Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" березня 2021 р. Справа № 922/3066/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області, м. Харків
до 1. Харківської міської ради, м. Харків , 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків , 3. Споживчого товариства "Надія-7", м. Харків
про визнання недійсним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути нежитлові приміщення
за участю представників сторін:
прокурора - Ткаченко К.О., посв. № 057315 від 09.10.2020 року
відповідачів - 1. Скидан М.А., дов. № 08-21/186/2-21 від 11.01.2021 року, 2. не з'явився, 3. Рижков І.П., ордер від 03.10.2020 року
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області, м. Харків звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Харківської міської ради, м. Харків, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, 3. Споживчого товариства "Надія-7", м. Харків, в якій просить визнати незаконним та скасувати пункт 11 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20 вересня 2017 року №757/17; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28 грудня 2017 року №5532-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Споживчим товариством "Надія-7", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №4756, скасувавши його державну реєстрацію; зобов'язати Споживче товариство "Надія-7", повернути територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № І, 0-1-:0-3, ХХХVІ загальною площею 53,2 кв.м, в житловому будинку літ. "А-5", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 2, шляхом складання акту приймання-передачі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23 вересня 2020 року позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області, м. Харків до 1. Харківської міської ради, м. Харків, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, 3. Споживчого товариства "Надія-7", м. Харків про визнання недійсним та скасування пункту рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути нежитлові приміщення залишено без руху; надано позивачу (прокурору) строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
30 вересня 2020 року Харківською місцевою прокуратурою № 2 Харківської області усунено недоліки шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 28 жовтня 2020 року на 11:30 годин.
28 жовтня 2020 року через канцелярію суду, Споживчим товариством "Надія-7" подано заяву (вхідний № 25117) про залишення позову без розгляду.
28 жовтня 2020 року через канцелярію суду, Споживчим товариством "Надія-7" подано заяву (вхідний № 25116) про залишення позову без розгляду.
Протокольною ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 16 листопада 2020 року на 12:40 годин.
29 жовтня 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано відзив (вхідний № 25274) на позовну заяву. Також у відзиві на позовну заяву перший відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву у справі № 922/3066/20.
29 жовтня 2020 року через канцелярію суду, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради подано відзив (вхідний № 25273) на позовну заяву. Також у відзиві на позовну заяву другий відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву у справі № 922/3066/20.
10 листопада 2020 року через канцелярію суду, Харківською місцевою прокуратурою № 2 подано відповідь (вхідний № 26177) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
10 листопада 2020 року через канцелярію суду, Харківською місцевою прокуратурою № 2 подано відповідь (вхідний № 26175) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
16 листопада 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано клопотання (вхідний № 26593) про відкладення підготовчого засідання.
16 листопада 2020 року через канцелярію суду, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради подано клопотання (вхідний № 26594) про відкладення підготовчого засідання.
Підготовче засідання, призначене на 16 листопада 2020 року, не було проведено у зв'язку з відсутністю судді Хотенця П.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30 листопада 2020 року відмовлено першому та другому відповідачам в задоволенні клопотання, в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення строку; продовжено першому відповідачу процесуальний строк на подання до суду відзиву на позовну заяву до 29 жовтня 2020 року, долучено відзив на позовну заяву до матеріалів справи; продовжено другому відповідачу процесуальний строк на подання до суду відзиву на позовну заяву до 29 жовтня 2020 року, долучено відзив на позовну заяву до матеріалів справи; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 04 січня 2021 року та призначено проведення підготовче засідання у справі на 08 грудня 2020 року на 12:20 годин.
07 грудня 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано заяву (вхідний № 28607) про зупинення провадження у справі № 922/3066/20 до закінчення розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/623/20.
Протокольною ухвалою суду від 08 грудня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 21 грудня 2020 року на 11:40 годин.
21 грудня 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано заяву (вхідний № 29722) про зупинення провадження у справі № 922/3066/20 до закінчення розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/623/20.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21 грудня 2021 року заяви Харківської міської ради про зупинення провадження у справі № 922/3066/20 до закінчення розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/623/20 задоволено; провадження у справі № 922/3066/20 зупинено до закінчення розгляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/623/20; вказано, що заяву (вхідний № 25117 від 28 жовтня 2020 року) Споживчого товариства "Надія-7" про залишення позову без розгляду та заяву (вхідний № 25116 від 28 жовтня 2020 року) про залишення позову без розгляду буде розглянуто після поновлення провадження у справі.
