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, був внесений запис про іпотеку; іпотекодержатель: АТ "Імексбанк", майновий поручитель: ТОВ „Блек Сі Ріелті Груп", боржник: ТОВ "Фріз Буд".
03.10.2014 між АТ "Імексбанк" та ТОВ "Блек Сі Ріелті Груп" (майновий поручитель за ТОВ "Фріз Буд") був укладений договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем, відповідно до п. 1. якого за взаємною згодою та керуючись статтями 651 - 654 ЦК України, сторони вирішили розірвати іпотечний договір з майновим поручителем, посвідчений 22.08.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 4235, укладений між АТ „Імексбанк" та ТОВ „Блек Сі Ріелті Груп".
Згідно з п. 2 зазначеного договору цей договір є підставою для зняття заборони відчуження вказаного у іпотечному договорі нерухомого майна: нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, загальною площею 3324 кв.м., а також внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на вищевказане нерухоме майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.
Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна № 27602716 стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, були внесені записи 22.08.2014 на підставі іпотечного договору від 22.08.2014 про іпотеку та про обтяження.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 27674094 від 03.10.2014 на підставі договору про розірвання іпотечного договору від 03.10.2014 стосовно нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, був внесений запис 03.10.2014 про припинення обтяження.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 27674296 від 03.10.2014 на підставі договору про розірвання іпотечного договору від 03.10.2014 стосовно нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, був внесений запис 03.10.2014 про припинення іпотеки.
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №16 від 26.01.2015 „Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ „Імексбанк" вирішено серед іншого розпочати з 27.01.2015 процедуру виведення АТ „Імексбанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; тимчасову адміністрацію запровадити строком на три місяці з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 105 від 27.05.2015 „Про початок процедури ліквідації АТ „Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку серед іншого вирішено розпочати процедуру ліквідації АТ „Імексбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану врегулювання, з 27.05.2015.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №261 від 29.01.2018 серед іншого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ „Імексбанк" на два роки з 27.05.2018 по 26.05.2020.
06.12.2018 за вих. № 2287 АТ „Імексбанк" було направлено повідомлення ТОВ „Укрбудспецтех", ТОВ „Фріз Буд" про нікчемність правочину, а саме договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем укладеного 03.10.2014 між АТ „Імексбанк" та ТОВ „Блек Сі Ріелті Груп", що посвідчений 03.10.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 4905, на підставі пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в якому вказано, що іпотека за іпотечним договором з майновим поручителем, посвідченим 22.08.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим №4235 не є припиненою, а іпотекодержателем є АТ „Імексбанк".
28.11.2014 між Національним Банком України та АТ „Імексбанк" був укладений договір про надання стабілізаційного кредиту № 60, відповідно до п. 1.1. якого Національний Банк України надає ПАТ „Імексбанк" стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності одноразовою сумою в розмірі 300 000 000, 00 грн. на строк до 28.11.2016 за відсотковою ставкою 21,0 % річних з погашенням кредиту і сплатою відсотків за користування ним у строки, визначені цим договором.
Пунктом 1.9.1. вказаного договору передбачено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором АТ „Імексбанк" надає Національному банку України в заставу нерухоме майно на загальну суму 963 343 538 грн, яке належить майновим поручителям: ТОВ „Блек Сі Ріелті Груп" - нежитлове приміщення № 201 загально площею 3324 кв.м., яке розташовано за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, 2-А, заставною вартістю 98 374 346 грн.
28.11.2014 між Національним банком України та ТОВ „Блек Сі Ріелті Груп" був укладений іпотечний договір з майновим поручителем, відповідно до п.1.1. якого цей договір іпотеки забезпечує вимоги Національного банку України за договором про надання стабілізаційного кредиту № 60 від 28.11.2014, який укладено між Національним банком України та АТ „Імексбанк", стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо.
Згідно з п. 1.3. зазначеного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, загальною площею 3324 кв.м.
Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 161463547 від 28.03.2019 вбачається, що стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень загальною площею 3324 кв.м., розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, власником якого є ТОВ „Блек Сі Ріелті Груп", був внесений запис 28.11.2014 про іпотеку на підставі іпотечного договору з майновим поручителем від 28.11.2014, де іпотекодержателем є Національний банк України, майновий поручитель - ТОВ „Блек Сі Ріелті Груп", боржник - АТ „Імексбанк".
