П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/2888/20
Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частинах, -
У липні 2020р. ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» звернулося в суд із адміністративним позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №00004350402 від 8.04.2020р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 297 608грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №00004350402 від 8.04.2020р. в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 148 804грн..
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у період з 2.03.2020р. по 11.03.2020р. посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» з питань достовірності нарахування сум від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2019р..
За результатами перевірки, 18.03.2020р. складено Акт перевірки за №299/14-29-04-02-11/41255380, у висновках якого встановлено:
- завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за грудень 2019р. на суму 655 475грн.;
- завищення суми від'ємного значення за грудень 2019р., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 7 481грн..
На підставі встановлених порушень, 8.04.2020р. ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- форми "В1" за №00004350402 від 8.04.2020р. щодо завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування за грудень 2019р. на загальну суму 444 275грн., в тому числі: в частині дослідження операцій з постачальником ТОВ "ПОЛІСЬКА НИВА" (код за ЄДРПОУ 37843704) на суму 297 608грн.;
- за №00004350402 від 8.04.2020р. в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 148грн..
Позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими та порушують права та майнові інтереси позивача, окрім того ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» не зобов'язана відслідковувати господарські операції своїх контрагентів.
Посилаючись на вказані обставини просила позов задовольнити.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за №00004350402 від 8.04.2020р. в частині зменшення ТОВ "КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 297 608грн..
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за №00004350402 від 8.04.2020р. в частині нарахування ТОВ "КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ" штрафних санкцій у розмірі 148 804грн..
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» судовий збір в розмірі 6 696,18грн., сплачений платіжним дорученням №138389 від 17.07.2020р.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, представником ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представником ГУ ДПС у Миколаївській області подано клопотання про відкладення розгляду справи без зазначення на те законних підстав.
Розглянувши клопотання ГУ ДПС у Миколаївській області, судова колегія вважає, що воно є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв протиправно та в супереч податковому законодавству, оскільки господарські операції підтверджено належними первинними документами, а тому висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентом є помилковими та необґрунтованими.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що з 4.04. 2017р. ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» є юридичною особою, яка зареєстрована Миколаївською міською радою, основним видом діяльності якої згідно КВЕД 46.21 є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
У відповідності до наказу ГУ ДПС у Миколаївській області за №481 від 14.02.2020р., на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» сум від'ємного значення та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2019р..
За результатами зазначеної перевірки, 18.03.2020р. складено акт перевірки за №299/14-29-04-02-11/41255380, у висновках якого встановлено порушення вимог п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст.200 розділу V ПК України, пп.4 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. №21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289, внаслідок чого встановлено:
- завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за грудень 2019р. на суму 655 475грн.;
- завищення суми від'ємного значення за грудень 2019р., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 7481грн..
На підставі встановлених порушень, 8.04.2020р. податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:
- форми «В1» за №00004350402 щодо завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування за грудень 2019р. на загальну суму 444 275грн., в тому числі: в частині дослідження операцій з постачальником ТОВ «ПОЛІСЬКА НИВА» (код за ЄДРПОУ 37843704) на суму 297 608грн.;
- за №00004350402 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 148 804грн..
Як вказав позивач у позовній заяві, що частково не погоджуючись зі змістом податкового повідомлення-рішення за №00004350402 від 8.04.2020р., щодо не підтвердження господарських операцій з контрагентом - постачальником ТОВ «ПОЛІСЬКА НИВА», у відповідності до п.56.2 ст.56 ПК України, він звернувся зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня. Проте, вказана скаргу залишилася без належного реагування, у зв'язку із чим товариство звернулось в суд із даним позовом.
Підставами прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про нереальність та безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «ПОЛІСЬКА НИВА» (код ЄДРПОУ 37843704).
Перевіряючи обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з урахування підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України якій, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз наведених приписів податкового законодавства свідчить, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Водночас, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Положеннями ч.1 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.4 ПК України).
