10.03.2021 Справа № 363/3990/20
10 березня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Гриб Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ровівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на факт прийняття спадщини на садовий будинок АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 . В зв'язку з тим, що за життя спадкодавець не встиг оформити правоустановчі документи на садовий будинок порушує питання про визнання за нею права власності на це майно в порядку спадкування за заповітом.
Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача, будучи повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув.
Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в загальному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як убачається з матеріалів справи, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (батька позивачки) відкрилася спадщина на садовий будинок АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 липня 2020 року позивачка успадкувала земельну ділянку розміром 0,0498 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належала померлому ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на землю серії І-КВ №008325, виданого 02 липня 2001 року на підставі рішення виконавчого комітету Ровівської сільської Ради народних депутатів від 05 квітня 2001 року №29.
В 1989 році на згаданій земельній ділянці померлий ОСОБА_2 побудував садовий будинок та повністю сплатив пайовий внесок, що підтверджується довідкою Садівницького масиву «Ростісне» №17/09 від 17 серпня 2009 року.
Належність цього майна померлому стверджується також даними технічного паспорту на садовий будинок.
За життя ОСОБА_2 склав заповіт від 22 жовтня 2009 року, посвідчений нотаріусом Четвертої київської державної нотаріальної контори Клонцак С.П., яким заповів все своє майно свої дочці ОСОБА_3 .
Як вбачається із свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 19 серпня 2017 року виданого Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 змінила прізвище та власне ім'я на ОСОБА_1 .
Позивачка у встановлений ст. 1270 ЦК України строк подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.
Інших спадкоємців померлого по справі не має, що підтверджується матеріалами спадкової справи №5/2020 від 14 лютого 2020 року після померлого ОСОБА_2 .
Згідно постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горобець М.О. від 29 вересня 2020 року року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на згаданий садовий будинок у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно померлого ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Оскільки померлий ОСОБА_2 не встиг оформити правовстановлюючі документи на набуте ним майно й за життя виникле в нього право на нього не зареєстрував, зазначене перешкоджає позивачці здійсненню права спадкування і отриманню свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).
Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону «Про власність в СРСР», чинного на момент побудови садового будинку член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Зважаючи на викладене, садовий будинок ОСОБА_2 , який перейшов у спадщину позивачці, належав йому на праві власності з 1989 року і подальша зміна законодавства не позбавила його набутого права власності на нього, а позивачка (спадкоємиця) має право на визнання за нею права на власності садовий будинок, як об'єкт спадкування після смерті свого батька.
Вирішуючи цю справу, суд виходить з того, що в порядку спадкування за заповітом позивачка набула право власності на вказане спадкове майно, яке належить батькові, який помер і не встиг його оформити, а тому це перешкоджає видачі свідоцтва про право власності на спадщину.
Питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.
Таким чином, заявлене позивачкою право підлягає захистові, а пред'явлений позов - задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,,
вирішив:
позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на садовий (дачний) будинок, зазначений в технічному паспорті під літерою «А», загальною площею 37,9 кв.м, основною площею 20,5 кв.м., допоміжною (підсобною) площею 17,4 кв.м. (який складається з веранди 1-1 площею 7,0 кв.м; коридору 1-2 площею 10,4 кв.м; літньої кімнати 1-3 площею 10,1 кв.м; літньої кімнати 1-4 площею 10,4 кв.м), а також госпблок «Б», навіс «В», навіс «Г», убиральня «Д», сарай «Е», огорожа «№ 1-3», каналізаційна споруда «І», колонка питна «II», колодязь питний «III», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 17 березня 2021 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Ровівська сільська рада Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359658, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Рови, вул. Незалежності, 2.
Суддя