П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/2263/20
Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до МВС України в особі Департаменту персоналу, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невизнання календарної вислуги позивача в 20 років 6 місяців 19 днів;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу довідки про календарну вислугу строком в 20 років 6 місяців 19 днів;
- зобов'язати відповідача врахувати до календарної вислуги позивача період його навчання у вищому навчальному закладі строком 2 роки 6 місяців та визнати календарну вислугу позивача в розмірі 20 років 6 місяців 19 днів;
- зобов'язати відповідача видати позивачу довідку про календарну вислугу строком 20 років 6 місяців 19 днів.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у грудні 1996р. його звільнено з органів внутрішніх справ за віком і з часу звільнення отримує пенсію за вислугу років згідно з ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При звільненні календарна вислуга позивача склала: служба в Збройних Силах - 2 роки 1 місяць 9 днів, служба в МВС - 15 років 11 місяців 10 днів. В подальшому, до календарної вислуги позивача був включений період навчання у вищому навчальному закладі строком 2 роки 6 місяців 20 днів і таким чином загальна календарна вислуга, за розрахунком позивача, склала 20 років 6 місяців 19 днів. До територіального пенсійного органу була направлена виправлена довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Виходячи із розрахунку календарної вислуги в 20 років 6 місяців 19 днів, позивачу на теперішній час нараховується пенсія.
Вважаючи, що розмір календарної вислуги є встановленим, позивач подав до Департаменту персоналу МВС України заяву про видачу йому довідки про календарну вислугу в розмірі 20 років 6 місяців 19 днів, на яку отримав відмову.
Як зазначено у відповіді Департаменту персоналу МВС України, за його розрахунком календарна вислуга позивача складає 18 років 19 днів.
Позивач стверджує, що відповідач помилково не враховує до його календарної вислуги 2 роки 6 місяців 20 днів навчання у вищому навчальному закладі, що суперечить приписам ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції на час виникнення спірних правовідносин та постанові КМУ за №393 від 17 липня 1992р. "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей".
Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог, з наступних обставин.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що питання наявності у ОСОБА_1 календарної вислуги років в розмірі, необхідному для надання йому статусу ветерана органів внутрішніх справ, неодноразово розглядалося судами, у зв'язку із чим наявне рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлено відсутність у позивача права на отримання відповідного статусу, саме через недостатність календарної вислуги.
Проте, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нове рішення про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що згідно довідки ГУ ПФУ в Миколаївській області, після звільнення з органів МВС ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років на підставі ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У березні 2018р. Управління МВС України в Миколаївській області повідомило ОСОБА_1 про те, що до календарної вислуги, яка враховується для виплати надбавки за вислугу років, йому додатково зарахований час навчання у вищому навчальному закладі 2 роки 6 місяців, у зв'язку з чим до ГУ ПФУ в Миколаївській області направлено виправлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Згідно з довідкою Миколаївського міського управління Управління МВС України в Миколаївській області, на день звільнення позивач мав календарну вислугу 20 років 6 місяців 20 днів, з яких: 1) служба в МВС складає 15 років 11 місяців 10 днів; служба в Збройних Силах складає 2 роки 1 місяць 9 днів, навчання в вищому навчальному закладі - 2 роки 6 місяців.
22 травня 2020р. ОСОБА_1 подав заяву до Департаменту персоналу МВС України, в якій зазначив, що має вислугу для нарахування пенсії в розмірі 20 років 6 місяців 19 днів, яка складається з: 1) вислуга в МВС - 15 років 11 місяців 10 днів; служба в Збройних Силах - 2 роки 1 місяць 9 днів; навчання в вищому навчальному закладі - 2 роки 6 місяців. Відповідно до ст.12 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", до календарної вислуги зараховується час навчання в цивільних вищих навчальних закладах. На підставі цієї норми, позивач просить відповідача підтвердити його календарну вислугу в 20 років 6 місяців 19 днів, шляхом видачі відповідної довідки.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , Департамент персоналу МВС України 3.06.2020р. відмовив у видачі запитуваної довідки, мотивуючи свою відмову тим, що на час виходу на пенсію в 1996 р., календарна вислуга позивача складала 18 років 19 днів
Перевіряючи правомірність дій МВС України, з урахуванням підстав, якими позивач обґрунтовує їх протиправність, а також висновків суду першої інстанції та доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби, регулюється ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за №2262-ХІІ від 9.04.1992р..