25.12.2014 між АТ „Імексбанк" та ПрАТ „Футбольний клуб „Чорноморець" (майновий поручитель, у тому числі ТОВ „Фріз Буд") був укладений іпотечний договір (з майновим поручителем), відповідно до п. 1.1. якого цей договір іпотеки забезпечує вимоги АТ „Імексбанк" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 30/14 від 15.08.2014 з додатковою угодою № 1 від 29.09.2014, додатковою угодою № 2 від 10.10.2014, додатковою угодою № 3 від 23.12.2014, який укладено між АТ „Імексбанк" та ТОВ „Фріз Буд" стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойки штрафів у повному обсязі тощо.
Пунктом 1.3. вказаного договору передбачено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону „Чорноморець", які складаються з будівель, загальною площею 80 289 кв.м., основною площею 67 037,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул.Енгельса), буд. 1/20.
Відповідно до п.п. 1.4., 1.5. зазначеного договору оціночна вартість вищевказаного предмету іпотеки згідно висновку №112014/7-1, складеного 20.11.2014 експертом оцінювачем ТОВ „АППРАЙЗЕР", становить 7 800 000 000 грн. Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 7800 000 000 грн.
Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №87349452 від 17.05.2017 вбачається, що стосовно нерухомого майна, а саме: будівель, нежитлових будівель центрального стадіону „Чорноморець", який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, 25.12.2014 внесено запис про іпотеку на підставі іпотечного договору з майновим поручителем від 25.12.2014, де іпотекодержатель - АТ „Імексбанк", майновий поручитель - АТ „Футбольний клуб „Чорноморець", боржник - ТОВ „Фріз Буд" та 16.05.2017 внесено запис про право власності зазначеного нерухомого майна на підставі іпотечного договору від 25.12.2014, згідно якого власник - АТ „Імексбанк".
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна стосовно нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень загальною площею 3324 кв.м., розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, 28.11.2014 на підставі іпотечного договору з майновим поручителем від 28.11.2014 були внесенні записи про іпотеку та обтяження; 03.10.2014 був внесений запис про припинення іпотеки на підставі договору про розірвання іпотечного договору від 03.10.2014.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 03.10.2014, укладений між АТ „Імексбанк" та ТОВ „Блек Сі Ріелті Груп", є нікчемним в силу пункту 1 частини. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим, на підставі статті 216 ЦК України, просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 у справі №916/746/19 в задоволенні позову відмовлено.
Рішення обґрунтоване тим, що після розірвання іпотечного договору від 22.08.2014 № 4325 майнові вимоги АТ "Імексбанк" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 30/14 із ТОВ "Фріз Буд" були повністю забезпечені іпотекою нерухомого майна від 25.12.2014 №6134, укладеним АТ "Імексбанк" та АТ ФК "Чорноморець", що спростовує твердження позивача про те, що він відмовився від власних майнових вимог, укладаючи договір від 03.10.2014 про розірвання іпотечного договору .
Суд не погодився з твердженнями банку про нікчемність правочину в силу частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внаслідок відмови АТ "Імексбанк" від власних майнових вимог при укладенні договору розірвання договору іпотеки. Дійсно в договорі про розірвання договору іпотеки відсутні посилання на заміну забезпечення, однак те, що договір іпотеки укладений одразу після підписання договору про розірвання, та те, що в договорі іпотеки зазначено, що він укладений в забезпечення виконання того ж самого кредитного договору, зміст п.п. 1.3 кредитного договору та додаткової угоди до нього, фактично свідчить про те, що відбулась така заміна та вона узгоджена сторонами, а відповідно зобов'язання залишилось забезпеченим і відмови від майнових вимог не відбулось.
Посилання банку на те, що позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором визнано судом таким, що не впливає на вирішення питання щодо правомірності укладеного 03.10.2014 між банком і відповідачем договору про розірвання іпотечного договору та не спростовує його нікчемність, оцінено судом критично, оскільки на таку правомірність впливає сам факт укладення наступного договору іпотеки та фактично заміна предмета забезпечення за згодою банку.
Суд також відхилив твердження позивача про те, що договір іпотеки від 25.12.2014 був укладений додатково до договору від 22.08.2014, як ще один, додатковий, оскільки це спростовується змістом п.1.3 кредитного договору № 30/14 від 15.08.2014 із додатковою угодою до нього від 29.09.2014 № 1 та змістом іпотечного договору від 25.12.2014.
За висновком суду першої інстанції, суттєвою для даного спору є та обставина, що права за наступним іпотечним договором 25.12.2014 були АТ "Імексбанк" реалізовані, в позасудовому порядку набуто право власності на предмет іпотеки, за договором, яким передбачено забезпечення низки зобов'язань, у тому числі і зобов'язань ТОВ "Фріз Буд" за договором про відкриття кредитної лінії № 30/14 від 15.08.2014 щодо сплати кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності підстав нікчемності правочину про розірвання договору іпотеки, передбачених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та з врахуванням норм частини першої статті 16 ЦК України, частини другої статті 4 ГПК України, статті 55 Конституції України, не довів в контексті даної позовної заяви які саме його права та інтереси були порушені, та яким чином його права будуть захищені/поновлені у випадку задоволення позовних вимог, при тому що у відповідності до частини першої статті 575, пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України, статей 1, 33, абз. 2 частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", що іпотека не може існувати у випадку якщо відсутнє основне зобов'язання, а таке зобов'язання припинено.
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 залишено без змін.
Апеляційний суд погодившись з висновком суду першої інстанції про недоведеність з боку АТ "Імексбанк" наявності підстав нікчемності правочину про розірвання договору іпотеки, передбачених частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та з врахуванням норм частини першої статті 16 ЦК України, частини другої статті 4 ГПК України, статті 55 Конституції України.
Майнові права АТ "Імексбанк" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 30/14 у повному обсязі було забезпечено іпотекою нерухомого майна (нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", загальною площею 80 289,00 кв.м., основною площею 67 037,5 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул.Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20) за іпотечним договором № 6134, укладеним між АТ "Імексбанк" та АТ "ФК "Чорноморець", що у свою чергу заперечує твердження банку, що останній відмовився від власних майнових вимог, укладаючи із відповідачем у даній справі 03.10.2014 договір про розірвання іпотечного договору.
За висновком апеляційного суду, твердження АТ "Імексбанк", що договір про розірвання іпотечного договору від 03.10.2014 має ознаки нікчемності, визначені пункт 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є необґрунтовані, оскільки в даних правовідносинах фактично відсутня відмова позивача від своїх власних прав вимоги; укладення оскаржуваного договору позивачем були вчинено з метою передачі нерухомого майна в іпотеку Національному банку для отримання кредиту у розмірі 300 000 000,00 грн.
Короткий зміст касаційної скарги, рух справи у суді касаційної інстанції
ПАТ "Імексбанк" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Застосувати наслідки недійсності договору про розірвання іпотечного договору, укладеного 03.10.2014 між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Блек Сі Ріелт Груп", повернувши сторони у стан, який існував до укладення цього правочину, шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, будинок 2-А, приміщення 202, загальною площею 3324 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 373390151101, які були зареєстровані згідно Іпотечного договору, посвідченого 22.08.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим № 4235.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, не застосували до спірних правовідносин пункт 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у сукупності із частиною другою статті 215, частиною першою статті 216 та частиною першою статті 236 ЦК України, внаслідок чого дійшли помилкового висновку, що здійснивши у 2017 році позасудове звернення стягнення на будівлі ЦС "Чорноморець", ПАТ "Імексбанк" втратив право на звернення до суду із цим позовом.
Скаржник наполягає на тому, що у спірних правовідносинах мала місце саме відмова ПАТ "Імексбанк" від своїх майнових вимог, а не заміна предмета забезпечення. Заміна предмета іпотеки має оформлюватися відповідним договором про внесення змін до іпотечного договору, натомість відбулося розірвання одного іпотечного договору та укладення іншого, з іншим іпотекодавцем та іншим предметом іпотеки.
Також судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" (у редакції від 19.10.2016). На переконання скаржника, задоволення вимог іпотекодержателя у позасудовому порядку на підставі вказаної норми не передбачає автоматичного припинення основного зобов'язання, а лише вказує на недійсність вимог щодо його виконання в тій частині, яку погашено за рахунок предмета іпотеки. Тобто метою такого правового регулювання є захист інтересів іпотекодавця шляхом унеможливлення подвійного стягнення з нього заборгованості після позасудового врегулювання.
Посилаючись на порушення пункту 2 статті 310 ГПК України, скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення за участю суддів, яким був заявлений відвід, підстави якого на думку скаржника, є обґрунтованими, проте суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у його задоволенні, не спростувавши його доводів про наявність у сторони об'єктивних сумнівів в неупередженості колегії суддів.
Доводи інших учасників справи
ТОВ "Укрбудспецтех" у наданих поясненнях з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2020 у справі №916/3146/17 щодо похідного характеру іпотеки від основного зобов'язання, зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку" зобов'язання ТОВ "Фріз Буд" за кредитним договором № 30/14 є припиненими, що унеможливлює відновлення спірної іпотеки ТОВ "Укрбудспецтех" в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
При цьому вказує, що ПАТ "Імексбанк" набуло права власності на предмет іпотеки - нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", право власності на яке зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.05.2017, підставою виникнення права власності - іпотечний договір № 6134 від 25.12.2014.
Національний банк України надав до суду пояснення по справі, в яких просить касаційну скаргу ПАТ "Імексбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 у справі №916/746/19 залишити без змін.
Вважає необґрунтованими твердження позивача, що оскаржуваний договір має ознаки нікчемності, визначені пунктом 1 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки у даних правовідносинах відсутня відмова позивача від своїх власних прав вимоги, а укладення оскаржуваного договору позивачем було вчинено з метою передачі нерухомого майна в іпотеку Національному банку України для отримання кредиту в розмірі 300 000 000,00 грн.
Крім того вказує на невірно обраний позивачем спосіб захисту, оскільки наслідком нікчемності розірвання іпотечного договору, укладеного 03.10.2014 між АТ "Імексбанк" та ТОВ "Блек Сі Ріелті Груп" (нинішня назва ТОВ "Укрбудспецтех") є чинність іпотечного договору, отже належним способом захисту є визнання права іпотеки, про цьому такої вимоги пред'явлено не було, а також на пред'явлення з позову з пропуском строку на позовну давність.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон від 15.01.2020 № 460-XI), яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15.01.2020 № 460-XI установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки ПАТ "Імексбанк" з касаційною скаргою на Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 у справі № 916/746/19 звернулося до Верховного Суду 13.01.2020, тобто до набрання чинності Закону від 15.01.2020 № 460-XI, розгляд такої скарги судом здійснюється із застосуванням положень ГПК України у редакції, чинній до 08.02.2020.
Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
В частині другій статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Аналогічні положення містяться і у статті 15 ЦК України, яка передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
При вирішенні господарського спору суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Позов підлягає задоволенню виключно в разі, якщо на момент звернення охоронюване право або законний інтерес є порушеним і задоволення позову призведе до ефективного їх захисту.
Предметом позову справи № 916/746/19 є вимога позивача (АТ "Імексбанк") про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, який на думку позивача є нікчемним в силу приписів частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Підставою для звернення АТ "Імексбанк" із позовами до суду стало виявлення правочинів із розірвання застави (іпотеки), які на думку банку є нікчемними в силу приписів частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тобто у позивача виникла необхідність здійснення певних дій щодо поновлення АТ "Імексбанк" в праві застави (іпотеки) на предмет застави (іпотеки).
Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Положеннями статті 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (частина четверта статті 3 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
За приписами статті 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Підстави нікчемності правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку визначені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Як вже було зазначено, судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.08.2014 між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Фріз Буд" укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №30/14 (далі - Кредитний договір), згідно з яким AT "Імексбанк" надало ТОВ "Фріз Буд" кредит у розмірі 296 590 000,00 грн шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, а останній зобов'язався кредит повернути у строки зазначені у договорі та сплати проценти за користування ним.
22.08.2014 між ПАТ "Імексбанк" та відповідачем укладено Іпотечний договір, що зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 4235 (далі - Іпотечний договір), згідно з яким з метою забезпечення належного виконання ТОВ "Фріз Буд" зобов'язань за Кредитним договором, відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 2-А, прим. 102, загальною площею 3324 кв.м., заставною вартістю 90 000 000,00 грн (далі - нерухоме майно).
Проаналізувавши положення кредитного договору та додаткових угод до нього від 29.09.2014, 23.12.2014, договорів іпотеки від 22.08.2014, від 25.12.2014, суди встановили, що протягом дії кредитного договору про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014 за погодженням кредитора - АТ "Імексбанк" шляхом укладання відповідних додаткових угод до кредитного договору вносилися зміни щодо обсягу предметів забезпечення виконання основним боржником зобов'язань за кредитним договором та їх заставної (іпотечної) вартості.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в даних правовідносинах фактично відбулася заміна предмету забезпечення, а не відмова від майнових прав, як стверджує позивач, оскільки у даному випадку основне зобов'язання ТОВ "Фріз Буд" за кредитним договором №30/14 було безперервно забезпечено іпотекою майна третіх осіб, що прямо передбачено умовами кредитних договорів.
Крім того, судами встановлено, що 28.11.2014 між Національним банком України (далі - НБУ) та AT "Імексбанк" укладено Договір про надання стабілізаційного кредиту № 60 (далі - Договір стабілізаційного кредиту), згідно з умовами якого Національним банком України надано позивачу стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності одноразовою сумою у розмірі 300 000 000,00 грн на строк до 28.11.2016 за відсотковою ставкою 21,0% річних.
Відповідно до п. 1.8. Договору стабілізаційного кредиту, кредит надається після оформлення позичальником забезпечення, що зазначене в п. 1.9. цього договору, про що укладаються окремі договори застави/іпотеки.
Відповідно до п.п. 1.9.1. Договору стабілізаційного кредиту в іпотеку Національному банку передане, зокрема, належне відповідачу нерухоме майно (а саме нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 2-А, прим. 102, загальною площею 3324 кв.м., заставною вартістю 98 374 346,00 грн).
28.11.2014 між Національним банком України та відповідачем укладено іпотечний договір з майновим поручителем, що зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №5673 (далі - Іпотечний договір з майновим поручителем), згідно з яким цей договір забезпечує вимоги Національного банку України за договором стабілізаційного кредиту, та відповідно до якого в іпотеку останньому передане Нерухоме майно належне Відповідачу.
Відомості про іпотеку та обтяження нерухомого майна на користь Національного банку України зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, витяг якого наявний в матеріалах справи.
Як зазначає НБУ та підтверджується матеріалами справи, договір стабілізаційного кредиту був укладений між Національним банком України та АТ "Імексбанк" відповідно до Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 13.07.2010 №327 (далі - Положення № 327).
Відповідно до п. 2.1. гл. 2 Положення № 327, Національний банк України надає стабілізаційний кредит чи здійснює зміну умов кредитного договору під основне та додаткове забезпечення.
Відповідно до п.2.2. гл. 2 Положення № 327, забезпечення, що надане банком або майновим поручителем, не повинно бути обтяжене іншими зобов'язаннями.
За висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи вищенаведені обставини та положення п.1.8. Договору стабілізаційного кредиту, укладення оскаржуваного договору було вчинене позивачем з метою отримання кредиту у розмірі 300 000 000.00 грн, адже зазначений кредит не був би виданий НБУ для позивача у випадку не оформлення іпотеки на Нерухоме майно. При цьому, нерухоме майно (що виступає предметом іпотеки за оскаржуваним договором) забезпечує виконання зобов'язань скаржника за Договором стабілізаційного кредиту.
Відтак, вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок між укладенням ТОВ "Укрбудспецтех" та AT "Імексбанк" оскаржуваного договору та укладенням між останнім та НБУ Договору стабілізаційного кредиту. Адже у випадку не укладення оскаржуваного договору між ТОВ "Укрбудспецтех" та AT "Імексбанк" предмет іпотеки (нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 2-А, прим. 101) був би обтяженим на користь AT "Імексбанк" та, відповідно, не міг би бути переданим у іпотеку Національному банку. У випадку не надання в іпотеку нерухового майна, Національним банком України не було надано кредит для AT "Імексбанк" на умовах зазначених в Договорі стабілізаційного кредиту.
Відповідно до положень трьохстороннього Іпотечного договору укладеного між Національним банком, ТОВ "Укрбудспецтех" (колишня назва ТОВ "Блек Сі Ріелті груп") та AT "Імексбанк", відповідач гарантував, що предмет іпотеки знаходиться у його власності, до моменту укладання цього Договору нікому не відчужений, під забороною (арештом), а також заставою, в тому числі податковою, не перебуває (п.2.1.1); будь-які вимоги третіх осіб не забезпечені і не будуть забезпечені Предметом іпотеки чи правами на його отримання незалежно від строків виникнення цих вимог (п. 2.1.7).
Колегія суддів звертає увагу, що AT "Імексбанк" було стороною даного Іпотечного договору, тобто воно погоджувалось з усіма гарантіями відповідача, в тому числі й з тими, що іпотечне майно не обтяжене на користь третьої особи.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про недоведеність з боку АТ "Імексбанк" наявності підстав нікчемності правочину про розірвання договору іпотеки, передбачених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та з врахуванням норм частини першої статті 16 ЦК України, частини другої статті 4 ГПК України, статті 55 Конституції України, позивач не довів в контексті даної позовної заяви, які саме його права та інтереси були порушені, та яким чином його права будуть захищені/поновлені у випадку задоволення позовних вимог.
З огляду на встановлення судами першої та апеляційної інстанції обставин щодо відсутності підстав для задоволення позову у зв'язку з недоведеністю порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду, відсутні підстави для застосування позовної давності, про що просив відповідач.
Зважаючи на недоведеність позивачем наявності підстав нікчемності правочину про розірвання договору іпотеки, передбачених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з огляду на предмет позову у цій справі - застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що не може розглядати питання припинення основного зобов'язання на підставі частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", оскільки такий розгляд буде виходити за межі позовних вимог у цій справі.
Крім того, колегія судів зазначає, що з огляду на положення частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо нікчемності правочину з моменту укладення, а позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором стосується висновку про припинення основного зобов'язання за кредитним договором, що не впливає на вирішення питання щодо правомірності укладеного між банком і відповідачем договору про розірвання іпотечного договору, оскільки на таку правомірність впливає сам факт укладення самого наступного договору іпотеки та фактично заміна предмета забезпечення за згодою банку.
Колегія суддів вважає помилковими наведені аргументи скаржника щодо надання обставинам, встановленим у справах № 918/539/17 та № 907/600/17 значення преюдиційних під час розгляду цієї справи, оскільки ні ТОВ "Блек Сі Ріелті Груп" (нинішнє найменування - ТОВ "Укрбудспецтех"), ні ТОВ "Фріз Буд" не були учасниками цих справ і в цих справах не встановлювалися преюдиційні обставини щодо цих товариств; вони прийняті на підставі наданих позивачем доказів, без врахування аргументів ТОВ "Укрбудспецтех".
Щодо посилань позивача на безпідставну відмову у задоволенні його заяви про відвід суддів апеляційної інстанції слід зазначити наступне.
За доводами касаційної скарги в ухваленні судового рішення в суді апеляційної інстанції брали участь судді, якому банком було заявлено відвід, підстави якого (відводу) скаржник вважає обґрунтованими (пункт 4 частини другої статті 287, пункт 2 частини першої статті 310 ГПК України).
Підставою відводу скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення за участю колегії суддів, які оцінювали обставини даної справи через призму висновків, зроблених у справі № 916/609/19 за їх участі, тому, за доводами заявника, прийняття рішення у даній справі цими ж суддями було прогнозованим.
Відмовляючи у задоволенні цієї заяви про відвід інший склад суду, який не входить до складу суду, що розглядав справу і якому було заявлено відвід, визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України, свої висновки мотивував тим, що підстави відводу не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, такі обставини не свідчать про упередженість суду.
Суд касаційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 вказаного Кодексу суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані.
Оскільки у цій справі відсутні обставини, що свідчать про упередженість або необ'єктивність суддів, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про відвід.
Доводи касаційної скарги в цій частині також не містять належного обґрунтування на підтвердження сумнівів банку щодо неупередженості і об'єктивності колегії суддів апеляційного суду, що брали участь в розгляді даної справи, а фактично зводяться до незгоду заявника з відмовою у задоволенні апеляційної скарги під час розгляду справи № 916/746/19 за участі вказаної колегії суддів, що відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ "Імексбанк" про застосування наслідків недійсності правочину, однак вважає необхідним змінити мотивувальні частини постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 у справі № 916/746/19 з викладенням їх в редакції постанови касаційного суду, а в решті зазначені судові рішення у справі №916/746/19 підлягають залишенню без змін.
Судові витрати
Зважаючи на висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про зміну мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень, а в решті залишення цих рішень, якими у задоволенні позову відмовлено - без змін, відповідно до статті 129 ГПК України, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" задовольнити частково.
2. Змінити мотивувальні частини постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 у справі № 916/746/19, виклавши їх в редакції цієї постанови.
3. В решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2019 у справі № 916/746/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.