П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 947/5389/20
Категорія: 113070100 Головуючий в 1 інстанції: Гниличенко М.В.
Час і місце ухвалення: 16:15 год., м. Одеса
Дата складання повного тексту: 12.10.2020 р.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції роти №2 батальйон №1 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Шляхти Олександра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора поліції роти №2 батальйон №1 УПП в Одеській області ДПП Шляхти О.С. (далі - інспектор УПП в Одеській області ДПП Шляхта О.С.), третя особа Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Одеській області ДПП) про:
- визнання дій інспектора поліції роти №2 батальйон №1 УПП в Одеській області ДПП Шляхти по притягненню позивача до адміністративної відповідальності протиправними;
- скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №609123 від 07 березня 2020 року, як незаконну;
- скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 277234 від 07 березня 2020 року, як незаконного;
- припинення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
22 вересня 2020 року на адресу Київського районного суду м. Одеси від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме позивач відмовляється від вимог в частині скасування протоколу про адміністративне правопорушення ДПР 18 №277234 від 07 березня 2020 року, оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року провадження по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП було закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, тому відпали підстави оскарження протоколу серії ДПР 18 №277234 від 07 березня 2020 року.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог - задоволено.
Прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позовних вимог в частині скасування протоколу про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 277234 від 07 березня 2020 року.
Провадження по адміністративній справі №947/5389/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора УПП в Одеській області ДПП Шляхти О.С., УПП в Одеській області ДПП про скасування протоколу про адміністративне правопорушення ДПР 18 №277234 від 07 березня 2020 року - закрито.
06 липня 2020 року до Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подано заяву про заміну третьої особи на співвідповідача.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06 липня 2020 року, зокрема, клопотання позивача ОСОБА_1 про заміну третьої особи належним співвідповідачем задоволено та замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача УПП в Одеській області ДПП на належного співвідповідача - УПП в Одеській області ДПП.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що посадовими особами УПП в Одеській області ДПП йому не роз'яснили його прав та намагалися вручити постанову ДП 609123, до того ж без підпису поліцейського на другому примірнику. На його прохання поставити підпис - поліцейський відмовився. В такому разі він також відмовився його підписувати.
Крім того, позивач зазначав, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав до суду будь-яких доказів, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення.
Оскаржувана постанова містить інформацію, щодо додатку до неї відеоматеріалів, ніби-то відео фіксації даного правопорушення та посилання на технічний засіб, яким така фіксація проводилась, але на місці зупинки йому було відмовлено в ознайомленні з даними відеоматеріалами (підтверджується відеозаписом 0129@2020030706403510.mp4 02:45-03:25).
Також позивачем зазначено, що в оскаржуваній постанові зазначено, що він керував автомобілем о 3:50 год. 07 березня 2020 року, в той же час на наданому відео (01574@20200030705223610) зафіксовано, що о 03:20 год. він вже спілкувався з другим нарядом поліцейських, тобто ніяк не міг керувати автомобілем у зазначений у постанові час.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що факт порушення ПДР позивачем підтверджується відеозаписами. Як вбачається з наданих відеозаписів, а саме №Е700000_00000020180122112540_0422 на 00:00-00:10, видно, що транспортний засіб знаходиться без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби.
Крім того, з відеозапису №01290@2020030707110210 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від отримання копії постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Справу розглянуто за правилами встановленими ст. 286 КАС України.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора поліції роти №2 батальйону №1 УПП в Одеській області ДПП Шляхти О.В., УПП в Одеській області ДПП про визнання протиправними дії представника УПП в Одеській області ДПП рядового поліції Шляхти О.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та скасування постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 07 березня 2020 року серія ДП №609123 - залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги:
- судом першої інстанції було прийнято як доказ вчинення адміністративного правопорушення відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, у яких відсутній факт фіксації здійснення позивачем правопорушення та на них відсутній початок спілкування з ними (година запису з 03:30-04:30 год.), і які лише містять їх спілкування з поліцейськими вже після зупинки автомобіля, тобто процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови. Тому вважає, що такий доказ не є допустимим, достатнім, належним та таким, що доводить його вину і не може бути покладений за основу, як доказ того, що він керував транспортним засобом у темну пору доби без увімкненого світла фар;
- в суді першої інстанції він повідомляв, що в ході самого спілкування з поліцейськими він неодноразово наполягав, що рухався із ввімкненим світлом фар та просив надати можливість скористатися його правами та ознайомитися із відеозаписами на місці зупинки;
- першої інстанції зауважив, що правилами дорожнього руху після зупинки автомобіля не передбачено вимикати ближнє світло фар. Але і заборони такої в правилах дорожнього руху немає, що не може трактуватися як їх порушення.
У відзиві УПП в Одеській області ДПП на апеляційну скаргу вказується, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції:
07 березня 2020 року інспектором УПП в Одеській області ДПП Шляхтою О.С. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №609123, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Згідно постанови серії ДП18 №609123 від 07 березня 2020 року, ОСОБА_1 керував автомобілем марки SUZUKI SX 4, номерний знак НОМЕР_1 та, рухаючись 07 березня 2020 року приблизно о 03:50 год. у м. Одеса, по вул. Ак. Філатова, 24, у темну пору доби без ввімкненого ближнього світла фар, чим порушив п.19.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відеозаписи є повними та відображають факт вчинення адміністративного правопорушення, зокрема на відеозаписі №Е700000000000201801221125400422 на 00 хв.10 сек. видно, що транспортний засіб позивача знаходиться без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, та лише після того, як працівник поліції повідомляє позивачу, що він рухався без світла, останній вмикає ближнє світло фар.
Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно до п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до вимог п. 19.1 ПДР у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Згідно ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил (…) користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів (…), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, вищезазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Аналіз вищезазначених норм закону дозволяє зробити висновок, що доказами є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції, зробленого за результатами дослідження доказів - відеозаписів, які міститься в матеріалах справи, що транспортний засіб позивача здійснював рух без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби.
Колегія суддів зазначає, що відеозапис №Е700000000000201801221125400422, на який посилається відповідач не підтверджує, сааме рух транспортного засобу позивача без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби.
Інших доказів, які б підтвердили факт порушення позивачем п.19.1 ПДР відповідачем не надано, а тому, колегія суддів констатує відсутність належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення за яке його притягнуто до відповідальності.
При цьому колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог ст. 74 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховних Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі №357/10134/17.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволені позовних вимог та вважає необхідним позовні вимоги (в цій частині) задовольнити та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стосовно вимог позивача, щодо визнання протиправними дій відповідача по притягненню його до адміністративної відповідальності, колегія суддів констатує, що такі вимоги не є неналежним способом захисту прав позивача.
Колегія суддів вважає, що достатнім та належним способом захисту прав позивача буде саме скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.
Судова колегія вирішує питання щодо розподілу судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції у розмірі 630,60 грн., що підтверджується квитанцією №СР9Н-901Р-2В0Н-207Т від 24 листопада 2020 року.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2020 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП №609123 від 07 березня 2020 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий ЦЗМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 24 липня 1998 року) судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 630,60 грн. (шістсот тридцять гривень 60 коп.).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено18 березня 2021 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.