22 лютого 2021 року через канцелярію суду Харківською обласною прокуратурою подано клопотання (вхідний № 4378) про поновлення провадження у справі, у зв'язку з тим, що справа № 922/623/20 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглянута.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01 березня 2021 року провадження у справі № 922/3066/20 поновлено та призначено у справі підготовче засідання на 10 березня 2021 року на 12 годин.
10 березня 2021 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано заяву (вхідний № 29722) про зупинення провадження у справі № 922/3066/20 до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 922/3014/19.
Протокольною ухвалою суду від 10 березня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 11 березня 2020 року на 15 годин.
Представник третього відповідача у підготовчому засіданні наполягає на задоволенні заяви та клопотання про залишення позову без розгляду.
Представник першого відповідача у підготовчому засіданні підтримує клопотання третього відповідача про залишення позову без розгляду.
Прокурор у підготовчому засіданні проти заяви та клопотання третього відповідача про залишення позову без розгляду заперечує.
Щодо заяви Споживчого товариства "Надія-7" про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.
Як вбачається з позовної заяви, підставами для звернення прокурора до суду стали наступні обставини.
На підставі договору оренди № 2032 від 22 березня 2017 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Споживчим товариством "Надія-7, у останнього в оренді перебували нежитлові приміщення підвалу № І, 0-1-:0-3, ХХХVІ загальною площею 53,2 кв.м, в житловому будинку літ. "А-5", за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 2.
Згідно пункту 3.1 договору оренди, вартість об'єкту оренди складала 13200, 00 грн.
Відповідно до пункту 5.2 договору оренди, орендар має право здійснювати ремонт, реконструкцію орендованого майна у встановленому порядку за наявності письмової згоди орендодавця.
Згідно пункту 5.3. договору оренди, орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід'ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід'ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об'єкта у власність.
Відповідно до пункту 10.1 договору оренди, строк його дії до 22 лютого 2020 року.
У подальшому Споживче товариство "Надія-7" звернулось з листом від 07 квітня 2017 року до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, у якому просило дозволити приватизацію вказаних приміщень шляхом викупу. При цьому до вказаного листа не було долучено жодних документів, які б надавали право на таку приватизацію.
На підставі вказаного звернення Харківською міською радою прийнято відповідне рішення, а саме відповідно пункту 11 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20 вересня 2017 року № 757/17, міська рада дозволила провести відчуження вказаного об'єкту нерухомого майна шляхом викупу.
У подальшому, Споживче товариство "Надія-7" 26 вересня 2017 року звернулось до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, з листом, у якому просило оцінку для приватизації вказаного майна провести суб'єктом оціночної діяльності Буйницьким М.В., яким складено звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, затверджений Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 07 листопада 2017 року.
Згідно вказаного звіту вартість майна станом на 30 вересня 2017 року без ПДВ складає 101500,00 грн.
Вказаний звіт не містить будь-яких відомостей про те, що проводились ремонтні роботи у спірних нежитлових приміщеннях, в тому числі невід'ємні поліпшення.
У подальшому 28 грудня 2017 року між Споживчим товариством "Надія-7" та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради укладено договір купівлі - продажу № 5532-В-С.
Таким чином, рішення Харківської міської ради від 20 вересня 2017 року № 757/17 в частині відчуження Споживчому товариству "Надія-7" шляхом викупу об'єкту комунальної власності територіальної громади м. Харкова (нежитлових приміщень) є незаконним та підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що прийнято з порушенням вимог статті 345 Цивільного кодексу України, статтей 1, 2, 4, 29, Закону України "Про приватизацію державного майна", статтей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Споживче товариство "Надія-7" вважає необхідним застосувати положення пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурором не подано доказів повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Харківської міської ради про звернення до суду з цим позовом, а тому прокурором не доведено підстав для представництва інтересів держави.
Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб'єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
Згідно статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Така "виключність" випадків для представництва прокурором інтересів держави в суді досить яскраво проявляється у спірних правовідносинах, оскільки в особі одного органу поєднується порушник вимог законодавства та орган, який реалізує права територіальної громади володіти, ефективно користуватися та розпоряджатися на власний розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через спеціально уповноважені органи; підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно частин 4 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Тобто, зміст правових норм частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачають два взаємовиключних випадки, а саме: 1) внесення позову прокурором в інтересах відповідного органу, який має право та зобов'язаний здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема, шляхом звернення до суду з позовами відповідної категорії, проте не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження. В такому випадку вказаний орган набуває статус позивача та відповідне коло процесуальних прав, наприклад, оскарження наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, відмова від поданого прокурором позову тощо. З метою завчасного інформування позивача у справі про намір внесення позову до суду в його інтересах та забезпечення ефективної та повної реалізації прав та обов'язків сторони процесу, частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" зобов'язано прокурора попередньо, до зверненні з: суду, повідомити про свій намір відповідного суб'єкта владних повноважень; 2) внесення позову прокурором самостійно у якості позивача, що зумовлено відсутністю такого органу або відсутністю у нього повноважень (та обов'язку) щодо звернення до суду з позовними заявами певної категорії. В останньому випадку відповідний уповноважений орган процесуальними правами та обов'язками позивача не наділяється. їх реалізує виключно прокурор, як позивач.
Звертаючись до суду з даним позовом, Керівник Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області, зазначає, що згідно статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управління районних і обласних рад.
Відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно статті 7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування.
З огляду на висновки, викладені Європейським судом з прав людини у рішенні в справі "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, питання правомірності відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності становлять не тільки державний, а й суспільний інтерес.
Таким чином, недотримання під час проведення приватизації вимог чинного законодавства, принципів відкритості, максимальної ефективності та економії, унеможливило раціональне та ефективне використання комунального майна громади, що в свою чергу порушує матеріальні інтересів держави, а також безпосередньо порушує права та інтереси мешканців територіальної громади, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави відповідно до статті 3 Конституції України.
Прокурор зазначає, що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради було обізнано про порушення процедури приватизації шляхом викупу орендарем, а не шляхом аукціону чи конкурсу, адже в договорі купівлі-продажу наявні посилання на Програму приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки. У пункті 3.4. вказаної програми зазначено, що викуп застосовується щодо об'єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об'єктів передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.
З урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі, як і Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, прокурором самостійно подано позов.
Окрім цього, в позовній заяві зазначено, що звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу комунального майна у власність.
Процедура, передбачена абзацами 3 та 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується лише до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).
Таким чином, відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах (відповідного суб'єкта владних повноважень), означає відсутність відповідного суб'єкта владних повноважень, якого належить повідомляти у порядку, визначеному абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Суд, вважає посилання третього відповідача на необхідність застосування висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, не обґрунтованими, оскільки, склад спірних правовідносин у даній справі є відмінним від складу правовідносин у справі №912/2385/18, хоча б в обох цих справах позов і був ініційований прокурором.
Так, у справі №912/2385/18 наявний суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, - відновлення законності у спосіб визнання недійсним частини договору та стягнення на користь бюджету надмірно сплачених коштів - Устинівська районна державна адміністрація Кіровоградської області та Східний офіс Держаудитслужби. У зв'язку з цим, належним до виконання прокурором є його обов'язок, відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", направити попередньо, до звернення до суду, повідомлення про це такому суб'єктові.
Натомість, у даній справі такий суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, відсутній, прокурором наведено підставу для представництва інтересів держави. У зв'язку з цим, для прокурора не може виникнути обов'язку направити до звернення з позовом до суду повідомлення про це особі, якій пред'явлено позовну вимогу, тобто відповідачу.
Таким чином, звертаючись до суду із позовною заявою, прокурором дотримано процедуру, встановлену частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Крім того, дана справа становить значний суспільний інтерес, оскільки він обумовлюється необхідністю відновлення законності та становища, яке існувало до порушення права комунальної власності, захист такого права шляхом повернення до комунальної власності об'єктів комунальної власності, які передано з порушеннями чинного законодавства.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.
Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.
Положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини забезпечено врахування принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що дана справа становить значний суспільний інтерес, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви (вхідний № 25117 від 28 жовтня 2020 року) Споживчого товариства "Надія-7" про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України - відмовити.
Клопотання Споживчого товариства "Надія-7" про залишення позову без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому порядку і розмірі, мотивовано тим, що при поданні позовної заяви Керівником Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області сплачено судовий збір із розрахунку три немайнових вимог, зокрема:
-визнати незаконним та скасувати пункт 11 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20 вересня 2017 року №757/17;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28 грудня 2017 року №5532-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Споживчим товариством "Надія-7", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №4756, скасувавши його державну реєстрацію;
-зобов'язати Споживче товариство "Надія-7", повернути територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № І, 0-1-:0-3, ХХХVІ загальною площею 53,2 кв.м, в житловому будинку літ. "А-5", розташованому за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 2, шляхом складання акту приймання-передачі.
Водночас, Споживчим товариством "Надія-7" вказано, що позовна вимога щодо скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності є самостійною позовною вимогою, тому судовий збір становить 8408,00 грн., замість сплачених прокурором 6306,00 грн.
На думку третього відповідача, у зв'язку з викладеним, наявні правові підстави для залишення позову без розгляду, так як судовий збір не сплачений за четверту позовну вимогу - скасування державної реєстрації договору купівлі-продажу спірного приміщення, чим порушено вимоги частини 4 Закону України "Про судовий збір", частина 2 статті 123, пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо клопотання Споживчого товариства "Надія-7" про залишення позову без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому порядку і розмірі, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Згідно пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна: у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог. - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з у рахуванням вартості спірного майна, тобто як з: спору майнового характеру.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Предмет позовних вимог прокурора складають три позовні вимоги, в тому числі, дві вимоги немайнового характеру - про визнання незаконним та скасування пункту 1 додатку до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20 вересня 2017 року №757/17: про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28 грудня 2017 року №5532-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Споживчим товариством "Надія-7", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрованого в реєстрі за №4756, скасувавши його державну реєстрацію; та одна вимога майнового характеру - про зобов'язання Споживчого товариства "Надія-7" повернути територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № І, 0-1-:0-3, XXXVI загальною площею 53,2 кв.м, в житловому будинку літ. "А-5", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Старошишківська, 2, шляхом складання акту приймання-передачі.
Позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28 грудня 2017 року № 5532-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Споживчим товариством "Надія-7", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрованого в реєстрі за №4756, скасувавши його державну реєстрацію була викладена в позовній заяві з урахуванням вимог чинного законодавства щодо порядку здійснення скасування державної реєстрації державним реєстратором на підставі судового рішення.
Так. у позовній заяві обґрунтовано, що відповідно до вимог частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Отже, позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28 грудня 2017 року № 5532-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Споживчим товариством "Надія-7", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрованого в реєстрі за N4756, з скасуванням його державної реєстрації складають одну позовну вимогу немайнового характеру.
Приймаючи до уваги викладене, прокурором і сплачено суму судового збору у розмірі 6306,00 грн., згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, прокурором позовну заяву подано з додержанням вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, з наданням належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання (вхідний № 25116 від 28 жовтня 2020 року) Споживчого товариства "Надія-7" про залишення позову без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому порядку і розмірі - відмовити
Представник першого відповідача у підготовчому засіданні наполягає на задоволенні заяви про зупинення провадження у справі № 922/3066/20 до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 922/3014/19.
Прокурор у підготовчому засіданні проти заяви першого відповідача про зупинення провадження у справі заперечує.
Щодо заяв Харківської міської ради про зупинення провадження у справі № 922/3066/20 до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 922/3014/19, суд зазначає наступне.
Пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Як вбачається з судових рішень Верховного Суду, що опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 лютого 2021 року по справі № 922/3014/19 передано справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступати від висновку щодо застосування положень статті 23 закону України "Про прокуратуру", статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 366/2648/16-ц.
Крім того, на теперішній час Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду ухвалою від 11 лютого 2021 року зупинив розгляд справи №922/4277/19 за переглядом рішень у подібних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання єдності судової практики та приймаючи до уваги, що правовідносини в справі № 922/3066/20 та у справі №922/3014/19 за характером спору та сферою правового регулювання є подібними, існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи №922/3066/20 Господарським судом Харківської області, оскільки факти та обставини, які будуть встановлюватись Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/3014/19 мають істотне значення для розгляду даної справи №922/3066/20 Господарським судом Харківської області.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію.
Статтею 228 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік підстав, за наявності яких господарський суд має право зупинити провадження по справі.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України - до закінчення перегляду в касаційному порядку (пункт 11 частина 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України).
У зв'язку з викладеним, провадження у справі підлягає зупиненню на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. У задоволенні заяви (вхідний № 25117 від 28 жовтня 2020 року) Споживчого товариства "Надія-7" про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України - відмовити.
2. У задоволенні клопотання (вхідний № 25116 від 28 жовтня 2020 року) Споживчого товариства "Надія-7" про залишення позову без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому порядку і розмірі - відмовити.
3. Заяву (вхідний № 5565 від 10 березня 2021 року) Харківської міської ради про зупинення провадження у справі № 922/3066/20 до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 922/3014/19- задовольнити.
Провадження у справі 922/3066/20 зупинити до закінчення розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 922/3014/19.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
5. Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Ухвалу підписано 16.03.2021 року
Суддя П.В. Хотенець