Згідно ст.17 Закону №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог цього Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей за №393 від 17.07.1992р..
Так, відповідно до п.2 Порядку №393 до вислуги років особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ України при призначенні пенсій згідно з п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Тобто додатково до вислуги років при призначенні пенсії зараховується час навчання у цивільних вищих навчальних закладах і в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах висловлена Верховним Судом України у постанові №21-411а14 від 10.03.2015р. і таку правову позицію підтримав Верховний Суд у постановах №805/2337/16-а від 14.08.2019р., №809/780/15 від 1.02.2019р., №809/490/16 від 18.06.2019р. і колегія суддів не знаходить підстав для відступу від зазначених висновків.
В ході апеляційного розгляду справи, судом направлявся запит до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, в якому ставилось питання з приводу надання відповідних документів, що підтверджують факт присвоєння ОСОБА_1 військового звання "лейтенант" під час проходження навчання у вищому навчальному закладі.
У відповідь на вказаний запит, Галузевим державним архівом Міністерства оборони України надано фотовитяг з наказу командувача військами Червонопрорного Одеського військового округу (по особовому складу) за №58 від 12.10.1979р. в частині, що стосується присвоєння військового звання Томашевському, згідно якого молодшому лейтенанту запасу ОСОБА_1 1951р.н., присвоєно військове звання "лейтенант".
15.02.2021р. позивач звернувся до Центрального районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м.Миколаєва із запитом, в якому просив надати відомості про проходження ним військової перепідготовки (зборів, курсі) протягом 1978-1979р. та відомості про підстави присвоєння офіцерського звання.
Так, згідно відповіді Центрального районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м.Миколаєва за №1/300 від 17.02.2021р., у зв'язку із відсутністю більшості військово-облікових документів, не заперечується можливість того, що ОСОБА_1 офіцерське звання "лейтенант" присвоєне відповідно до вимог п.Д ст.10 розділу ІІ Постанови ради міністрів СССР "Про затвердження Положення про проходження військової служби офіцерським складом Збройних Сил СССР" за №846 від 18.11.1971р., а саме звання «лейтенант» присвоюється військовозобов'язаним, які отримали вищу освіту, спорідненим за профілем підготовки відповідної військової спеціальності, при атестуванні в офіцерський склад запасу.
Згідно матеріалів справи, у 1973р. ОСОБА_1 був зарахований на 1 курс заочного відділення Одеського інституту інженерів Морського флоту та в червні 1980р. закінчив навчання за спеціальністю економіка та організація водного транспорту.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить, що офіцерське звання позивачу присвоєно після закінчення вищого навчального закладу, що відповідає вимогам до п.2 Порядку №393, а тому апеляційний суд приходить до висновку про наявність у позивача підстав для врахування часу навчання у виші до календарної вислуги років.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Оскільки судом першої інстанції неповне з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не надано належну оцінку усім обставинам по справі, то рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020р. про відмову у задоволенні позову підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 317, 325, 328 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020р. - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо невизнання календарної вислуги позивача в 20 років 6 місяців 19 днів та ненадання позивачу довідки про календарну вислугу строком в 20 років 6 місяців 19 днів.
Зобов'язати відповідача врахувати до календарної вислуги позивача період його навчання у вищому навчальному закладі строком 2 роки 6 місяців та визнати календарну вислугу позивача в розмірі 20 років 6 місяців 19 днів.
Зобов'язати відповідача видати позивачу довідку про календарну вислугу строком 20 років 6 місяців 19 днів.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв