Справа № 362/1352/21
Провадження № 1-кп/362/473/21
Іменем України
17.03.2021 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019110140001248 від 07.09.2019 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кодаки Васильківського району Київської області, українець, громадянин України, неодружений, офіційно не працює, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 185 КК України,
Відповідно до ч. 3 ст. 381 КПК України, дане провадження щодо кримінального проступку здійснено згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України з урахуванням положень § 1 Глави 30 Розділу IV КПК України.
Так, 06.09.2019 близько 17:00 год. на залізничній станції «Васильків1», що у смт. Калинівка Васильківського району Київської області по вул. Залізнична, ОСОБА_3 побачив потерпілу ОСОБА_4 , яка знаходилась у непритомному стані. Підійшов до неї і помітив, як у останньої з кишені штанів випав мобільний телефон марки «Huawei» GT3 (NMO-L31). Обвинувачений ОСОБА_3 пересвідчився, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв у руки мобільний телефон та зник з місця вчинення кримінального правопорушення, реалізовуючи своїми діями прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з корисливого мотиву та з метою незаконного збагачення за рахунок інших осіб.
Того ж дня ОСОБА_3 близько 18:00 год зателефонував знайомій ОСОБА_5 та запропонував їй придбати вищезазначений мобільний телефон за 300 гривень, остання погодилась, не знаючи, що це майно викрадене.
Надалі близько 18:50 год у АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , за 100 грн передав їй вказаний викрадений мобільний телефон і таким чином розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, що підписано прокурором, який звернувся до суду з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, не оспорюються обвинуваченим, про що ним подана відповідна заява за участю захисника.
Із заяви обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна.
Також у вказаній заяві, що підписана в присутності захисника ОСОБА_6 , зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_4 не заперечила щодо розгляду даного кримінального провадження у спрощеному провадженні, про що наявна відповідна заява.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, згідний на розгляд обвинувального акту за його відсутності, а також те, що прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, обвинувачений та потерпілий не заперечують щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України суд розглядає обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Таким чином дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.
Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком, за місцем проживання скарг на нього не надходило, офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та/або лікаря психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Призначаючи вид і розмір покарання суд враховує час вчинення даного кримінального правопорушення - 06.09.2019, який передував моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень від 22.11.2018 № 2617 (набрав чинності 01.07.2020), яким було змінено санкцію ч. 1 ст. 185 КК України у частині посилення кримінальної відповідальності.
Таким чином, із урахуванням положень ст. 4 і ст. 5 КК України, до обвинуваченого суд застосовує положення ч. 1 ст. 185 КК України в попередній редакції закону.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 доцільно призначити покарання не пов'язане з ізоляцією від суспільства, а у виді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, які полягають у виконанні обвинуваченим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.
Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, цивільний позов не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Розподіл процесуальних витрат суд вирішує в порядку ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 302, 369-371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 471 (чотириста сімдесят одна) гривня 03 копійки.
Після набрання вироком законної сили речовий доказ - мобільний телефон марки «Huawei» GT3 (NMO-L31) та сім карту оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_1 , що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 ,- залишити їй у власності.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області, окрім оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1