16 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/730/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.
здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Хмельницької міської ради
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020 (суддя Крамар С. І.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 (судді: Мельник О. В. (головуючий), Грязнов В. В., Розізнана І. В.) у справі
за позовом Хмельницької міської ради
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Геральд"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Телеком"
про стягнення 510 270,82 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2020 року Хмельницька міська рада (далі - міськрада) звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геральд" (далі - ТОВ "Геральд") і Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Телеком" (далі - ТОВ "Поділля-Телеком") на користь позивача 510 270,82 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку на вул. Соборній, 67/1 у м. Хмельницькому в рівних частках з кожного за період з 01.05.2017 по 01.03.2020.
2. Позовна заява з посиланням на положення статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовується тим, що відповідачі використовують земельну ділянку, розташовану в м. Хмельницькому, вул. Соборна, 67/1, для обслуговування нерухомого майна, яке належить їм на праві власності, без правовстановлюючих документів, не сплачують за таке користування кошти. Правовстановлюючих документів на земельну ділянку відповідачі не мають, жодних прав щодо зазначеної земельної ділянки не реєстрували. Користування відповідачами земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє Раду права одержувати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла би отримувати, якби її право не було порушено.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020, у задоволені позову відмовлено.
4. Судові рішення мотивовано тим, що позивач здійснив нарахування на площу земельної ділянки у розмірі 2 350 м2, проте належних та достовірних доказів щодо використання відповідачами земельної ділянки саме такої площі суду надано не було. З огляду на те, що акт обстеження земельної ділянки від 08.08.2019 не містить інформації про фактичне використання відповідачами земельної ділянки розміром 2 350 м2 та те, що спірною земельною ділянкою користується також Хмельницька філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком"), суд визнав необґрунтованим розмір площі земельних ділянок, на які здійснено нарахування орендної плати позивачем.
5. Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.10.2020 у справі №924/730/20 стягнуто з міськради на користь кожного з відповідачів по 5500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
6. На обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції вказав, зокрема, що з урахуванням заперечень позивача щодо розміру судових витрат на правову допомогу відповідачів, керуючись принципом співмірності, критеріями пропорційності та розумності витрат, складності справи, встановив наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу з 11 000 грн на користь кожного відповідача до 5500 грн на користь кожного відповідача.
7. Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 частково задоволено заяви та стягнуто з міськради на користь ТОВ "Геральд" та ТОВ "Поділля-Телеком" по 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції і постановою апеляційного суду, міськрада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. На обґрунтування підстав касаційного оскарження міськрада зазначає, що відповідно до витягу із Державного земельного кадастру НВ-0004838022020 від 24.04.2020 земельна ділянка, кадастровий номер 6810100000:01:009:0055, площею 2350 м2 була зареєстрована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.05.2008. З доданого до витягу кадастрового плану вбачається, що на зазначеній земельній ділянці розташована лише одна будівля, яка в рівних частках належить відповідачам. Таким чином, позивач вважає, що оскільки відповідачами не сформована земельна ділянка іншою площею та конфігурацією, то вони відповідно до вимог статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) користуються земельною ділянкою саме тієї площі, яка була сформована та використовувалась попереднім власником об'єкта нерухомого майна.
Позивач звертає увагу суду на те, що неможливо сформувати дві окремі ділянки для обслуговування будівлі, зважаючи на місце розташування належних відповідачам приміщень, які знаходяться в одному об'єкті нерухомості (який в рівних частинах по 50% належить відповідачам) на спірній земельній ділянці. Міськрада вважає, що суд помилково дійшов висновку, що спірною земельною ділянкою користується інший суб'єкт господарювання та додає, що майно Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" знаходиться за іншою адресою на вул. Соборній, 67/2.