Приписами пп.134.1.1 п.34.1 ст.134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 ст.44, п.134.1 ст.134 ПК України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об'єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
При цьому, показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Отже, надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкова вигоди є підставною для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Відповідно до ч.1,2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1-3 ст.99 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує їх відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається із матеріалів справи, що між ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» та ТОВ «ПОЛІСЬКА НИВА» укладено ряд договорів щодо купівля - продажу, постачання товару сільськогосподарського призначення (пшениці) у контрагента у кількості 361,24т.
Товар за укладеними договорами поставлявся на умовах СРТ (в розумінні «Інкотермс - 2010») на склад Покупця та був поставлений і оплачений в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною, податковою накладною з квитанцією , де вказано, що документ прийнято, та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Як вказав позивач у позові, що товариство в процесі своєї діяльності завжди проводить повний та всебічний аналіз можливостей здійснення господарської діяльності контрагента, на підставі наданих контрагентом-постачальником документів, які останній надає відповідно до переліку, отриманого від ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМЕТЕЙ».
В даному випадку, на вимогу позивача, серед документів, які підтверджують здійснення господарської діяльності ТОВ «ПОЛІСЬКА НИВА» було надано ряд документів на підтвердження своєї діяльності. На підставі наданих документів позивач уклав з даним контрагентом договори купівлі - продажу.
Що стосується тверджень податкового органу про те, що ТОВ «ПОЛІСЬКА НИВА» здійснювало документальне оформлення придбання реалізованих ТМЦ у постачальників 2-3 ланцюга, здійснювало лише документальне оформлення господарських операцій, які фактично не відбулись (71-77ст. Акту перевірки), суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог чинного законодавства України, та відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 6.09.2016р. у справі за №826/23325/15, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має право контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними. А тому, ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» не мало відслідковувати інші господарські операції, які здійснювало ТОВ «ПОЛІСЬКА НИВА».
Згідно рішення ЄСПЛ по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії» від 18 березня 2010р. за заявою №6689/03, у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не повинно мати вплив на оподаткування організації - заявника.
Також, у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009р. у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередньо участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь - яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
Аналогічний висновок про недопустимість покладення негативних наслідків за порушення, допущені контрагентами платника податків, неодноразово було зроблено Європейським судом з прав людини, зокрема у рішенні від 9.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України». Так, ЄСПЛ наголосив, що, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.
Аналогічні висновки відображені й у рішенні Верховного Суду від 18.01.2018р. за №К/9901/2964/18, за №2а-44807/09/1670 (ЄДРСРУ № 71692512).
Отже, судова колегія зазначає, що, якщо другий або третій контрагент по ланцюгу має ознаки фіктивності, то це жодним чином не повинно стосуватися платника податку, який здійснює господарські операції/діяльність з опосередкованим контрагентом, який, в свою чергу, має відносини далі по ланцюгу. При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. А головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки стосовно співпраці позивача та ТОВ «ПОЛІСЬКА НИВА» є суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора.
Що стосується того, що у контрагента - постачальника відсутні власні та орендовані фонди та трудові ресурси, які нібито свідчить про неможливість вирощування товару (ст.73, 75 Акту перевірки), то судова колегія зазначає, що чинним законодавством України не передбачено необхідної кількості трудових ресурсів, зареєстрованих власних основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, сировини та матеріалів, що були би достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов договорів, що виключає залежність даних умов та реальність виконання договірних зобов'язань.
Стосовно нікчемності та недійсності господарської операції, то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що положеннями ст.215 ЦК України чітко визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Водночас, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Приписами ст.228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Разом з цим, у відповідності до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити; назву документа; дату та місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що господарські операції між ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ» та ТОВ «ПОЛІСЬКА НИВА» фактично відбулися, а позивач мав усі законні підстави для бюджетного відшкодування ПДВ на суму 297 608грн..
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «КОМПАНИЯ ПРОМЕТЕЙ».
Доводи викладені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: А.В.Крусян
О.В.Яковлєв