про відмову у видачі судового наказу
16.03.2021м. ХарківСправа № 922/846/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Фермерське господарство "САДИ ХОТІМЛІ" (Харківська обл, с. Хотімля)
боржник Приватного підприємства "ТЕХНОПРОМ" (м. Харків)
Фермерське господарство "САДИ ХОТІМЛІ" (надалі - заявник) надало Господарському суду Харківської області заяву від 15.03.2021 до Приватного підприємства "ТЕХНОПРОМ" (надалі - боржник) про видачу судового наказу в порядку ст. 147 ГПК України, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "ТЕХНОПРОМ" (код ЄДРПОУ 32444732, 61106 м. Харків, пр. Московський, 303) на користь Фермерського господарства "САДИ ХОТІМЛІ" (код ЄДРПОУ 42011182, місцезнаходження: 62572 Харківська область, Вовчанський район, с. Хотімля, вул. Набережна, 20/1) заборгованість у розмірі 26125,00 грн. Також заявник просить стягнути з боржника на свою користь судовий збір у розмірі 227,00 грн.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, заявником у резолютивній частині заяви від 15.03.2021 про видачу судового наказу не вказано договору, за яким він просить стягнути заборгованість.
Частиною 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідним доказом.
Заявником не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, оскільки в порушення вимог зазначеної норми до заяви не додано доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, в обґрунтування заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства "ТЕХНОПРОМ" заборгованості у сумі 26125,00 грн заявник посилається на те, що він передав боржнику товар на загальну суму 31125,00 грн за договором поставки №1 від 21.10.2020, який боржник частково оплатив у сумі 5000,00 грн, у зв'язку з чим останній має прострочену заборгованість за поставлений товар у розмірі 26125,00 грн.
Як сам заявник вказує у поданій заяві, передача товару здійснювалася на умовах EXW склад постачальника с. Хотімля, про що складено та передано представникові (водієві) покупця рахунок-фактуру №1 від 21.10.2020 та видаткову накладну №1 від 21.10.2020. Враховуючи те, що водій покупця не мав повноважень на підписання видаткової накладної, він поставив свій підпис про отримання рахунку-фактури, а примірник видаткової накладної отримав для передачі уповноваженим особам ПП "ТЕХНОПРОМ" для підписання та подальшого повернення постачальникові.
На підтвердження заявлених вимог ФГ "САДИ ХОТІМЛІ" надав суду, зокрема, копію накладної №1 від 21.10.2020 на суму 31125,00 грн, підписану тільки заявником, та копію рахунку №1 від 21.10.2020 на оплату товару.
Проте, накладна №1 від 21.10.2020 не може вважатися належним і допустимим доказом, що підтверджує факт отримання боржником товару та наявність у боржника заборгованості перед заявником (стягувачем), оскільки вона підписана лише ФГ "САДИ ХОТІМЛІ".
Також додана до зазначеної заяви копія рахунку №1 від 21.10.2020 на оплату товару, підписана водієм ПП "ТЕХНОПРОМ", не може вважатись достатніми доказами, які підтверджують факт отримання боржником товару та наявність у боржника заборгованості перед заявником, оскільки у п. 4.3 укладеного між сторонами договору поставки №1 від 21.10.2020 встановлено, що датою переходу права власності на товар від постачальника до покупця є дата отримання товару покупцем, про що ним на оригіналі видаткової накладної ставиться підпис уповноваженої на прийом товар особи.
Крім того, у п. 1.2 вищевказаного договору сторонами узгоджено, що предметом цього договору є товар, визначений в специфікації. Поставка товару здійснюється шляхом підписання сторонами специфікацій до цього договору, за формою згідно з додатком №1 до договору.
До того ж, згідно з п. 2.1 цього договору асортимент та кількість товару остаточно узгоджується сторонами у видаткових накладних та/або специфікаціях до цього договору, відповідно до наданих покупцем замовлень. Видаткові накладні та специфікації є невід'ємними частинами даного договору.
Натомість, заявник не надав господарському суду специфікацій до договору поставки №1 від 21.10.2020 та підписану обома сторонами видаткову накладну №1 від 21.10.2020.
Інших доказів, що підтверджували б заборгованість ПП "ТЕХНОПРОМ" перед ФГ "САДИ ХОТІМЛІ" за договором поставки №1 від 21.10.2020, заявником господарському суду не надано.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість задоволення заяви про видачу судового наказу за умови безспірності вимог, відповідно, заявник, крім іншого, має додати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових сум.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 78 ГПК України).
Заявник не надав докази, які підтверджують факт передачі та отримання боржником товару за договором та наявність у боржника заборгованості перед заявником.
Заявлена до стягнення сума 26125,00 грн є непідтвердженою, тому виходячи зі змісту наданих доказів суд позбавлений можливості визначити суму залишку несплаченої боржником заборгованості.
Відповідно до п. 1 та п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити Фермерському господарству "САДИ ХОТІМЛІ" у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємства "ТЕХНОПРОМ" заборгованості у розмірі 26125,00 грн.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Крім того, відмова судом у видачі судового наказу не позбавляє заявника права звернутися до суду у позовному провадженні до ПП "ТЕХНОПРОМ".
Частиною 2 ст. 151 ГПК України встановлено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 12, 147, 148, 150 - 153, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити Фермерському господарству "САДИ ХОТІМЛІ" у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємства "ТЕХНОПРОМ" заборгованості у розмірі 26125,00 грн
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено та підписано 16.03.2021.
Суддя В. І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.