Скаржник акцентує увагу на тому, що судами попередніх інстанцій безпідставно не було застосовано до спірних правовідносин положення статті 120 ЗК України та не враховано правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, та Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16 щодо застосування статті 120 ЗК України, яка закріплює принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Правова позиція Великої Палати Верховного Суду у зазначених постановах полягає у тому, що особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об'єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єкта нерухомості, розташованого на ній.
Позивач також звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції безпідставно було частково задоволено заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідачів з огляду на те, що всупереч положенням статей 124, 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідачі не подали до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, натомість зазначили попередній розмір витрат на правничу допомогу без такого розрахунку. Міськрада зазначає, що цей позов є вимушеною мірою повернути територіальній громаді кошти за неправомірне використання земельної ділянки відповідачами внаслідок їх бездіяльності, тобто спровокований саме протиправною бездіяльністю відповідачів. Водночас вважає, що при здійсненні розподілу судових витрат суд не виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін, а також наявності належних підтверджуючих доказів про такі витрати.
Верховний Суд, перевіривши касаційну скаргу міськради, дійшов висновку про необхідність переглянути її в касаційному порядку, враховуючи положення підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
10. Відповідачі у відзиві на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11. ТОВ "Геральд" і ТОВ "Поділля-Телеком" є власниками нежитлового приміщення адміністративної будівлі загальною площею 809,4 м2, розташованої в м. Хмельницькому на вул. Соборній, 67/1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.01.2020 № 196848401.
Зокрема, частина адміністративної будівлі площею 404,1 м2 належить ТОВ "Геральд" та складається з приміщення першого поверху (площею 283,6 м2) з підвалом (площею 120,5 м2). Інша частина адміністративної будівлі належить ТОВ "Поділля-Телеком", що складається з приміщення другого поверху (площею 284,6 м2 ) та частини приміщення підвалу (площею 120,7 м2).
12. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру НВ-0004838022020 від 24.04.2020 земельна ділянка, кадастровий номер 6810100000:01:009:0055, площею 0,2350 га, розташована у м. Хмельницькому, вул. Соборна, 67/1, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Хмельницького в особі міськради. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 12.05.2008.
13. З кадастрового плану земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:01:009:0055, що є додатком до витягу з Державного земельного кадастру від 24.04.2020 № НВ-0004838022020, вбачається, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться один об'єкт нерухомості.
14. У відповідь на запити управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів міськради від 12.08.2019 та від 24.04.2020 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області та Хмельницьким управлінням Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області було надано інформацію щодо сплачених сум орендної плати/земельного податку юридичними особами.
15. Згідно з інформацією Хмельницького управління Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 09.10.2019 ТОВ "Поділля-Телеком" сплачено у 2016 році 125 213,7 грн, у 2017 році сплачено 135 513 грн, у 2018 році - 147 501,51 грн, у 2019 році - 918 99,4 грн за земельну ділянку, кадастровий номер 6810100000:03:004:088, площею 3959 м2 (адреса в податковій декларації не зазначена), а ТОВ "Геральд" сплачено у 2016 році 8 213,96 грн, у 2017 році 8 890,09 грн, у 2018 році 9 004,2 грн, у 2019 році 5 934,8 грн за земельну ділянку площею 284 м2 без кадастрового номера (адреса в податковій декларації не зазначена).
16. Згідно з інформацією Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області від 19.05.2020 ТОВ "Поділля-Телеком" у 2017 році сплачено 136 155,21 грн (площа 3959 м2), у 2018 році - 136 155,21 грн (площа 3959 м2), у 2019 році - 136 155,21 грн (площа 3959 м2), у 2020 році - 89 703,71 грн (площа 2609 м2) - адресу в податкові декларації не зазначено, а ТОВ "Геральд" сплачено у 2017 році 8 932,25 грн, у 2018 році - 8 932,25 грн, у 2019 році - 8 932,25 грн, у 2020 році - 8 189,90 грн за земельну ділянку площею 284 м2 (адресу в податковій декларації не зазначено).
17. 08.08.2019 за результатами обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:01:009:0055, площею 0,2350 га на вул. Соборній, 67/1 працівниками відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів міськради було складено відповідний акт, яким зафіксовано, що земельна ділянка огороджена по периметру парканом, на території знаходяться будівлі, територія охороняється, ведеться господарська діяльність та вказано, що на теперішній час земельна ділянка ТОВ "Поділля-Телеком" та ТОВ "Геральд" відповідно до діючого законодавства не оформлена.
18. За змістом витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 18.08.2019 та від 07.05.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:01:009:0055, становить: у 2017 році - 5 895 013 грн; у 2018 році - 5 895 013 грн; з липня 2018 року - 8 842 519 грн; з 01 січня 2019 року - 8 842 519 грн; з 19 квітня 2019 року - 2063254 грн; з 05 грудня 2019 року - 7 368 766 грн.
19. На підставі зазначених витягів з технічної документації позивачем було нараховано розмір орендної плати за період з 01.05.2017 по 01.03.2020, який мали б сплатити відповідачі у випадку дотримання вимог чинного законодавства України щодо укладення договору оренди землі. Відповідно до розрахунків неодержаний дохід від орендної плати за землю становить 510 270,82 грн з них: 255 135,41 грн з ТОВ "Геральд" та 255 135,41 грн з ТОВ "Поділля-Телеком".
20. Розмір доходу відповідачів у період з 01.05.2017 по 01.03.2020 розраховано міськрадою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
21. Розрахунок зазначеної у позові суми здійснено шляхом застосування найнижчої орендної ставки 3% до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у витягах з технічної документації, та з визначенням орендної плати відповідно до кількості місяців та днів використання земельної ділянки згідно з рішенням дев'ятнадцятої сесії міськради від 29.08.2012 № 64 "Про впорядкування орендної плати за землю та втрату чинності рішень сесії міської ради".
Позиція Верховного Суду
22. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
23. Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
24. Відповідно до положень частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина 1). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (частина 3). Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина 4). Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина 9).
25. Зазначені обставини з урахуванням вимог статті 77 ГПК України повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
26. Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності. Крім того, за змістом абзацу 1 пункту 289.1 ПК України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
27. Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
28. Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який сформований в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявника, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельну ділянку, внесених до Державного земельного кадастру, є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку землі.
29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна земельна ділянка сформована як об'єкт цивільних прав, відомості про формування цієї земельної ділянки з визначенням її площі (0,2350 га), меж, присвоєння кадастрового номера (6810100000:01:009:0055) внесено до Державного земельного кадастру. Державну реєстрацію земельної ділянки здійснено на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 12.05.2008.
За змістом витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 18.08.2019 та від 07.05.2020 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:01:009:0055, становить: у 2017 році - 5 895 013 грн; у 2018 році - 5 895 013 грн; з липня 2018 році - 8 842 519 грн; з 01.01.2019 - 8 842 519 грн; з 19.04.2019 - 2 063 254 грн; з 05.12.2019 - 7 368 766 грн.
30. Розглядаючи спірні відносини в правовому полі дії статті 1212 ЦК України, яка є правовим обґрунтуванням цього позову, колегія суддів зазначає, що відповідачі (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору, фактично збільшили свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
31. Посилання судів попередніх інстанцій на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, а також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.12.2019 у справі № 917/266/19, колегія суддів вважає недоречними з огляду на таке.
32. Верховний Суд у постанові від 20.12.2019 у справі № 917/266/19 виклав правову позицію такого змісту: "має значення площа, яку фактично використовує відповідач в таких позовах, і підтвердження її належними доказами, а не просто факт формування земельної ділянки в один об'єкт цивільних прав з відповідною площею з подальшою передачею її в оренду відповідачу".
Однак на відміну від справи, яка розглядається (№ 924/730/20), у справі № 917/266/19 суди встановили, що у попереднього власника нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, право оренди було на земельну ділянку іншого розміру, ніж розмір, зафіксований комісією в акті з визначення та відшкодування збитків.
33. На необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, яка використовується особою, до якої подано позов органом місцевого самоврядування про стягнення збитків, завданих територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, оскільки за договором купівлі-продажу відповідач набув у власність частину будівель і споруд, розташованих на спірній земельній ділянці.
Водночас у справі, яка розглядається (№ 924/730/20), судами встановлено, що з кадастрового плану земельної ділянки, кадастровий номер 6810100000:01:009:0055, що є додатком до витягу з Державного земельного кадастру від 24.04.2020 № НВ-0004838022020, вбачається, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться один об'єкт нерухомості, який в рівних частках належить відповідачам. У період з 01.05.2017 по 01.03.2020 основні критерії, які ідентифікують земельну ділянку, - площа, цільове призначення, категорія земель і кадастровий номер не змінювалися. Оскільки відповідачами не було сформовано земельну ділянку іншої площі та конфігурації, тому вони відповідно до положень статті 120 ЗК України користуються земельною ділянкою саме тієї площі, яка була сформована та використовувалася попереднім власником об'єкта нерухомого майна.
34. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у справі № 922/3412/17 (постанова від 20.11.2018) зазначив, що "суд апеляційної інстанції мав дослідити розмір безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без належних на те правових підстав, а також розрахунки між сторонами щодо сплаченого земельного податку за відповідну земельну ділянку". Посилань на недоведеність площі, яка використовується без належних правових підстав, зазначена постанова не містить.
35. Колегія суддів вважає помилковим посилання відповідачів, що викладене у відзиві на касаційну скаргу, на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 05.02.2020 у справі № 924/196/19, предметом позову якої є стягнення з відповідача збитків у виді неодержаних доходів, заподіяних у зв'язку із користуванням відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. У цій справі Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що судам слід самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин, звернув увагу на необхідність встановлення судами розміру земельної ділянки, яка використовується відповідачем, оскільки спірна земельна ділянка не є сформованою, а також акцентував на тому, що "у матеріалах справи немає витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, відомості з яких є обов'язковими при визначенні орендної плати".
36. Відмінність встановлених судами фактичних обставин, що формують зміст правовідносин, виключає подібність спірних правовідносин, а отже, і помилковим є застосування правових висновків Верховного Суду, викладених у справах № 922/3412/17, № 917/1739/17, № 917/266/19, № 924/196/19, щодо справи, яка розглядається (№ 924/730/20).
37. Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв'язку з чим зберегла кошти, вона зобов'язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
З огляду на встановлення судами попередніх інстанцій факту використання відповідачами земельної ділянки без достатніх правових підстав та незаперечення цього факту відповідачами, і, як наслідок, безпідставне збереження відповідачами коштів у розмірі орендної плати за її використання, необґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог міськради про стягнення з відповідачів на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку на вул. Соборній, 67/1 у м. Хмельницькому в рівних частках з кожного за період з 01.05.2017 по 01.03.2020.
38. Визначаючи розмір заборгованості відповідачів, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку зроблений позивачем розрахунок заборгованості з урахуванням сплачених сум орендної плати/земельного податку юридичними особами), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
39. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
40. З огляду на викладене Верховний Суд позбавлений можливості дослідити проведені позивачем нарахування заборгованості відповідачів та встановити їх обґрунтованість, чого не зробили й суди попередніх інстанцій.
41. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості здійснити розрахунок заборгованості відповідачів перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому постановлені рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
42. Під час нового розгляду справи суду необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі вказаних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
43. За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
44. Оскаржувані рішення та постанова у цій справі наведеним вимогам не відповідають.
45. Відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
46. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене, перевірити доводи учасників справи, повно дослідити наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких встановити істотні для справи обставини, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Розподіл судових витрат
47. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Хмельницької міської ради задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 9.09.2020 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 924/730/20 скасувати.
Справу № 924/730/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай